Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1389/24
Провадження № 2-а/711/23/24
11 жовтня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Тернової А.Д.,
представника позивача - адвоката Орленка В.В., представника відповідача - Котуха М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
15.02.2024 адвокат Орленко В.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із адміністративним позовом до ДПП, УПП в Черкаській області ДПП, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 721270 від 24.01.2024 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 24.01.2024 поліцейським УПП в Черкаській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 721270, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме, що 24.01.2024 о 23 год. 11 хв. в м. Черкаси по вул. В. Чорновола, 38, він керував автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Позивач не погоджуються із вказаною постановою, вважає, що вона винесена з грубим порушенням вимог законодавства та за відсутності самої події адміністративного правопорушення. Так, позивач не знав, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.08.2023 по справі № 712/7860/23 на нього накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобами, відповідно, у нього не було умислу на скоєння адміністративного правопорушення. Крім того, після винесення оскаржуваної постанови, співробітники патрульної поліції склали стосовно позивача також протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, який скеровано для розгляду до Придніпровського районного суду м. Черкаси. Оскільки події (керування 24.01.2024 о 23 год. 11 хв. автомобілем в м. Черкаси по вул. В. Чорновола, 38) є ідентичними як в справі, за результатами розгляду якої винесено оскаржувану постанову, так і в справі за протоколом, яка на даний час розглядається Придніпровським районним судом м. Черкаси (справа № 711/1008/24), можна дійти висновку, що в даному випадку має факт подвійного притягнення позивача до адміністративної відповідальності за одне й те ж діяння, яке співробітниками патрульної поліції кваліфіковано за різними частинами статті 126 КУпАП. Також, у порушення положень рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся на місці зупинки транспортного засобу в порядку скороченого провадження. В оскаржуваній постанові не наведено доказів, які б підтвердили факт вчинення позивачем інкримінованого правопорушення. Відмітка у постанові про відео БК не може бути визнана таким доказом, оскільки не спростовує доводи позивача про відсутність у нього умислу на скоєння адміністративного правопорушення. Крім того, відео з нагрудної камери для перегляду позивачу не надавалися, тому, на його думку вказані відео записи є недопустимими доказами.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.02.2024 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
12.03.2024 від представника відповідачів за довіреністю ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначив, що складання оскаржуваної постанови відбулося в порядку та спосіб, визначений законодавством, а співробітник патрульної поліції діяв в межах повноважень, визначених нормативними актами та внутрішніми документами Національної поліції України. Доводи позивача про необізнаність із судовим рішенням про накладення на нього стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом спростовується даними Інформаційного порталу НПУ, долученим до відзиву, згідно якого штраф, накладений на позивача цим же рішенням, було сплачено останнім добровільно. Також вважає, що оскільки у даному випадку розгляд питання про притягнення до адміністративної відповідальності відноситься до компетенції співробітника патрульної поліції, який виніс оскаржувану постанову, та до компетенції суду, до якого було скеровано відповідний протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП - порушень в даному випадку допущено не було. Посилання на неправомірність розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу в порядку скороченого провадження вважає хибним, так як чинне законодавство дозволяє дану процедуру. Також вважає достатніми наявність відеозапису як доказу скоєння правопорушення для винесення відповідної постанови.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Орленко В.В. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача - за довіреністю Котух М.В. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства, як це передбачено частиною 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24.01.2024 поліцейським взводу № 1 роти № 1 БУПП в Черкаській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_3 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 721270, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн.
Згідно вказаної постанови, 24.01.2024 о 23 год. 11 хв. в м. Черкаси по вул. В. Чорновола, 38 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , з тріщиною лобового скла у зоні дії склоочисників та був позбавлений права керування постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2023, терміном на 1 рік, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджував, що у нього не було умислу на вчинення адміністративного правопорушення, оскільки він не був обізнаний із наявністю судового рішення про позбавлення його права керування транспортним засобами. Крім того, його двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те ж діяння, яке співробітниками патрульної поліції кваліфіковано за різними частинами статті 126 КУпАП.
Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 5 статті 121, частиною 1 статті 121 та статтею 125 КУпАП.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 23 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом передбачена адміністративна відповідальність за частиною 4 статті 126 КУпАП у виді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено витяг з бази даних НАІС ГСЦ МВС України. Однак, у вказаному витягу відсутня інформація про існування постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.08.2023 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою до позивача застосовано штраф та позбавлення права керувати транспортними засобами терміном на один рік, а також про добровільну сплату штрафу позивачем (як про це стверджується у відзиві). Вказаний витяг має лише інформацію про притягнення позивача 24.07.2023 до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії. Вказаний витяг не має відношення до предмету доказування у даній справі та не може прийнятий судом до уваги.
З аналогічних міркувань суд не може прийняти до уваги фотокопію постанови серії ЕАС № 7387714 від 23.07.2023 стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Жодних доказів на спростування доводів позовної заяви, що позивач не був обізнаний з вищевказаною постановою суду про позбавлення його права керування транспортними засобами - суду надано не було.
Крім того, суд враховує, що за одну і ту ж подію - керування автомобілем 24.01.2024 о 23 год. 11 хв. в м. Черкаси по вул. В. Чорновола, 38 - позивача двічі притягнуто до одного виду відповідальності: шляхом винесення оскаржуваної постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вказане порушує положення статті 61 Конституції України, які передбачають, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення - що, на думку суду, мало місце в даному випадку.
Також суд враховує, що пункт 3 частини 1 статті 35 Закону України «Про національну поліцію», вказує на те, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Дана норма передбачає право поліцейського зупиняти автомобілі, які по оперативній інформації причетні до скоєння правопорушень та ухиляються від притягнення до відповідальності тощо.
У даній справі наявності такої інформації не встановлено. Посилання в оскаржуваній постанові на керування транспортним засобом з тріщиною у районі лобового скла не може бути взято судом до уваги як підстава для зупинки автомобіля, керованого позивачем, виходячи з наступного.
Так, як вбачається з відеозаписів, долучених відповідачем до відзиву, зокрема з відео реєстратора службового автомобіля та боді - камер поліцейських, останні слідували позаду автомобіля під керуванням позивача і не могли візуально виявити ушкодження на лобовому склі.
Відповідно, передбачених Законом підстав для зупинки автомобіля та перевірки документів у співробітників поліції не було, що ставить під сумнів законність всіх їх подальших дій, в тому числі - винесення оскаржуваної постанови.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, враховуючи, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 № 721270 від 24.01.2024.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду із даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн., що підтверджується квитанцією № 0724-1894-6475-9271. Оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 126, 245, 251, 252, 254, 256, 258, 280, 285, 287, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 721270 від 24.01.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Г. В. Булгакова