Справа № 752/16618/23
Провадження № 2/752/1614/24
іменем України
03 вересня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги, просить:
- стягнути солідарно з ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 на її користь суму відшкодування збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 69 014, 45 грн, невиплаченої в межах страхової суми;
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму відшкодування збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, в розмірі 95 806,97 грн, що виходить за межі страхової суми, 16 000,00 грн збитків, що є її витратами на відновлення свого порушеного права та 20 000,00 грн відшкодування моральної шкоди;
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь 2 008,21 грн витрат по сплаті судового збору та 18 200,00 грн витрат на правничу допомогу.
На мотивування позовних вимог позивач вказує, що 29.05.2023 року о 16 год. 20 хв., ОСОБА_2 , керуючи вантажним автомобілем марки «FAW», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві на вул.Заболотного, скоїв зіткнення з належним їй автомобілем марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва в справі № 752/11195/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаного ДТП та адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Позивач зауважує, що за її замовленням проведено оцінку збитків та вартості належного їй автомобіля марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , та відповідно до звіту від 23.06.2023 року № 218/06-23, ринкова вартість цього транспортного засобу до ДТП становить 259 723,46 грн, а вартість відновлювального ремонту складає 455 903,04 грн, при цьому, ринкова вартість автомобіля після ДТП становить 3 916,49 грн.
ОСОБА_1 вказує, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «FAW», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент вказаної ДТП була застрахована ПАТ «НАСК«Оранта» згідно полісу серії АТ № 2701118.
Позивач, зауважує, що звернулася до ПАТ «НАСК«Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування, однак, страховиком виплачено лише його частину, в розмірі 90 985,55 грн.
Таким чином, з урахуванням ліміту відповідальності ПАТ «НАСК«Оранта» за майнову шкоду, завдану ОСОБА_2 , який становить 160 000,00 грн, ОСОБА_1 , вважає, що з відповідачів в солідарному порядку підлягає стягненню сума відшкодування збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодоюяк різниця між страховим лімітом (160 000,00 грн) та виплаченою сумою страхового відшкодування (90 985,55 грн), а також із ОСОБА_2 підлягає стягненню сума відшкодування збитків, що виходить за межі страхової суми, що вираховується як різниця між загальною сумою майнових збитків (255 806,97 грн) та страховим лімітом (160 000,00 грн).
Крім того, позивач, зауважує, що понесла витрати на підготовку звітів про оцінку на суму 9 000,00 грн, а також понесла витрати як потерпіла під час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 в розмірі 7 000,00 грн.
Також ОСОБА_1 вказує, що протиправними діями ОСОБА_2 , внаслідок яких знищено належний їй транспортний засіб марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , завдано моральної шкоди, яка має бути відшкодована в розмірі 20 000,00 грн.
На підставі зазначеного, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Чередніченко Н.П. від 16.08.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання (т. 1, а.с. 79-81).
31.08.2023 року до суду від відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому ОСОБА_3 просить у позові відмовити, посилаючись на те, що законодавство не передбачає солідарного обов'язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди; ПАТ «НАСК «Оранта» виплатило страхове відшкодування в повному об'ємі та у встановлені строки; правові підстави брати до уваги самостійно замовлене страхувальником дослідження відсутні (т. 1, а.с. 109-111).
28.09.2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив ПАТ «НАСК «Оранта» на вказаний позов, у якому ОСОБА_4 зазначає, що вимога про одночасне стягнення однієї суми із заподіювача шкоди та страхової компанії не суперечить передбаченим законом способам захисту права; ПАТ «НАСК «Оранта» не доведено обґрунтованість власного розрахунку страхового відшкодування, оскільки не надано звіту про визначену вартість належного позивачу автомобіля після ДТП (т. 1, а.с. 148-150).
19.10.2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому ОСОБА_5 просить у позові відмовити, посилаючись на те, що позивачем на власний розсуд і без належного підтвердження збільшено розмір завданих збитків, а оцінка страховою компанією пошкодженого майна здійсненна експертом відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_2 щодо вчинення зіткнення 29.05.2023 року з автомобілем позивача та наслідками, які б настільки знизили його ринкову вартість, відсутній; розмір завданої ОСОБА_1 моральної шкоди нічим не підтверджений (т. 1, а.с. 162-170).
06.11.2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 на вказаний позов, у якому ОСОБА_6 вказує, що відсутність зауважень та не оскарження звіту про оцінку, здійснену на замовлення страхової компанії, не спростовують обґрунтованості позовних вимог; звіт про оцінку, наданий ОСОБА_1 є належним і допустимим доказом, що підтверджує розмір завданих збитків; документ про узгодження суми страхового відшкодування є недійсним, оскільки підписаний позивачем під впливом обману; витрати позивача на правничу допомогу та оцінку збитків є обґрунтованими та спрямованими на захист та поновлення її прав; належний позивачу автомобіль знищено саме внаслідок ДТП, винуватцем якої є ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 186-188, 188 зворот).
30.11.2023 року до суду від ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких адвокат Вернигора Л.Г. вказує, що розмір завданої шкоди в заявленому позивачем розмірі є недоведеним; позивач погодилася із сумою страхового відшкодування та фактично отримала таке відшкодування (т. 1, а.с. 225-230).
Ухвалою судді Хоменко В.С. від 05.02.2024 року вказану справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання (т. 1, а.с. 243).
Ухвалою суду від 16.04.2024 року підготовче провадження в справі закрито та призначено судовий розгляд по справі (т. 2, а.с. 6).
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_6 уточнені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з наведених підстав.
В судовому засіданні представники відповідачів ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «Оранта», кожен зокрема, проти позову заперечив, і просив відмовити в задоволенні позову.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачу належить автомобіль марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (т.1, а.с. 21,21 зворот).
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/2701118 ПАТ «НАСК «Оранта» є страховиком, а забезпеченим є автомобіль марки «FAW», д.н.з. НОМЕР_1 (т.1, а.с. 112).
ОСОБА_2 , 29.05.2023 року о 16-20 год. в м. Києві на вул. Заболотного, керуючи вантажним автомобілем «FAW» д.н.з. НОМЕР_1 , не стежив за технічним станом автомобіля в наслідок чого під час спуску зі склону відмовили гальма, та водій не зміг зупинитись, скоїв зіткнення з автомобілем «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів та завдало матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 2.3.б Правил дорожнього руху.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.07.2023 року в справі № 752/11195/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (т.1, а.с. 72).
Відповідно дост. 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цимЗакономпорядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 34 Закону визначено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Після дорожньо-транспортної пригоди, 06.06.2023 року експертом проведено огляд пошкодженого транспортного засобу автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , за участі власника ОСОБА_1 , яким здійснено перелік назв деталей та опис пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП, що сталося ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Звіту № 25453 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного ТОВ «СЗУ Україна» 13.07.2023 року, вартість збитків, заподіяних пошкодженнямтранспортного засобу «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження станом на дату оцінки (29.05.2023 року), становить 220 229,26 грн (т. 1, а.с. 116-118).
Згідно з висновком про вартість придатних залишків № 25453/1Ю, складеним 13.07.2023 року, вартість транспортного засобу «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , в пошкодженому стані, складає115 243,71 грн (т.1, а.с. 119, 119 зворот).
Встановлена конструктивна загибель транспортного засобу «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , сторонами визнається та не оспорюється.
Водночас, у разі конструктивної загибелі транспортного засобу, потерпілій особі відшкодовується не вартість завданої шкоди чи вартість відновлювального ремонту, а страхова виплата складалася з різниці між вартістю непошкодженого транспортного засобу на момент ДТП, вартістю залишків транспортного засобу та франшизою.
Позивачем 20.07.2023 року підписано узгодження суми відшкодування за страховим випадком за договором ОСЦПВВНТЗ № АТ/2701118, в розмірі 90 985,55 грн (т.1, а.с. 131).
Жодних доказів про факт обману зі сторони відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» (ст. 230 ЦК України) під час погодження та підписання ОСОБА_1 вказаного узгодження стороною позивача не надано.
Також сторонами визнається та не заперечується, що позивачу виплачено страхове відшкодування згідно страхового акта № ОЦВ-СП-23-32-92026/1, в розмірі 90 985,55 грн (т.1, а.с. 114).
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що страховою компанією на підставі протоколу (акта) огляду транспортного засобу від 06.06.2023року здійснено виплату страхового відшкодування, розмір та спосіб здійснення якої погоджено із власником пошкодженого транспортного засобу, а отже, страхова компанія виконала домовленість щодо визначення розміру і способу виплати страхового відшкодування передбаченому п. 36.2 ст. 36 Закону.
Отже, ОСОБА_1 скористалася своїм правом звернення безпосередньо до страховика та отримала страхове відшкодування, а ПАТ «НАСК «Оранта» забезпечило реалізацію права власника пошкодженого автомобіля на отримання страхового відшкодування.
Однак, позивачем самостійно здійснено замовлення оцінки вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 .
Так, відповідно до висновку № 218/06-23 від 23.06.2023 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , виконаного оцінювачемСОД ТОВ «Клевер Експерт» БаранковимО.О., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 455 903,04 грн, а вартість матеріального збитку 259 723,46 грн (т. 1, а.с. 33-37,37 зворот).
При цьому відповідно довисновку № 218/06-23/1 від 23.06.2023 року щодо ринкової вартості колісного транспортного засобу з урахуванням аварійних пошкоджень(автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 ), виконаного оцінювачемСОД ТОВ «Клевер Експерт» БаранковимО.О., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 255 806,97грн, а вартість придатних залишків 3 916,49 грн (т.1, а.с. 48-51).
Поряд із цим, 01.08.2023 року позивачем направлено відповідачу ПАТ «НАСК «Оранта» претензію щодо додаткової виплати страхового відшкодування на підставі вказаних вище висновків № 218/06-23та № 218/06-23/1 від 23.06.2023 року (т. 1, а.с. 63-65, 65 зворот).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 року в справі № 301/1075/15-ц дійшов висновку, що якщо страхова компанія у передбачений законом строк направила свого представника на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, то особа, якій заподіяно збитки (позивач) не набуває правових підстав для самостійного обрання аварійного комісара чи експерта для визначення розміру шкоди.
Отже, з огляду на положення ст. 34 Закону та правові висновки Верховного Суду, а також, враховуючи, що страховик вчасно направив свого представника для визначення розміру збитків, то у позивача були відсутні підстави для залучення оцінювача СОД ТОВ «Клевер Експерт» ОСОБА_7 .
Враховуючи викладене, висновки № 218/06-23та № 218/06-23/1 від 23.06.2023 року не можуть бути прийняті судом до уваги.
Крім того, надані позивачем висновки № 218/06-23та № 218/06-23/1 від 23.06.2023 року, не враховують вимоги нормативно-правових актів з оцінки майна.
Зокрема, згідно п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 p., виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
В порушення вказаної норми, виклик представника ПАТ «НАС «Оранта» на огляд оцінювачем ОСОБА_7 пошкодженого автомобіля - не здійснювався, в той час як огляд ТЗ оцінювачем на замовлення відповідача проводився у присутності власника автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині солідарного стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 суми відшкодування збитків в розмірі 69 014,45 грн, невиплачених в межах страхової суми та з ОСОБА_2 суму відшкодування збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, в розмірі 95 806,97 грн не підлягають задоволенню.
В зв'язку із цим, правових підстав для відшкодування витрат позивача на проведення оцінки матеріального збитку в розмірі 9 000,00 грн, немає, оскільки ці вимоги є похідними від вимог про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП,а як зазначено вище, в частині заявлених на їх підставі позовних вимог судом відмовлено та ці висновки № 218/06-23 та № 218/06-23/1 від 23.06.2023 року не враховано як докази.
Обставини щодо обраного стороною позивача способу цивільно-правової відповідальності (солідарна відповідальність) судом не перевіряються, оскільки суб'єктивних цивільних прав ОСОБА_1 зі сторони відповідачів у результаті відшкодування майнових збитків не порушено.
Поряд із цим, позивач зазначає, що для захисту своїх інтересів, як потерпілої у справі про адміністративне правопорушення № 752/11195/23 вона звернулась за наданням професійної правничої допомоги та понесла витрати за надані послуги в розмірі 7 000,00 грн на підставі Договору про надання правової допомоги № 12/06-2023/2 від 12.06.2023 року.
Однак, суд ставиться критично до посилань ОСОБА_1 про надання їй правової допомоги у справі № 752/11195/23, оскільки, попри вимоги ст. 76-81 ЦПК України, позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів надання нею адвокату Мироненко К.Б. повноважень на представництво її інтересів у вказаній справі, саме на підставі Договору про надання правової допомоги № 12/06-2023/2 від 12.06.2023 року.
Відповідно до ч.ч.2,4ст. 270 КУпАПінтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Повноваження адвоката як представника потерпілого посвідчуються документами, зазначеними у частині другій статті 271 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 271 КУпАПпередбачає, що повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.
Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження повноважень ОСОБА_6 на представництво своїх інтересів у справі позивачем надано суду лише копію Договору про надання правової допомоги № 12/06-2023/2 від 12.06.2023 року, проте не надано відповідного ордера.
Поряд із цим, позивачем ставиться питання про компенсацію завданої моральної шкоди, яку остання оцінює в розмірі 20 000,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України).
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
При визначені розміру моральної шкоди, суд враховує, що дійсно майно позивача знищено внаслідок ДТП, однак доказів того, що внаслідок такого знищення майна, позивач перенесла сильні душевні страждання, і, що вони викликані дискомфортом у вигляді емоційного стресу, які можна було б оцінити в 20 000,00 грн, не наведено.
При цьому, суд, вважає, достатнім стягнення на користь позивача компенсації завданої моральної шкоди, в розмірі 5 000,00 грн, адже розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 року в справі № 752/17832/14-ц).
Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.
При подачі позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір в загальній сумі 2 008,22 грн.
Таким чином, враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог і лише в частині відшкодування моральної шкоди, на користь позивача підлягає стягненню з ОСОБА_8 в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 60,24 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) компенсації завданої моральної шкоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 60,24 грн (шістдесят гривень 24 копійки).
Відомості про сторін у справі:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, м. Київ, 02091.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко