Справа № 368/1308/24
1-кс/368/230/24
Іменем України
"11" жовтня 2024 р. Слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , сторони кримінального провадження - слідчої ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову про закриття кримінального провадження, -
представник скаржника просить слідчого суддю скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 21 серпня 2024 слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області, майора поліції ОСОБА_3 та направити матеріали для продовження досудового розслідування, обґрунтовуючи скаргу наступним.
11 вересня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист від 21 серпня 2024 року № 5572/109/1603/02-24 від слідчого слідчого відділення (ВП №1) Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, додатком до якого є постанова про закриття кримінального провадження.
Відповідно до постанови від 21 серпня 2024 слідчим слідчого відділу Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, майором поліції ОСОБА_3 закрито кримінальне провадження за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111230001091 від 25.05.2024 щодо ухилення від мобілізації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 336 КК України.
З даною постановою не погоджуються та вважають, що вона є передчасною, а тому її слід скасувати виходячи з наступного.
ОСОБА_5 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов'язаний, будучи визнаним військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, відмовився отримувати під особистий підпис повістку про відправку (бойову повістку) на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оголошеної Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію». В зв'язку з його відмовою щодо отримання повістки на відправку (бойової повістки) було складено відповідний акт про відмову від отримання повістки.
Постанову про закриття кримінального провадження слідчий обґрунтовує тим, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад правопорушення передбачений ст. 336 КК України.
Закриваючи кримінальне провадження за відсутності в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого 336 КК України, слідчий не встановив наявності суб'єктивної сторони діяння обмежившись лише переліченням певних доказів, без їх належного аналізу. Так, слідчим не проведені всі необхідні процесуальні дії для перевірки та встановлення або спростування наданих у повідомленні фактів.
Так у постанові про закриття кримінального провадження слідчим зазначено, що ОСОБА_5 відмовився від отримання повістки на відправку (бойової повістки), тому що мав довідку про те, що він визначений переможцем конкурсу на службу в поліцію і він буде призначений в квітні 2024 року на посаду взводу 1 роти 1 батальйону конвойної служби.
Однак дана довідка про участь у конкурсі на службу в поліцію, як зокрема і служба в органах Національної поліції не є підставою для надання відстрочки під час дії воєнного стану, оскільки їх перелік чітко визначений частиною 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Підстав для отримання відстрочки у ОСОБА_5 не було на момент вчинення кримінального правопорушення і немає по даний час.
Відповідно до даних Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних ОСОБА_5 знаходиться в статусі особи, що порушує правила військового обліку та на спеціальному обліку як броньована особа не перебуває.
Ст. 336 ККУ передбачена відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Складом злочину за ст. 336 ККУ є:
суб'єкт правопорушення - військовозобов'язаний - особа, які перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (пункт 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
об'єкт правопорушення - в широкому розумінні ним є суспільні відносини у сфері переведення економіки, діяльності органів влади самоврядування, інших сфер і галузей країни на функціонування у період воєнного стану, а ЗСУ, інших воєнізованих формувань на організацію і штати воєнного часу. У більш вузькому розумінні це передбачений законом порядок підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших формувань на рівні, що забезпечує вимоги національної безпеки.
Додатковий обов'язковий об'єкт правопорушення - встановлений законом порядок комплектування ЗСУ (інших формувань). Шкода, що спричиняється вказаному об'єкту посягання, характеризується такою протиправною поведінкою, коли особа, яка об'єктивно підпадає до призову за мобілізацію до лав ЗСУ, в односторонньому порядку свідомо виключає себе із передбаченого законом процесу формування ЗСУ та інших формувань на рівні забезпечення національної безпеки країни і її населення.
Суспільна небезпека правопорушення полягає в тому, що мобілізація - це комплекс заходів, які здійснюються в державі з метою переведення органів державної влади, місцевого самоврядування та деяких інших органів на функцінування в умовах особливого періоду, а Збройних сил чи інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу. Ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов'язання по спільній обороні від агресора без швидкої і своєчасної мобілізації неможливо. Тому ухилення від призову до Збройних сил з числа військовозобов'язаних громадян під час воєнних дій, які розпочались або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.
Об'єктивна сторона виявляється в бездіяльності - ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом. Тобто особа усвідомлює небезпечний і протиправний характер своїх вчинків, проте має намір і бажання так діяти, а саме досягти мети -уникнути самого призову за мобілізацією.
Враховуючи наведені вище обставини, в діях ОСОБА_5 наявний прямий умисел щодо ухилення від військової служби під час мобілізації у період дії воєнного стану та наявний склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 ККУ.
У постанові про закриття кримінального провадження також зазначено, що відповідно до частини 1 статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення вказуючи, що в матеріалах міститься постанова 676 від 17.05.2024 про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_5 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 і притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та накладено штраф у розмірі 3400 гри.
Частина 1 ст. 61 Конституції забороняє притягати фізичну особу щонайменше двічі до юридичної відповідальності одного виду (цивільно-правової, кримінальної, адміністративної, дисциплінарної тощо) за одне й те саме правопорушення (цивільно-правовий делікт, злочин, адміністративне або дисциплінарне правопорушення).
Відповідальність за статтею 210-1 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) та стосується порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відповідальність за статтею 336 ККУ - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період кримінальним правопорушенням (злочином).
Враховуючи все вищевикладене вважають, що слідчим зроблено помилкові висновки щодо дійсних обставин даного кримінального провадження, які суперечать чинному кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству.
Винесена слідчим постанова всупереч ч. 2 ст. 9 Кримінального Процесуального кодексу України не може відповідати принципу всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.
У зв'язку з цим оскаржувана постанова слідчого про закриття кримінального провадження є безпідставною та підлягає скасуванню.
Згідно ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Слідча Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення даної скарги, оскільки матеріалами справи підстав для скасування відсутні.
Слідчий суддя, вислухавши представника скаржника та слідчу, приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положенням ч. 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтею 25 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим Обухівського РУП ГУ НП в Київській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111230001091, внесене до ЄРДР 25.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Постановою слідчого Обухівського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_3 від 21.08.2024 року кримінальне провадження № 12024111230001091 від 25.05.2024 року, було закрито на підставі ч.1 п.2 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідча прийшла до висновку, що ОСОБА_5 не мав та не має прямого умислу на ухилення від призову за мобілізацією, оскільки надав підтверджуючі документи про проходження конкурсів та подальше призначення його на службу до Національної Поліції України, а також те, що ОСОБА_5 17.05.2024 притягнутий до адміністративної відповідальності за не з'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 за врученою йому бойовою повісткою, а згідно ч. 1 ст. 61 «Конституції України»: «Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення».
Разом з тим, за результатом розслідування залишені не встановленими обставини перевірки відомостей перебування ОСОБА_5 на службі Національної поліції України на час вручення бойової повістки, а також відсутні матеріали що стосуються самої події, які маються у ІНФОРМАЦІЯ_1 : повістка, акт, поіменний список, акт та рапорт, а також не допитані працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПКпорядку.
З ч. 1 ст. 40 КПК України слідує, що слідчий (дізнавач) несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності, а закриття кримінального провадження органом досудового розслідування за відсутності повного, неупередженого, ефективного досудового розслідування є неприпустимим.
Таким чином, слідчим не надано належної правової оцінки та не перевірено всі обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що зазначених вимог закону слідчим не дотримано належним чином, а тому його висновок про можливість закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, є передчасним.
Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 21 серпня 2024 слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області, майора поліції ОСОБА_3 та направити матеріали для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1