Справа №752/21877/23
Провадження №2/752/2117/24
14 жовтня 2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 10.10.2020 між ним та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір № 1, за умовами якого останній зобов'язався виконати роботи та надати послуги щодо ремонту та консервації балконної плити, а він зобов'язався сплатити 10 000 грн. Ремонті роботи мали бути виконані до 18.10.2020.
Він сплатив 6 000 грн. авансового платежу та 4 000 грн. мав сплатити по виконанню робіт.
Відповідач роботи виконав частково, на зв'язок не виходить та уникає будь-якого контакту з позивачем, пошкодив огорожу балкону та спричинив моральні страждання позивачу.
Просив розірвати договір № 1 від 10.10.2020, стягнути з відповідача сплачені 6 000 грн., 26 000 грн. для облаштування та утеплення балкону, 46 000 грн. моральної шкоди.
26.10.2024 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог та безпідставність їх заявлення. Просив відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 09.06.1994 № 5603.
10.10.2020 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №1, за умовами якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язався виконати роботи та надати послуги, а ОСОБА_1 зобов'язався сплатити 10 000 грн. за отримані послуги.
Відповідно до п. 1.1 Договору № 1 від 10.10.2020 виконавець зобов'язався виконати демонтаж та монтаж перильного оздоблення; виконати розшивку швів, сколів та тріщин; обробити верхню та торцеву частини балконної плити силікатом та гідрофобною пропиткою; спакувати та вивезти будівельне сміття.
Пунктом 2.2, 3.2. Договору № 1 від 10.10.2020 встановлено, що замовником сплачується 6 000 грн. при підписанні договору з обох сторін та 4 000 грн. сплачується по факту закінчення виконання робіт. Кінець виконання робіт - 18.10.2022.
10.10.2020 ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 6 000 грн. за Договором № 1 від 10.10.2020, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 1.
19.04.2023 Міжнародний благодійний фонд «Діти-України» направив ОСОБА_2 листа, у якому просив виконати умови договору або повернути грошові кошти позивачу.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1-2, 4 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Статтею 852 ЦК України встановлено, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
За змістом ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.
Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
З огляду на загальні ознаки зобов'язань, зафіксовані в укладеному сторонами договорі, які характеризуються особливостями об'єкта цих зобов'язань - виконання однією стороною (виконавцем) робіт за завданням другої сторони (замовника) за плату, суд дійшов висновку, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли зобов'язання, що випливають з договору підряду, які врегульовані нормами глави 61 ЦК України, положення якої можуть застосовуватися до договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (частина 4 статті 837 ЦК України).
Предметом позовних вимог є вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 , як з підрядника, матеріальної та моральної шкоди (збитків), у зв'язку з невиконанням будівельних робіт, передбачених Договором № 1 від 10.10.2020.
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини за договором будівельного підряду, за яким відповідач зобов'язався виконати демонтаж та монтаж перильного оздоблення; виконати розшивку швів, сколів та тріщин; обробити верхню та торцеву частини балконної плити силікатом та гідрофобною пропиткою; пакувати та вивезти будівельне сміття, строком до 18.10.2020.
На підтвердження факту здійснення передплати, позивач надав суду квитанцію від 10.10.2020 до прибуткового касового ордера № 1, відповідно до якої відповідач отримав від позивача 6 000 грн. на підставі Договору від 10.10.2020.
Доказів виконання відповідачем робіт відповідно до умов укладеного з позивачем договору в повному обсязі та доказів обсягу фактично виконаних робіт не надано.
Водночас, суд відмічає, що відповідачем не спростовуються обставини, викладені позивачем в частині невиконання ОСОБА_2 робіт, передбачених умовами Договору №1 від 10.10.2020.
Отже, відповідач не заперечував проти обставин, викладених позивачем в частині невиконання умов договору № 1 від 10.10.2020, не надав суду будь-яких пояснень з цього приводу, а також будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне та спростували доводи позивача.
Враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, на підставі своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд вважає обґрунтованою вимогу ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 6 000 грн. авансового платежу, сплачених при підписанні договору № 1 від 10.10.2020.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 26 000 грн., названих представником ТОВ «Вікна-Панорама», суд зазначає, що позивач не зазначив в позовній заяві обставин, за яких останній зазнав матеріальних збитків на суму 26 000 грн. Позивач також не надав суду будь-яких доказів понесення таких витрат, або ж доказів, які б свідчили, що він має понести такі витрати.
Аналізуючи вимоги позовної заяви, суд зазначає, що позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями або бездіяльністю ОСОБА_2 та нарахованими ТОВ «Вікна-Панорама» 26 000 грн.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими, що має наслідком відмову у їх задоволенні.
Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 46 000 грн., суд відзначає наступне.
Оскільки суд дійшов висновку про розірвання договору та стягнення збитків, то відповідно до приписів ч.2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» з відповідача підлягає стягненню моральна шкода.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з доведеності та обґрунтованості зазначених позовних вимог, характер, обсяг та тривалість моральних страждань позивача, наявність вимушених змін у його житті, яких він зазнав через невиконання відповідачем умов Договору № 1 від 10.10.2020.
Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 6 000 грн., що в повній мірі компенсує душевні страждання позивача, які він зазнав у зв'язку тривалим (більше трьох років) порушенням його прав.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн. (за вимогу майнового та немайнового характеру), оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовну вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений за Договором № 1 від 10.10.2020 авансовий платіж в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисяча чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення складене 14.10.2024.
Суддя Ж. І. Кордюкова