Справа № 752/26411/21
Провадження № 2/752/587/24
іменем України
16 вересня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
у жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь 3 465 141,00 грн заборгованості за договором позики.
На мотивування позовних вимог позивач вказує, що надала відповідачу кошти в борг у сумі 61 000,00 доларів СШАна умовах сплати 14 % річних про що останній написав власноруч розписку.
Однак, ОСОБА_2 порушує умови договору позики та не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, та після останнього платежу 02.07.2020 року не виходить на зв'язок і уникає зустрічей.
Станом на 25.10.2021 року основна сума заборгованості за договором позики за курсом НБУ становить 1 603 690,00 грн, а сума заборгованості зі сплати відсотків, з урахуванням сплачених відповідачем сум (140 498,00 грн), становить 1 861 451,00 грн.
На підставі зазначеного, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Колдіної О.О. від 17.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 23).
Ухвалою суду від 30.11.2022 року підготовче провадження в справі закрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні (а.с. 42).
Ухвалою судді Хоменко В.С. від 29.01.2024 року вказану справу прийнято до свого провадження (а.с. 111).
В судове засідання позивач і її представник не з'явилися. Представник позивача - ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд вказаної справи, в судове засідання не з'явився, своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно з розпискою від 05.12.2012 року відповідач взяв у ОСОБА_1 в борг кошти в сумі 61 000,00 доларів США на умовах сплати 14 % річних.
Статтею 1046ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Договір позики, як визначено в ст. 1047 ЦК України, укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України в постанові від 18.09.2013 року в справі №6-63цс13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
При цьому, відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Статтями526,527,530ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зіст.610ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1 ст. 631 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Також ст. ст. 15,16 ЦК Українимістять норми про те, що особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту цивільного права є примусове виконання обов'язку в натурі.
За приписами ч. 1, 2 ст.533ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язані визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Позивач, розпорядившись своїми правами на власний розсуд, звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за договором позики в національній валюті Українигривні.
На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 є позичальником, який не виконує належним чином свої зобов'язання за договором позики щодо своєчасного та у повному обсязі повернення суми боргу позикодавцю ОСОБА_1 , що є підставою для примусового стягнення суми боргу у розмірі 61 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні до долара США визначеного Національним Банком України на день подачі позову 25.10.2021 року, становить у національній валюті України 1 603 690,00 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до розписки від 05.12.2012 року позика не є безоплатною, та відповідач зобов'язався щорічно сплачувати на користь позивача 14 % від отриманої в позику суми.
Відповідач частково здійснювавплатежі за борговою розпискою та сплатив позивачув загальному розмірі 140 489,00 грн, що підтверджується випискою по надходженнях по картці/рахунку ОСОБА_1 , тому розмір відсотків має бути нарахований із розрахунку 14 % щороку за період з 05.12.2012 року по жовтень 2021 року, що становить 8 років і 11 місяців на суму основного боргу в розмірі 61 000,00 доларів США.
Таким чином, борг відповідача по відсотках відповідно до офіційного курсу гривні до долара США, визначеного Національним Банком України на день подання позову (26,2918 грн до 1 долара США), становить 1 861 451,00 грн.
Суд погоджується із розрахунком заборгованості, зробленим позивачем у позовній заяві та вважає, що він відповідає вимогам закону.
На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що наявні підстави для примусового стягнення з відповідача заборгованості за борговою розпискою в гривневому еквіваленті в розмірі 3 465 141,00 грн, яка складається з: 1 603 690,00 грн заборгованості за позикою та 1 861 451,00 грн відсотків за користування позикою, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому, з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір сплачений останнім за подачу позову до суду в сумі 11 350,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 465 141,00 грн (три мільйони чотириста шістдесят п'ять тисяч сто сорок одну гривню 00 копійок) боргу за договором позики та 11 350,00 грн (одинадцять тисяч триста п'ятдесят гривень 00 копійок) сплаченого судового збору.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко