Справа № 375/1621/24
Провадження № 3/375/1075/24
14 жовтня 2024 року селище Рокитне Білоцерківського району Київської області
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Антипенко В.П.., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від батальйону № 2 полку ПП в м. Біла Цернква та Білоцерківському районі поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22.09.2024 року, о 00 годині 54 хвилин в селищі. Рокитне по вул. Висока,68 Білоцерківського району Київської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA SPORTAGE номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не маюв права керування транспортними засобами, тобто не мав посвідчення відповідної категорії "В", чим порушив пп. а п. 2.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав себе винуватим за обставин, викладених у протоклі по справі, повідомив суд, що порушення допустив через необхідність доставки ліків своєму батькові. У вчиненому розкаюється, зараз навчається на водія.
Батько ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просив суд не карати сина. Пояснив, що це він пропросив сина привезти йому ліки.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до положення пункту 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються:
протоколом про адміністративне правопорушення;
поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено, що відповідальність за вказане правопорушення наступає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП правопорушення встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 893097 від 22.09.2024 року, відповідно до якого 22.09.2024, о 00 годині 54 хвилин в селищі Рокитне по вул. Висока,68 Білоцерківського району Київської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA SPORTAGE номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортними засобами, тобто не мав посвідчення відповідної категорії "В".
рапортом від 22.09.2024, відповідно до якого ОСОБА_3 є неповнолітнім та не має посвідчення водія відповідної категорії "В";
відеозаписом зафіксованим із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського, та записаною копією на СD-диск у файлі clip-0, починаючи з 00:54 години.
За таких обставин суддя доходить висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом,тобто не мав посвідчення водія відповідної категорії.
Відповідно до ст. 13 КУпАП України до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Суддею враховано, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, щиро розкаявся, не має самостійного заробітку, правопорушення вчинено вперше. За сукупності цих обставин суддя вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 такий захід впливу як попередження, що передбачено ст. 24-1 КУпАП України. На переконання судді цього достатньо буде для попередження вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 нових правопорушень.
Суддею враховано, що Законом України "Про судовий збір" та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ст. 24-1 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8, 33, 36, 40-1, 126 ч. 3, 251-252, 268, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати донього захід адміністративного впливу у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя В. П. Антипенко