КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/4479/24
Провадження № 3/552/1610/24
14.10.2024 м. Полтава
Суддя Київського районного суду м. Полтави Айдаєв Р.З., за участю секретаря судового засідання - Пасинок К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали, додані до нього, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП не встановлено,
встановив:
12.07.2024 року до Київського районного суду м. Полтави з Управління патрульної поліції в Полтавській області надійшов адміністративний матеріал, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді Айдаєва Р.З.
З протоколу від 08.07.2024 серії ВАВ № 211767 (а.с. 1), складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, вбачається наступне.
08.07.2024 о 15:50 год в АДРЕСА_3 у гуртожитку в коридорі на ІІІ поверсі, перебуваючи у п'яному вигляді з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів ОСОБА_1 голосно лаявся нецензурною лайкою та розмахував руками в бік ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 на виклики суду в судові засідання 22.07.2024, 05.08.2024, 20.08.2024, 30.08.2024 не з'являвся, не повідомивши суду причин своєї неявки. ОСОБА_1 повідомлено засобами поштового зв'язку. Повідомлення направлені судом за адресою місця проживання ОСОБА_1 вказаної у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1). Таким чином ОСОБА_1 , на переконання суду, безперечно розумів, що за вказаною ним адресою судом буде здійснено його виклик для розгляду вказаної справи. Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 22.07.2024. Утім, ОСОБА_1 до суду не з'явився та судове засідання було відкладено, а правопорушника повторно повідомлено про розгляд справи. До суду повернулися конверти з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, постановою Київського районного суду м. Полтави від 20.08.2024 ОСОБА_1 піддано приводу для його доставки в судове засідання, призначене на 30.08.2024, однак працівниками поліції ОСОБА_1 до суду не доставлений, причини суду не відомі.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 30.08.2024 справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП повернуто до Управління патрульної поліції в Полтавській області для доопрацювання.
27.09.2024 до Київського районного суду м. Полтави з Управління патрульної поліції в Полтавській області надійшов адміністративний матеріал після доопрацювання, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та рапорт інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Пічки О.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Нормами ст. 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого вказаною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Зокрема, це нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 211767 від 08.07.2024 (а.с. 1), письмові пояснення ОСОБА_2 , у яких зазначено, що ОСОБА_3 з кімнати 302 в коридорі у гуртожитку в стані алкогольного сп'яніння виражався нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, замахувався руками (а.с. 2), витяг з інформаційно-комунікаційної системи (а.с. 3).
З огляду на встановлені обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, є доведеною повністю.
Судом встановлено, що правопорушення вчинено 08.07.2024 о 15:50 год в АДРЕСА_3 у гуртожитку в коридорі на ІІІ поверсі, де ОСОБА_1 перебуваючи у п'яному вигляді з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів голосно лаявся нецензурною лайкою та розмахував руками в бік ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
З вимог ст. 38 КУпАП вбачається, що якщо справа про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчих суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.. 38 КУпАП.
Отже як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 211767 від 08.07.2024, правопорушення вчинено 08.07.2024, а тому суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, оскільки на час розгляду справи трьохмісячний строк накладення стягнення закінчився.
Керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247, ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та провадження у справі закрити на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення постанови.
Суддя Р.З.Айдаєв