Справа № 712/10092/24
Провадження 2-а/712/134/24
14 жовтня 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
за участю секретаря - Кеденко Я.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 26.04.2024 відповідачем винесено постанову № 477 від 22.08.2024 року, якою накладено на нього штраф у розмірі 17000 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вважає дану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень. Під час винесення постанови не дотримано вимоги статтей 245, 276, 280 КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Вказав, що 22.08.2024 року постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №477 у справі про адміністративне правопорушення було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Згідно постанови про адміністративне правопорушення, 21.08.2024 року відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено, що 21.08.2024 року о 19 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не має при собі військово-облікового документу військовозобов?язаного в силу його відсутності, так як останній не звертався із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 для належного його оформлення.
Таким чином, під час дії особливого періоду громадянин порушив вимоги частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII зі змінами, та п.10-1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов?язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р.
Ознайомившись з постановою №477 від 22.08.2024 року, позивач вважає, що його дії (бездіяльність) не містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Доводи відповідача про «відсутність військово-облікового документа військовозобов"язаного», з посиланням на частини та пункти вищевказаного закону та Порядку є необ?єктивними та неаргументованими. Жоден вказаний відповідачем нормативний документ не містить визначення військово-облікового документа військовозобов?язаного.
Так, абз.4 п.10-1 Правил зобов?язував уточнити протягом 60 днів свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, тобто в термін до 16 липня 2024 року.
У відповідності до інформації, отриманої позивачем через мобільний додаток «Резерв +», він оновив свої дані 13.07.2024 року, про що свідчить відмітка «Дані уточнено вчасно» (копія виписки додано).
Однак, у протоколі №477 від 21.08.2024 року, який став підставою для винесення оскаржуємої постанови зазначено, що ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документу військовозобов?язаного.
Посвідчення про приписку № НОМЕР_1 від 08.02.2007року до призовної дільниці, ОСОБА_1 отримав після виповнення 16 річного віку, та перебував у статусі призовника фактично до 2017 року до настання 27 річного віку. Відповідно, після виповнення 27 років у 2017 році позивач ОСОБА_1 набував право на обмін посвідчення про приписку на військово-обліковий документ.
Таким чином, вищевказані обставини не свідчать про відсутність у позивача військово-облікового документу, а лише вказують на можливий несвоєчасний обмін військово-облікового документу призовника на військово-обліковий документ у 2017 році. Поняття відсутність та несвоєчасна заміна, вважаємо не є тотожними, тому інкримінування позивачу відсутність військово-облікового документу не відповідає фактичним обставинам.
За вказаних обставин просив позов задовольнити, скасувати постанову №477 від 22.08.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в розмірі 17000 грн. та закрити провадження по справі про адміністративного правопорушення.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.09.2024 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
21.09.2024 року представник відповідача скерував до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Щодо обставин правопорушення зазначив, що 21.08.2024 в ході розгляду справи було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не має при собі діючого військового облікового документу, в зв?язку з тим, що не звертався із заявою для його отримання, дані дії призвели до порушення вимоги частини 6 статті 22 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» також передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов?язані мати при собі військово-обліковий документ та пред?являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. На момент складання протоколу у позивача був відсутній військово-обліковий документ відповідно до пункту 10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, які є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487, згідно яких у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану військовозобов?язані повинні:
- мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред?являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
Позивач із своїм представником при розгляді справи вказували на те, що він має приписне і дані було уточнено через «Резерв +», однак пункт 22 Порядоку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, встановлено, що резервісти та військовозобов?язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП склала уповноважена посадова особа, оператор відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 сержант ОСОБА_3 , згідно вимог ст.254 КУпАП.
У позивача були відсутні зауваження до протоколу, письмові пояснення в протоколі надавати відмовився, підписом підтвердив, що положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУПАП йому доведені та зрозумілі, а також підтвердив факт відсутності військово-облікового документа та просив розгляд справи призначити на 22.08.2024, інших заяв при складанні протоколу не заявляв. Розгляд справи було призначено на 16 год 00 хв 22.08.2024, як і клопотав позивач. ОСОБА_1 був присутнім на розгляді справи.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно громадянина ОСОБА_1 розглядав ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 . дослідивши всі докази у їх сукупності, також було враховано що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП в особливий період, постановив за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також правил військового обліку в умовах особливого періоду, притягнути його до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу у мінімальному передбаченому розмірі у сумі 17000,00 грн. За вказаних обставин, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
04.10.2024 позивачем скеровано відповідь на відзив, у якому він підтримав позовні вимоги, додатково вказав, що відповідачем в порушення ст.256 КУпАП не зазначено дату та час вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що впливає на строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Просив позов задовольнити.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, 21.08.2024 року відповідальним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення. Згідно вказаного протоколу встановлено наступне: 21.08.2024 року о 19 год. 00 хв. в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не має при собі військово-облікового документу військовозобов?язаного в силу його відсутності, так як останній не звертався із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 для належного його оформлення. Дане діяння є порушенням вимог частини 6 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року № 3543-XII із змінами та п. 10-1 Правил військового обліку призовників, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р. Гр. ОСОБА_1 роз'яснено ст.63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення. В графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» зазначено, що гр. ОСОБА_1 надасть пояснення при розгляді справи. Просив провести розгляд 22.08.2024.
Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення №477 від 22.08.2024 року, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. Копія постанови вручена позивачу.
Вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення №477 від 22.08.2024 року протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч.2 п. 10-1 Додатку №2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
У оспорюваній постанові вказано, що до протоколу додано копію посвідчення про приписку до призовної дільниці, копію витягу з книги протоколів засідань призовної комісії.
Пунктом 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 закріплено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа".
Згідно п. ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач через мобільний додаток «Резерв +» оновив свої дані 13.07.2024 року, з поміткою «Дані уточнено вчасно» та «Потребує уточненню».
Відповідач заперечував проти позову, вказуючи, що пункт 22 Порядоку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, ввстановлено, що резервісти та військовозобов?язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.
Втім, ОСОБА_1 самостійно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що вказано у позові та вбачається з протоколу від 21.08.2024, тому його не викликали для оформлення військово-облікового документу.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вище наведених норм вбачається, що обов'язок прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів має виконуватися на підставі виклику, попередньо доведеного до відома військовозобов'язаного.
Позивач не викликався для оформлення належного військово-облікового документу, дані оновив через додаток мобільний додаток «Резерв +», в подальшому у серпні 2024 року самостійно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого оновлення військово-облікового документу.
Згідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, закон покладає на відповідача обов'язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.
Відповідач не виконав обов'язку доведення правомірності прийнятого рішення, на виконання ухвали суду у строки встановлені судом відзив на позовну заяву не надав. Матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем правопорушення.
З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 не доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, оскільки доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 5-9, 72-77, 90, 243-246, 250, 271, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №477 від 21 серпня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений 14.10.2024 року.
Головуючий: Т.Є. Троян