Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/473/24
Провадження № 3/382/385/24
11 жовтня 2024 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 103127 від 17.03.2024 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому зазначено, що 17.03.2024 року о 16 год. 34 хв. в м. Яготин по вул. Пирятинська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "MAZDA", д.н.з. НОМЕР_2 в наркотичному стані, згідно висновку КНП "ЯЦМЛ" ЯМР від 17.03.2024 року, огляд проводився зі згоди водія у медичному закладі під запис нагрудної камери поліцейського, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 особисто ознайомився з матеріалами справи 27-28.03.2024 року, в тому числі й з доданими до протоколу відеозаписами; в процесі розгляду справи повідомлявся судом про призначені засідання у встановленому порядку (матеріали справи містять розписку, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, довідки про доставку SMS-повідомлень).
10.04.2024 року ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою скористатися юридичною допомогою адвоката та іншого фахівця в галузі права. 23.05.2024 року представники ОСОБА_1 , крім надання документів на представництво, подали клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень ОСОБА_1 та письмове клопотання про закриття справи. 08.07.2024 року ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи.
29.07.2024 року ОСОБА_1 не з'явився, в засіданні під час розгляду справи по суті взяла участь захисник ОСОБА_1 - адвокат Полянська С. В. Крім цього, за клопотанням сторони захисту судом неодноразово викликалися в якості свідків працівники поліції.
19.09.2024 року судом відкладено засідання саме за клопотанням сторони захисту про черговий виклик свідків на погоджену дату 11.10.2024 року.
В судове засідання 11.10.2024 року захисники не з'явилися. 11.10.2024 року через систему "Електронний суд" перед початком засідання захисник подала клопотання про відкладення розгляду справи "через неможливість прибуття саме в цей час і дату у судове засідання"; до клопотання додано лист Бориспільської РВА Київської області від 25.09.2024 року, відповідно до якого захисники ОСОБА_1 делеговані до участі в заході у м. Львів з 27.09.2024 по 12.10.2024 року в якості представників ТОВ "Бориспільський завод полімерних труб".
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин неявки сторони захисту з таких міркувань.
В поданому в день засідання 11.10.2024 року клопотанні, посилаючись на неможливість явки до суду на погоджену раніше дату, у зв'язку із певним відрядженням, захисник не наводить жодних поважних причин неявки, тобто таких, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення до суду, оскільки участь/не участь (тривалість участі) у певному заході (форумі) залежала лише від волевиявлення особи. При цьому, судом була завчасно погоджена дата судового засідання, призначеного на 11.10.2024 року, із стороною захисту; лист щодо заходу датований 25.09.2024 року, а клопотання подано не завчасно; до суду клопотання із листом подано лише 11.10.2024 (тобто безпосередньо в день засідання перед його початком). Крім зазначеного, жодних доказів неможливості порушити перед судом клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не подано, як і не подано доказів участі у заході.
Таким чином, сторона захисту не з'явилася до суду, будучи вочевидь завчасно обізнаною про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин (наведені в клопотанні причини визнано судом неповажними).
При цьому, дотримання прав, передбачених ст. 268 КУпАП, забезпечено ОСОБА_1 шляхом його виклику до суду; він був не позбавлений можливості участі в суді під час розгляду справи. При цьому ОСОБА_1 подано письмові пояснення, а його захисником письмове клопотання про закриття справи з відповідними доводами та аргументами; судом за клопотанням сторони захисту витребовувалися документи, викликалися свідки; ОСОБА_1 скористався юридичною допомогою адвоката, який надавав пояснення і користувався іншими правами; сторона захисту мала можливість подавати докази, заявляти клопотання, подавати заперечення тощо. В судовому засіданні 29.07.2024 року оголошено протокол про адміністративне правопорушення, вина за яким не визнається, досліджено письмові докази, відтворено відеозаписи із долученого до справи DVD-диску, заслухано позицію сторони захисту.
19.09.2024 року сторона захисту заявила клопотання про черговий виклик свідків. Судом клопотання про виклик свідків задоволено й відкладено судове засідання на 11.10.2024 року.
11.10.2024 року сторона захисту, підтримавши у попередньому засіданні клопотання про виклик свідків, яке було заявлено саме стороною захисту, у зв'язку з чим суд відклав засідання, не з'явилася з причин, які вище визнані судом неповажними. Крім цього, суд враховує, що наведені обставини не позбавляли особу, яка притягується до відповідальності, можливості з'явитися до суду; відсутні й докази неможливості скористатися юридичною допомогою іншого адвоката.
Крім цього, суд враховує, що незважаючи на заявлене саме стороною захисту клопотання про черговий виклик свідків, у зв'язку з чим суд відклав засідання, сторона захисту в клопотанні про відкладення з причин, які визнані судом неповажними, на необхідність їх допиту вже не посилається. Зазначене оцінено судом як фактичну відмову від подальшого підтримання заявленого клопотання про їх допит. Також, суд враховує, що привід свідків КУпАП не передбачає, а фактично на заслуховуванні свідків сторона захисту вже не наполягає, відповідних доводів подане клопотання не містить.
У зв'язку з викладеним, суд також враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду, зокрема, справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невипрадане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання за відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" суд наголосив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі Каракуця проти України ( Karakutsya v. Ukraine ), заява № 18986/06, § 71).
Про надходження на розгляд суду вказаної справи, враховуючи судову практику ЄСПЛ, було повідомлено прокурора, який не скористався правом на участь у розгляді справи.
В матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він просить просив закрити провадження у справі за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Зазначено, що 17.03.2024 року о 16 год. 22 хв., до його автомобіля підійшли працівники поліції та з невідомих причин почали запитувати про його місце проживання. В продовження їх діалогу поліцейський не зміг повідомити законної причини свого звернення та не представився. Не виконавши попередньо вказані вимоги поліцейський поцікавився з невідомих причин почав провокувати на діалог, який здавався дивним. При спілкуванні з ним поліцейський переживав в собі якісь труднощі та не міг адекватно довести причини свого звернення. Потім поліцейські повідомили, що має проходити тестування, але йому не було зрозуміло для яких причин, адже він не керував транспортним засобом. Він повідомив поліцейському, що не проти проходити тестування і чекав від них поступових дій для виконання вказівок, але поліцейські на це не зважали та почали безпідставно звинувачувати його у керуванні автомобілем, що повністю не відповідає дійсності. Орієнтовно о 16 год. 50 хв., поліцейський сів до патрульного автомобіля писати документи походження яких йому були не зрозумілі. Через деякий час приїхав інший поліцейський який разом з іншими почали змушувати його розкладати купюри на задньому сидінні патрульного автомобіля в хаотичному порядку з чим він не погоджувався, після чого поліцейські почали погрожувати йому, що відвезуть його до медичного закладу. Після необґрунтованих звинувачень в його бік, з якими він був не згоден, поліцейські відвезли до медичного закладу в якому медичні працівники, з невідомих йому причин, почали тестувати його на алкоголь де результат показав 0.00 проміле алкоголю в крові. Потім від безвихідного положення медичні працівники тестували біологічне середовище експрес-тестом без проведення лабораторних досліджень. Потім, без будь-яких пояснень, без його присутності склали протокол про адміністративне правопорушення, якого він не вчиняв та не міг вчинити, оскільки поліцейські не пропонувавши йому законного проведення огляду самі приймали необґрунтовані рішення без його згоди, порушуючи його права, склали адміністративний протокол про адміністративне правопорушення. При складанні протоколу йому не роз?яснено права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, не повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею зроблено відмітка. 277 КУпАП, але про це Інспектором протиправно, шляхом введення в оману. Зазначив, що під час незаконного складання адміністративних матеріалів відносно нього, поліцейськими не надали йому можливості зазначити свою незгоду з результатами незаконного огляду, який так і не проводився. Також зазначає, що в порушення ст. 266 КУпАП не був відсторонений від керування. Працівниками поліції не був зупинений. 17.03.2024 року в стані наркотичного сп'яніння не перебував та відповідно не керував транспортним засобом в стані сп'яніння.
Також стороною захисту 23.05.2024 року подано клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що даний протокол є недопустимим, незаконним, протиправним, містить неправдимі відомості, а також не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений з порушенням ст. 254 КУпАП та Інструкції. Зазначено, що ОСОБА_1 під час складання протоколу не роз'яснені його права. Сторона захисту наголошує на тому, що окрім того, що дані додатки не узгоджуються з даними в Протоколу та спростовують його, є неналежними доказами, отриманими з порушенням законодавства, ст. 19 Конституції України, конституційних прав особи. Відповідно не можуть бути розглянути судом, як доказ винуватості особи, або доказ події адміністративного правопорушення. Таким чином, на думку захисту в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні данні в якості доказу винуватості особи або події адміністративного правопорушення за ст. 251 КУПАП. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази керування та докази стану сп'яніння особи. Зазначає, що Інспектор, не зупиняв відповідно до положень ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 , докази факту порушення ПДР в матеріалах справи відсутні, Інспектор не виявляв ознаки стану наркотичного сп?яніння; ознаки не зазначені в протоколі; не пропонував пройти огляд на стан сп?яніння у встановленому законом порядку, пропозиції пройти такий огляд не було так як і не було самого огляду. В матеріалах справи відсутні докази відсторонення ОСОБА_1 від керування. Свідки події відсутні, як в протоколі так і в інших матеріалах справи. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я. Крім цього, у висновку від 17.03.2024 року зазначено, що направив на огляд ОСОБА_1 старший слідчий ОСОБА_2 12.09.2024 року. Лабораторні дослідження не проводилось, кількісне вираження наркотичного засобу не визначено. Враховуючи, що згідно медичної літератури наркотичний засіб можна виявити через кілька місяців після вживання, так й протягом періоду до одного року, то визначення кількісного визначення вмісту наркотичного засобу, його перевищення від порогового рівня та виду наркотичного засобу, має суттєве значення для встановлення стану наркотичного сп?яніння у ОСОБА_1 , саме в день складення протоколу поліцейським. В матеріалах справи відсутні дані, які вказують на те, що в закладі охорони здоров'я Акт медичного огляду та Висновок медичного огляду на стан наркотичного сп?яніння були складені за результатами лабораторних досліджень з використанням вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджених сертифікатом відповідності. Таким чином, висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп?яніння, складений з порушенням вимог Інструкції, тому він вважається недійсним. Вищевикладене свідчить, про відсутність в діях ОСОБА_1 , події та складу адміністративного правопорушення та відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, за клопотанням сторони захисту судом було витребувано у Комунального некомерційного підприємства Яготинської міської ради "Яготинська центральна міська лікарня" відомості та засвідчені копії документів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду або згода і факт проходження огляду.
Судом, досліджено письмові докази, які містяться в матеріалах справи, відеозаписи події. Суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виходячи із наступного.
Із долучених письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що "Так 17.03.2024 р. Близько о 16 год. 30 хв. Я рухався на належному мені автомобілі марки MAZDA д.н.з. НОМЕР_3 у м. Яготин, по вул. Пирятинська, як в той час мене спинили працівники патрульної служби за порушення ПДР України. В ході розмови з працівниками поліції та перевірки документів, мене запитали чи не вживав я за кермом наркотичних речовин, на що я відповів наряду поліції, що вчора вживав наркотичний засіб- канабіс шляхом куріння. Після чого, працівники поліції запропонували пройти відповідний тест на визначення наркотичних речовин у мене в організмі і я погодився поїхати до місцевої лікарні. З моїх слів записано вірно та мною прочитано. Поставлено підпис та навпроти зазначено ОСОБА_1 ".
Крім цього, як вбачається із розписки від 17.03.2024 року, написаної ОСОБА_1 власноруч, "Я ОСОБА_1 03.11.1997 м. Яготин про Стрелецького 16 зобов'язуюсь залишити на місці зупинки на узбіччі працівниками поліції належний мені ТЗ марки MAZDA д.н.з. НОМЕР_3 до повного витверезення".
Таким чином, ОСОБА_1 у зазначених письмових поясненнях, складених на місці події, підтвердив його факти керування та зупинки працівниками поліції.
Разом із тим суд враховує, що додані до протоколу письмові пояснення, які свідчать про обставини подій, які відбулися 17.03.2024 року з 16 год. 34 хв. за його участю, підписані ОСОБА_1 без жодних зауважень чи заперечень. Матеріали справи, в тому числі й досліджений відеозапис, не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Доказів про порушення законодавства працівниками поліції щодо події 17.03.2024 за участю ОСОБА_1 (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) суду не надано.
Як вбачається з відеофайлу "0GRPP_00000020240317162225_0008А": відеозапис розпочинається з того, що працівник поліції підходить до автомобіля за кермом якого сидить ОСОБА_1 , двигун автомобіля працює. Далі поліцейський просить пред'явити документи, запитує про технічний стан автомобіля та перевіряє вміст багажника. Далі на цьому ж відеозаписі на проміжку часу 0:02:34-0:02:47 поліцейський запитує у ОСОБА_1 "канабіс курили, да?", на що ОСОБА_1 відповідає "ну трошкі курив", далі говорить "я знаю що воно покаже". Далі на проміжку часу 0:02:47-0:03:14 поліцейський запитує "чому ви вживаєте наркотичні речовини і керуєте транспортним засобом?", на що ОСОБА_1 відповідає "ну курив я вчора". Далі на цьому ж відеозаписі поліцейський пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 говорить "проходить це де в лікарні", поліцейський відповідає "да", на що ОСОБА_1 говорить "та ну, для чого", далі говорить "настрій не дуже, нічого не хочеться". Далі на цьому ж відеозаписі на проміжку часу 0:06:36-0:07:03 поліцейський говорить ОСОБА_1 "заглушіть машину", на що ОСОБА_1 відповідає "да" та йде до свого автомобіля, сідає за водійське крісло та після певних його дій двигун авто перестає працювати.
Таким чином, в контексті зазначеної розмови поліцейського та ОСОБА_1 щодо вживання (не вживання) саме наркотичних засобів, ОСОБА_1 визнав факт його вживання ("ну трошкі курив", "ну курив я вчора").
При цьому, як вбачається з відеозапису, під час спілкування з працівниками поліції на неодноразові їх твердження про безпосередній факт керування ним транспортним засобом, ОСОБА_1 жодного разу його не заперечив, як і наявність ознак наркотичного сп'яніння, а навпаки особисто зазначив, що вживав наркотичні засоби ("ну трошкі курив", "ну курив я вчора"). Наведене у сукупності з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , складеними на місці події, підтверджує факт керування транспортним засобом.
Як вбачається з відеофайлу "0GRPP_00000020240317165240_0011А" працівники поліції оформлюють документи.
Із відеофайлів "0GRPP_000000202403172241_0013А", "0GRPP_000000202403173741_0014А", "0GRPP_000000202403180741_0016А", вбачається що ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу; здав біологічний матеріал - сечу; лікарем проведено огляд ОСОБА_1 щодо виявлення стану сп'яніння (огляд на клінічні ознаки стану наркотичного сп'яніння), після проведеного огляду заповнює документи та вручає ОСОБА_1 висновок.
Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Слід відмітити, що досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі.
Крім вищенаведених відеозаписів, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в цілому підтверджується у своїй сукупності:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 103127 від 17.03.2024 року, який підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень чи заперечень;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 6 від 17.03.2024 року в якому в графі "перебуває у стані", зазначено: "наркотичного сп'яніння", висновок підписаний лікарем, який проводив огляд ОСОБА_3 , а також підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень чи заперечень;
- довідкою про належність транспортного засобу ОСОБА_4 ; довідкою про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 ; довідкою про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП;
- копією акту огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 6 від 17.03.2024 року, в якому в графі "16. Відомості про останнє вживання алкоголю або наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" зазначено "Зі слів обстежуваного вживав алкоголь та марихуану в ніч з 16.03.24 р. на 17.03.24 р.". В графі "20. Висновок та діагноз за результатами огляду" зазначено "наркотичне сп'яніння". В графі "23. Метод лабораторного тестування" зазначено "Multi-Drug Seveen test Wondfo". В графі "24. Результат лабораторних тестів" зазначено "позитивний на амфетамін". В графі "25. Заключний діагноз (за результатами огляду та тестів)" зазначено "Наркотичне сп'яніння внаслідок вживання амфетаміну". Акт підписаний лікарем, який проводив огляд ОСОБА_3 .
У зв'язку з викладеним, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо не керування ОСОБА_1 17.03.2024 року транспортним засобом безпосередньо перед початком спілкування з працівниками поліції, вважаючи їх такими, що спростовуються іншими матеріалами справи, в тому числі й відеозаписами та письмовими поясненнями, відповідно до яких факт керування визнавався, а подальшу зміну позиції вважає такою, що направлена на уникнення відповідальності.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 4 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735(далі-Інструкція) метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Крім цього, відповідно до пунктів 15-22 Розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання "Норма". Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5). Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про недопустимість даних висновку та акту щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 17.03.2024, у зв'язку з тим, що останні не містять відомостей про кількісний вміст наркотичного засобу, виявленого у ОСОБА_1 . Оскільки огляд проведено лікарем-наркологом у медичному закладі, з використанням комплексу оглядових маніпуляцій (встановлення ознак), в тому числі, й відібрання біологічних зразків. В результаті огляду, лікарем встановлено перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння. Крім цього, під час огляду ОСОБА_1 особисто повідомив про вживання наркотичних засобів вніч з 16.03.2024 на 17.03.2024, що також зазначено в акті. Висновок підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень чи заперечень.
Доводи сторони захисту про те, що у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не зазначено кількісного визначення наркотичного засобу та якого саме наркотичного засобу, є необґрунтованими, оскільки чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп'яніння, тому відсутні підстави вважати недостатніми результати дослідження біологічного середовища, які проведені в межах комплексного медичного огляду, проведеного професійним лікарем, відповідно до вимог Інструкції. Суд звертає увагу, що заключний діагноз про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, був встановлений лікарем після оцінки всіх даних. Зазначення у п. 5 цього висновку дати 12.09.2024 року суд оцінює як описку (станом на 17.03.2024 року вказана дата вочевидь не настала), при чому далі в цьому ж пункті вказана дата направлення на огляд "17 березня 2024".
Судом не приймаються до уваги доводи сторони захисту про те, що працівники не роз'яснили права ОСОБА_1 . Суд враховує, що за змістом КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення складається зі стадій, зокрема, порушення справи про адміністративне правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення й винесення у справі постанови. Остання полягає, зокрема, в тому, що саме компетентний орган (посадова особа) проводить розгляд справи й надає правову оцінку діям особи, що позначена в протоколі як особа, що притягується до адміністративної відповідальності. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення судом ОСОБА_1 в повному обсязі мав можливість реалізувати свої процесуальні права, в тому числі право на захист, надавати пояснення та заперечення, заявляти клопотання тощо. Крім цього, суд враховує, що в доданих до протоколу письмових поясненнях та у відповідній графі самого протоколу не вбачається заперечень ОСОБА_1 щодо порушення працівниками поліції порядку виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння чи будь-яких порушень його прав.
Доводи сторони захисту про те, що направлення на проходження огляду не видавалося і не вручалося ОСОБА_1 не може бути взяте до уваги, оскільки як вбачається із матеріалів справи воно долучено до матеріалів, тобто, наведене не спростовує самого факту ініціювання проходження огляду на стан сп'яніння у встановлному порядку.
Посилання сторони захисту на невідсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не приймається судом до уваги, оскільки це не спростовує наявності всіх елементів складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП; крім цього, в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_1 , в якій він зобов'язався залишити транспортний засіб на місці зупинки до повного витверезіння.
Поряд з цим, суд погоджується зі стороною захисту в частині того, що працівники поліції не назвали порушень ПДР, які б дозволяли ним здійснити зупинку транспортного засобу, однак на переконання суду це не дає підстав вважати, що всі дії працівників поліції, пов'язані з оглядом та подальшим оформленням матеріалів справи, є незаконними, і твердження захисника про те, що процесуальні документи є недопустимими доказами, є власною інтерпретацією вимог чинного законодавства.
Також суд відхиляє доводи сторони захисту щодо незалучення свідків, оскільки відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан наркотичного проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми. При цьому, матеріали справи, в тому числі й відеозапис, не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення.
Стороною захисту доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду тощо) суду не надано. Обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписами долученими працівниками поліції, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 17.03.2024 року за участю ОСОБА_1 . Відеозаписи свідчать про дотримання Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінив в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 пройшов у закладі охорони здоров'я, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису, підтверджується медичним висновком та актом.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Отже вищеперелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами захисника та письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які заперечують його вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлених судом. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та спростовуються дослідженими доказами по справі.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеними факти керування особою транспортним засобом, у стані наркотичного сп'яніння, що є підставою для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів суд дійшов висновку, що твердження сторони захисту з приводу відсутності в діях особи елементів правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та спростовуються сукупністю досліджених в суді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.
При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на її користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 одержані у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Переконливих доводів, які б безумовно були підставами для закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та самої події, стороною захисту не наведено і при розгляді справи судом не встановлено.
Даючи оцінку доводам, викладеним стороною, суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах "Серявін та інші проти України", "Трофимчук проти України", "Проніна проти України"). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Наведені стороною захисту аргументи не спростовують наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, вони не спростовують дані, в тому числі й відеозапис, що підтверджує поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння, та відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відхиляє клопотання сторони захисту про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, дане правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху та потенційно небезпечним для суспільства, а також становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, враховуючи пом'якшуючі та обтяжуючі обставини по даній справі, суд вважає призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 30, 33, 40-1, 130, 280, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, стягнувши з нього 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA 488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300) та позбавити права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106). Стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Повний текст постанови підписано 14.10.2024.
Суддя М. М. Нарольський