712/7140/20
6/712/296/24
14 жовтня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
представник відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання рішення суду у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди,
Державна казначейська служба України звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2024 у справі №712/7140/24, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди, - задоволено частково;
стягнуто на користь ОСОБА_2 , 1989 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку на відшкодування моральної шкоди - 5 000 (п'ять тисяч) гривень;
в іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.
Представник Державної казначейської служби України звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відповідно до п.п. 1 п. 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України.
Згідно п.п. 1 п. 35 Порядку № 845 Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.
Відповідно до п.35 Порядку, в разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету стягувачі подають документи, зазначені у п. 6 Порядку № 845, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду (абз. 1 п. 36 Порядку № 845).
Згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 № 215, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 № 215, Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 9 Положення). Отже, Казначейство є виконавцем у цій справі по стягненню (безспірному списанню коштів) на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України
Згідно ч. 2 ст. 2, ст. 170 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
В п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц зазначено, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.
Згідно п. 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16, кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних правовідносин.
Державна казначейська служба України звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2024 у справі № 712/7140/20 шляхом стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача на відшкодування моральної шкоди - 5 000 гривень.
В судовому засіданні представник Державної казначейської служби України Ярош С.В. вимоги, викладені в заяві про зміну пособу і порядку виконання рішення суду, підтримав та просив їх задовольнити з викладених в ній підстав.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Представник ГУНП в Черкаській області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2024 у справі №712/7140/24, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди, - задоволено частково;
стягнуто на користь ОСОБА_2 , 1989 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку на відшкодування моральної шкоди - 5 000 (п'ять тисяч) гривень;
в іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.
Представник Державної казначейської служби України звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відповідно до п. п. 1 п. 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України.
Згідно п.п. 1 п. 35 Порядку № 845 Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.
Відповідно до п.35 Порядку, в разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету стягувачі подають документи, зазначені у п. 6 Порядку № 845, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду (абз. 1 п. 36 Порядку № 845).
Згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів та здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Отже, Державна казначейська служба України є виконавцем у цій справі по стягненню (безспірному списанню коштів) на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України
Згідно ч. 2 ст. 2, ст. 170 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно з ч. 2 ст. 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Державна казначейська служба України звернулась до Соснівського районного суду м. Черкас з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2024 у справі № 712/7140/20 шляхом стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь Позивача на відшкодування моральної шкоди - 5 000 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим Постановою КМУ від 03 серпня 2011 року № 845, згідно якого боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.
Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст.1 Бюджетного кодексу України, цим Кодексом регулюються відносини, що виникають в процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19 серпня 2018 року у справі № 910/23967/16, в резолютивній частині рішення суду не зазначаються відомості про орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номер чи вид рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16.
Відповідач в своїй заяві зазначає, що зазначення в резолютивній частині рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2024 року у справі № 712/7140/20 за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди, відомостей про орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, та вид рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання грошових коштів, створює перешкоди у виконанні вказаного рішення суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 76-81, 83, 89, 95, 260, 261, 353, 435 ЦПК України,
Заяву Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення суду - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2024 року у справі №712/7140/20.
Стягнути на з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 , 1989 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на відшкодування моральної шкоди - 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Борєйко