Справа № 358/1573/24 Провадження № 3/358/801/24
10 жовтня 2024 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (м. Богуслав) про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Поліське, Коростенського району Житомирської області, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 12.03.2002 Коростенським МРВУ МВС України в Житомирській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , якому у відповідності зі ст. 268 КУпАП роз'яснені його права, -
за ст. 124, ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22 вересня 2024 року о 18 год 30 хв по автодорозі сполученням с. Хохітва - с.Киданівка, в напрямку с. Хохітва, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - моторолером марки «HONDA Cesta», без державного номерного знаку, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив падіння з моторолера, чим порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Крім того, 22 вересня 2024 року о 18 год 30 хв по автодорозі сполученням с.Хохітва - с.Киданівка, в напрямку с. Хохітва, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - моторолером марки «HONDA Cesta», без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав факт вчинення ним вказаних правопорушень, щиро покаявся та просив суд через скрутне матеріальне становище розстрочити йому сплату штрафу.
Згідно із ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За таких обставин, суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, вищезазначені справи необхідно об'єднати в одне провадження і присвоїти справі № 358/11573/24, номер провадження 3/358/801/24, оскільки особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, які одночасно розглядаються судом.
Суд, заслухавши особу щодо якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, дослідивши матеріали адміністративних справ, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням відео з нагрудної відеокамери та автомобільного відео реєстратора, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до статті 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабміну, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з диспозицією ст.124 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
Так, нормами ст. 266 КУпАП, зокрема, встановлено, що огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 130 ч. 1 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст.251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №134770 від 22.09.2024. Протокол складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України.
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №134780 від 22.09.2024. Протокол складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України.
Протоколи, складені за ст.124, ст.130 ч.1 КУпАП, у яких було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вказаних протоколах про адміністративні правопорушення. Відповідно, ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення.
- направленням на медичний огляд ОСОБА_1 до КНП Миронівської ОБЛ від 22.09.2024;
- рапортом про реєстрацію заяви про ДТП з травмованими в ЄО за № 3155 від 22.09.2024;
- схемою місця ДТП від 22.09.2024, фото таблицями до ДТП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 22.09.2024;
Так, при відтворенні відеозапису встановлено, що скутер, яким керував ОСОБА_1 , лежав на узбіччі дороги, на обочині сидів водій ОСОБА_1 , а поряд стояв автомобіль швидкої допомоги. Лікар перевіряв стан ОСОБА_1 , чи немає переломів. Під час спілкування із ОСОБА_1 , останній повідомив працівникам поліції, що він їхав на скутері і його закинуло в сторону, стан ОСОБА_1 викликав сумнів щодо перебування його у стані алкогольного сп'яніння, вказують на ознаки. На питання поліцейських ОСОБА_1 повідомив, що він перед керуванням вживав алкогольні напої та посвідчення водія в нього взагалі немає. На пропозицію працівників поліції пройти тест на стан сп'яніння за допомогою спеціального приладу «Drager», водій відмовився та проїхати до найближчого медичного закладу для проходження медичного огляду, водій ОСОБА_1 також відмовився. Працівники поліції складають відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, зачитують його зміст, надають його на підпис та надають йому копію протоколу. У вказаному протоколі ОСОБА_1 ставить свій підпис, окремо надав письмові пояснення.
Будь-яких порушень з боку працівників поліції зазначений відеозапис не містить.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке проявились у порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та наявний склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, керуючи транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим він підлягає адміністративній відповідальності. Допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Призначаючи стягнення враховуються дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, обставини його скоєння, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, є щире каяття.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не виявлено.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При цьому, суд враховує, що в рішенні у справі «О? Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Статтею 24 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення як позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).
Частиною другою статті 30 КУпАП визначено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Матеріали справи відомостей про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія не містять. Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3109800 від 22.09.2024 вбачається, що ОСОБА_1 22.09.2024 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративний штраф за керування моторолером без посвідчення водія, тобто не маючи права керування даним транспортним засобом.
Враховуючи викладене, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який не є водієм та зважаючи на те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено санкцією ст.130 ч.1 КУпАП без позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки санкція ст.130 ч.1 КУпАП даного правопорушення є більш серйозним.
Згідно ст.304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно ч.2 ст.301 КУпАП визначено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.1 ст.33 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Згідно ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
На підставі викладеного, враховуючи скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 , суд вважає можливим розстрочити виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу строком на 12 місяців.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
У відповідності до вимог п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника необхідно стягнути на користь держави судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8, 36, 40-1, 124, 130 ч. 1, 252, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Об'єднати в одне провадження справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме:
за ст. 124 КУпАП - справа № 358/1574/24, провадження № 3/358/802/24;
за ст. 130 ч. 1 КУпАП - справа № 358/1573/24, провадження № 3/358/801/24,
присвоївши об'єднаній справі єдиний унікальний номер справи №358/1573/24, провадження №3/358/801/24.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м. Київ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА 488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Розстрочити ОСОБА_1 сплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок строком на 12 (дванадцять) місяців, шляхом сплати щомісячно суми штрафу у розмірі 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. 67 коп. зі сплатою платежу до 10 числа кожного місяця.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти щомісячно суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред'явлення відповідного документу (квитанції).
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання несплаченого адміністративного стягнення у вигляді штрафу - протягом трьох місяців.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений розстрочкою, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , штраф у подвійному розмірі, що залишися несплаченим відповідно до ст.308 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Головуючий: суддя К. С. Романенко