Справа № 712/10499/24
Провадження 2-а/712/141/24
14 жовтня 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
за участю секретаря - Кеденко Я.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 26.04.2024 відповідачем винесено постанову № 1143/2024 від 26.08.2024 року, якою накладено на нього штраф у розмірі 17000 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вважає дану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень. Під час винесення постанови не дотримано вимоги статтей 245, 276, 280 КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Вказував, що є військовозобов?язаним та перебуває на військовому обліку у Черкаському об?єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов?язаного серії НОМЕР_1 від 15.05.2023.
ОСОБА_1 з 01.09.2022 зарахований на денну форму навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності 133 «Галузеве машинобудування» Навчально-наукового інститут механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» з терміном навчання 12.09.2022 - 30.06.2027, що підтверджується довідкою Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 01.07.2024 №66-04-140/294, довідкою Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 12.07.2024 №852, а також довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 10.07.2024 №150171.
У зв?язку із навчанням у вищому навчальному закладі за денною формою навчання ОСОБА_1 був звільнений від призову на військову службу під час мобілізації, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.08.2023 №1732.
Вказував, що під час перевірок документів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 постійно пред?являв документи, що підтверджують його статус як студента закладу вищої освіти за денною формою навчання.
26.08.2024 ОСОБА_1 самостійно та добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних військового обліку, де йому було повідомлено про те, що він перебуває в розшуку як особа, що ухиляється від явки по повістках.
У цей же день, 26.08.2024 оператором ГДЗ ІНФОРМАЦІЯ_3 , ст. солдатом ОСОБА_2 було складено протокол №1143/М/2024 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення мотивовано тим, що стосовно гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено до Черкаського районного управління поліції звернення згідно статті 259 КУпАП, щодо доставлення особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 210-1, так як громадянин ОСОБА_1 ухиляється від явки по повістках, від отримання яких відмовився, про що було складено уповноваженими особами акти відмови від отримання повістки. По повістках мав з'явитися 16.02.2024, 01.05.2024 та 29.05.2024.
До протоколу про адміністративне правопорушення від 26.08.2024 №1143/М/2024 звернення до ЧРУП ГУ НП в Черкаській області від 01.03.2024, звернення до ЧРУП ГУ НП в Черкаській області від 10.06.2024, звернення до ЧРУП ГУ НІ в Черкаській області від 03.08.2024, копія розписки, копія рапорту.
Копії повісток з розпискою ОСОБА_1 про те, що він мав з?явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 16.02.2024, 01.05.2024 та 29.05.2024, або акти відмови про отримання повістки, з вказівкою про те, що ОСОБА_1 відмовився від отримання повісток, але був при цьому повідомлений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 у чітко визначені дати та час, - до протоколу про адміністративне правопорушення №1143/M/2024 долучені не були. У цей же день, ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_3 виніс постанову №1143/2024 від 26.08.2024 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою наклав на ОСОБА_4 штраф у розмірі 17 000,00 грн.
За вказаних обставин вважає, що вказана вище постанова у справі про адміністративне правопорушення 26.08.2024 №1143/2024 винесена з грубим порушенням порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення, не відповідає принципу презумпції невинуватості, не грунтується на належних, достовірних та допустимих доказах, які б доводили наявність у діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2024 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
23.09.2024 року представник відповідача скерував до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, а постанову №1143/2024 від 26.08.2024 залишити без змін. Щодо обставин правопорушення у відзиві зазначив, що військовозобов?язаному ОСОБА_1 була вручена повістка
28.05.2024 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 29.05.2024. Підпис про отримання повістки ОСОБА_1 ставити відмовився тому відповідно за даним фактом було складено акт. Акт та текст повістки було зачитано в голос при свідках та ОСОБА_1 , з моменту оголошення Акту повістка вважається вручена. 10.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 до Черкаського районного управління поліції Головного управління поліції в Черкаській області направлено звернення згідно ст. 259 КУПАП, щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП, до обласного, районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП склала уповноважена посадова особа старший солдат ОСОБА_2 згідно вимог ст.254 КУпАП. Громадянин ОСОБА_1 особисто розписався в протоколі та надав пояснення, положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП йому доведені та зрозумілі, громадянин ОСОБА_1 пояснив, що він не отримував повістку бо навчається однак повістка вважається врученою з моменту оголошення акту і про це йому було повідомлено. Старшим солдатом ОСОБА_2 було з?ясовано всі обставини справи та ознайомлено ОСОБА_1 з протоколом. Після складання протоколу громадянину ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 18 год 30 хв 26 серпня 2024 року, про що громадянин був повідомлений під особистий підпис у протоколі. Від громадянина ОСОБА_1 заяв та клопотань не надходило. 26.08.2024 року громадянин ОСОБА_1 був присутній на розгляді справи.
Справа про адміністративне правопорушення стосовно громадянина ОСОБА_1 розглядалася ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 та було прийняте наступне рішення: в зв?язку з неприбуттям громадянина ОСОБА_1 за викликом (згідно врученої повістки) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до порушення вимог ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в умовах особливого періоду, притягнути його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, так як правопорушення вчинене в умовах особливого періоду, шляхом накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн., в той же день постанова №1143/2024 була отримана ОСОБА_1 особисто.
3 огляду на зазначене вище вимоги позивача про скасування постанови є безпідставними та задоволенню не підлягають так як у період встановлений законодавцем позивач не повідомив про поважні причини не прибуття на протязі 7-ми днів не з?явився при розгляді справи також доказів поважності не прибуття не надав, тому був притягнутий до адміністративної відповідальності. Строки розгляду справи порушено не було, так як правопорушення вчинено 29.05.2024, а виявлено 10.06.2024 у день направлення звернення до органів поліції, тому відповідно просили у позові відмовити повністю.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, що 28 травня 2024 року ОСОБА_1 була вручена повістка на прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 29.05.2024 на 09.00.
Підпис про отримання повістки ОСОБА_1 ставити відмовився, тому за даним фактом було складено акт. Акт та текст повістки було зачитано в голос при свідках та ОСОБА_1 підтвердив це своїм підписом.
Згідно пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року (далі Порядок №560) належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов?язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ с: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акту відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов?язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки (вимоги щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центу комплектування та соціальної підстримки фото- і відеофіксації процесу перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації застосовуються з 17.07.2024 згідно із Законом №3633-IХ від 11.04.2024).
За вказаних обставин, повістка вважається врученою після оголошення Акту.
10.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 до Черкаського районного управління поліції Головного управління поліції в Черкаській області направлено звернення згідно ст. 259 КУПАП, щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП, до обласного, районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
26.08.2024 року відповідальним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 складено Протокол про адміністративне правопорушення. Згідно вказаного Протоколу встановлено наступне: 26.08.2024 громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У ході перевірки облікових даних, було з?ясовано, що стосовно громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено до Черкаського районного управління поліції звернення згідно статті 259 КУпАП, щодо доставлення особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 210-1, так як громадянин ОСОБА_1 ухиляється від явки по повістках, від отримання яких відмовився, про що було складено уповноваженими особами акти відмови від отримання повістки. По повістках мав з?явитися 16.02.2024, 01.05.2024 та 29.05.2024.
У ході розгляду справи з пояснень громадянина ОСОБА_1 було встановлено, що за викликом (повісткою) для визначення його призначення на особливий період до ІНФОРМАЦІЯ_3 з його слів не прибував по повістках тому, що навчається. Своєю бездіяльністю під час дії особливого періоду громадянин порушив симоги частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.193 року №3543-XII зі змінами та вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Гр. ОСОБА_1 роз'яснено ст.63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 18 год. 30 хв. 26.08.2024 року в кабінеті № 214. В графі «пояснення і зауваження до змісту протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначив, що: «в період з 04.03.2024 по 05.08.2024 здобував освіту. При зустрічі з ТЦК завжди пред'являв довідки про те, що навчається, повістку на руки не отримував, про те що потрібно звернутися до ТЦК не мав такої інформації».
Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення №1143/2024 від 26.08.2024 року, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1КУпАП (мав з'явитися по повістках 16.02.2024, 01.05.2024 та 29.05.2024) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн. Копія постанови вручена ОСОБА_1 особисто.
Вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення №1143/2024 від 26.08.2024 року, протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові відповідача, суд зазначає наступне.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 2 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Натомість норма ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка посилює відповідальність за невиконання приписів п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» набрала чинності лише 19 травня 2024 року.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період, який продовжує діяти на даний час.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (зі змінами) військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Як зазначає позивач та підтверджується довідками в матеріалах справи, ОСОБА_1 є здобувачем вищої освіти (студентом денної форми навчання Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», 1 курс), а тому має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Водночас, надання такої відстрочки не виключає ОСОБА_1 з категорії військовозобов'язаних, не припиняє його перебування на військовому обліку. Отже, наявність у позивача права на таку відстрочку не звільняє його від виконання обов'язків, передбачених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Таким чином, позивач зобов'язаний виконувати військовий обов'язок згідно зі ст. 65 Конституції України, в тому числі на ОСОБА_1 покладені обов'язки, визначені ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1, 211 КУпАП, а саме: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, ч.1 ст.8 КУпАП беззаперечно визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
За приписами ч.2, 3 ст.8 КУпАП закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Виходячи з наведеного, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, є факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повістками, як це вказано в протоколі від 26.08.2024 та постанові - 16.02.2024, 01.05.2024, 29.05.2024 року.
Дата неявки особи - є датою вчинення адміністративного правопорушення.
Приписами ч.1 ст.210-1 КУпАП (станом на дату вчинення правопорушення-16.02.2024 та 01.05.2024) передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 2 статті 210-1 КУпАП (станом на дату вчинення правопорушення - 16.02.2024 та 01.05.2024) передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Отже, станом на дату вчинення правопорушення - 16.02.2024 та 01.05.2024 відповідальність за вчинене позивачем адміністративне правопорушення була передбачена частиною другою статті 210-1 КУпАПу редакції від 14 жовтня 2023 року, яка мала формулювання "Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". Таким чином, станом на зазначені дати розмір штрафу у грошовому виразі, який міг бути накладений на громадянина, винного у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, складав від 3 400 грн до 5 100 грн.
Натомість норма ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка посилює відповідальність за невиконання приписів ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" набрала чинності лише 19.05.2024 та може бути застосовано відносно дати неявки особи на 29.05.2024 року.
Однак норма ч.3 ст.210-1 КУпАП не могла бути застосована до позивача відносно неявки 16.02.2024 та 01.05.2024, оскільки діяла редакція ст. 210-1 КУпАП від 14.10.2023.
На підставі наведеного, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було враховано, що порушення не є триваючим, та в момент інкримінованого правопорушення за дати неявки 16.02.2024 та 01.05.2024 діяла редакція статті 210-1 КУпАП, яка не містила в собі частину третю, та містила менше стягнення. Не враховано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності за неявки до територіального центру комплектування16.02.2024 та 01.05.2024 за ч.3 ст.210-1 КУпАП неможливе.
Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Разом з тим, досліджені матеріали адміністративної справи вказують на вчинення позивачем правопорушення.
Ці обставини не дають можливості, скасувавши постанову, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Керуючись ст.ст.2, 5-9, 72-77, 90, 243-246, 250, 271, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №1143/2024 від 26.08.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 про притягнення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 на новий розгляд.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 302 грн. 80 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений 14.10.2024 року.
Головуючий: Т.Є. Троян