Справа № 752/5518/24
Провадження № 2/752/4048/24
іменем України
(заочне)
27 серпня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
у березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, зменшивши позовні вимоги, просить: стягнути з ОСОБА_2 на його користь 203 004,50 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 2 500,00 грн витрат, понесених на проведення автотоварознавчого дослідження, 1 150,00 грн витрат, понесених на послуги вантажного автомобільного перевезення (евакуатора), а також 15 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 05.02.2024 року о 07 год. 50 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «NissanPickup», д.н.з. НОМЕР_1 , поблизу будинку № 148-А, на вул. Ак. Заболотного в м. Києві, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , під його керуванням.
Внаслідок вказаної ДТП належний позивачу автомобіль марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 ,отримав механічні пошкодження.
Згідно звіту за результатами незалежної оцінки вих. № 20068 від 15.02.2024 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 363 004,50 грн.
Станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля марки «марки «NissanPickup», д.н.з. НОМЕР_1 , не була застрахована.
За наслідками розгляду звернення позивача до МТСБУ, останнє виплатило йому регламентну виплату в максимальному розмірі в сумі 160000,00 грн.
ОСОБА_1 вказує, що вказана регламентна виплата не покриває повного розміру завданої шкоди, а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати йому різницю між фактичним розміром шкоди і регламентною виплатою, яка становить 203 004,50 грн, з розрахунку: 363 004,50 грн (вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу)-160 000,00 грн (регламентна виплата, здійснена МТСБУ).
Також позивач, зазначив, що через протиправну поведінку відповідача йому спричинені моральні страждання в зв'язку з пошкодженням автомобіля, що потягло тривалу зміну усталеного способу і ритму життя, а також він поніс витрати на послуги евакуатора, оскільки належний йому автомобіль внаслідок отриманих пошкоджень не зміг самостійно покинути місце ДТП, крім того, поніс витрати на проведення автотоварознавчого дослідження.
В зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 19.03.2024 року відкрито провадження в указаній справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 68-69).
Ухвалою суду від 04.07.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 93).
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками направлялись за його місцем проживання, зазначеним у позовній заяві.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд вказаної справи, в судове засідання не з'явився, своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданимийому процесуальними правами, за висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим, суд, вважає, за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
За правилами ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Статтею 13 ЦПК Українивизначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимогЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 05.02.2024 року приблизно о 07 годині 50 хвилин, керуючи транспортним засобом «NissanPickup», д.н.з. НОМЕР_1 , поблизу будинку № 148а на вул. Академіка Заболотного в м. Києві, порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.02.2024 року в справі 752/2968/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Згідно даних МТСБУцивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля марки «NissanPickup», д.н.з. НОМЕР_3 момент ДТП (05.02.2024 року) застрахована не була.
Згідно звіту за результатами незалежної оцінки вих. № 20068 від 15.02.2024 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 363 004,50 грн.
Відповідно до поданої позивачемзаяви про зменшення позовних вимог,за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 у зв'язку із пошкодженням належного йому автомобіля д.н.з. « НОМЕР_4 », д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яка сталася 05.02.2024 року з вини водія автомобіля«NissanPickup», д.н.з. НОМЕР_1 , потерпілому виплачена регламентна виплата у розмірі 160000,00 грн.
Стаття 1166 ЦК Українипередбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.
Проте, із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема,Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.
Статтею 1194ЦК Українипередбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно ізЗаконом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року в справі № 147/66/17.
Відповідно дост. 12 ЦК Україниособа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Відтак зазначена норма визначає, що саме законом встановлюється випадки, коли право особи припиняється внаслідок його нездійснення.
Зміст суб'єктивного цивільного права становлять такі юридичні правомочності, як реалізація особою права на дії; можливість вимагати певної поведінки від інших; можливість захисту порушеного права в юрисдикційному порядку (зокрема, у досудовому та судовому порядку).
Під здійсненням цивільного права слід розуміти реалізацію тих можливостей, які становлять зміст суб'єктивного цивільного права.
Здійснення цивільного права відбувається шляхом вчинення фактичних та юридичних дій, що свідчить по свободу поведінки учасників цивільних правовідносин при реалізації своїх прав та обов'язків на власний розсуд.
Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених зазначеним Законом випадках - МТСБУ та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за вказаним Законом не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).
Тобто, внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Разом з тим, принцип повного відшкодування шкоди, закріплений уст. 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положеньстатті 1194 цього Кодексу.
Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 року у справі 147/66/17.
Встановлено, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки ««NissanPickup», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 застрахована не була.
МТСБУ в порядкуст.41 Закону України«Про обов'язковестрахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»здійснило регламентну виплату позивачу у розмірі 160000,00 грн.
Вказаний розмір регламентної виплати є максимальним лімітом такої виплати, встановленої законодавством.
Отже, частка відповідальності ОСОБА_2 становить різницю між фактичним розміром шкоди і сумою виплаченої регламентної виплати, яка здійснена МТСБУ.
Таким чином, позивач має правона стягненняз відповідача 203 004,50 грн, з розрахунку: 363 004,50 грн (вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу)-160 000,00 грн (регламентна виплата, здійснена МТСБУ).
Жодних доказів на спростування зазначеної у звіті за результатами незалежної оцінки вих. № 20068 від 15.02.2024 року вартості відновлювального ремонту матеріали справи не містять і стороною відповідача суду не представлені.
Крім того, на користь позивача з ОСОБА_2 підлягає стягненню 1 150,00 грн витрат, понесених на послуги вантажного автомобільного перевезення (евакуатора), що підтверджується чеком № 1907169401 від 05.02.2024 року, в якості відшкодування завданої майнової шкоди.
За змістом ст. ст. 23,1167 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок протиправних дії відповідача пошкоджено належне ОСОБА_1 майно (автомобіль), в зв'язку з чим, наявні правові підстави для відшкодування останньому завданої моральної шкоди.
Внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, та пошкодженняналежного позивачу транспортного засобу, останній був позбавлений можливості вільно користуватися своїм автомобілем, що негативно вплинуло на його усталений спосіб і ритм життя.
За таких обставин, враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач, наслідки протиправних дій відповідача (з вини відповідача був фактично знищений належний позивачу автомобіль) виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5 000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч.3ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У зв'язку із зібрання доказів у справі позивачем понесенні судові витрати у виді оплати вартості проведеної експертизи в сумі 2 500,00 грн, які також підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, відповідно дост. 141 ЦПК України та з урахуванням часткового задоволення позову, суд стягує з відповідача в дохід держави 2 120,50 грн судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 203 004,50 грн (двісті три тисячі чотири гривні 50 копійок) на відшкодування завданої матеріальної шкоди, 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) витрат, понесених на проведення автотоварознавчого дослідження, 1 150,00 грн (одну тисячу сто п'ятдесят гривень) витрат, понесених на послуги вантажного автомобільного перевезення (евакуатора), а також 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) на відшкодування завданої моральної шкоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 2 120,50 грн (дві тисячі сто двадцять гривень 50 копійок) судового збору.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ,паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській обл. 15.05.1996 року, адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко