Справа № 357/14123/24
1-кп/357/1062/24
14.10.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження № №12024111030003066 внесене до ЄРДР 14.09.2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Терезине, Білоцерківського району, Київської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 годині 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
31 серпня 2024 року приблизно о 09.00 годині, ОСОБА_3 , перебував на території домоволодіння будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_6 , де в альтанці побачив мобільний телефон «Xiaomi» моделі «Redmi 13 C» та в цей час у останнього виник протиправний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись відсутністю потерпілої та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, в умовах воєнного стану, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «Redmi 13 C», колір «Midnight Black», об'ємом пам'яті 128 GB, вартістю 3849 гривень 30 копійок, який належить ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 3 849 гривень 30 копійок.
07 вересня 2024 року приблизно об 11.00 годині, ОСОБА_3 , перебував на території домоволодіння будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_6 , де біля альтанки побачив велосипед марки «TOPRIDER» моделі «MTB 680», червоного кольору та в цей час у останнього виник протиправний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись відсутністю потерпілої та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, в умовах воєнного стану, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку велосипеду марки «TOPRIDER» моделі «MTB 680», червоного кольору, вартістю 6491 гривень 07 копійок, який належить потерпілій ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 6491 гривень 07 копійок.
10 вересня 2024 року, приблизно об 11.00 годині ОСОБА_3 , перебував на території домоволодіння будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_6 , де в альтанці побачив електроінструменти та в цей час у останнього виник протиправний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись відсутністю потерпілої та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, в умовах воєнного стану, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку електроінструментів, а саме: шліфомашини вібро, марки «PROCRAFT», моделі «EX-850E» та шурупокруту марки «TEKHMAN», моделі «TCD-60/i20kit», 5 256 гривень 00 копійок, які належали ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 5256 гривень 00 копійок.
ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого в умовах воєнного стану та таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні сторонами надана угода про визнання винуватості, укладена 14.10.2024 року, відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , яку сторони просили затвердити.
За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор - ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України -5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, узгоджено, ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України. Підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні, та просила суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Також суду надано згоду потерпілої Твердової на укладення угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним всіх епізодів кримінального правопорушення, погодився з встановленими обставинами. Також просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання. Зазначив, що щиро кається у вчиненому, зробив для себе належні висновки, більше таке не повториться.
Захисник в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Суд встановив, що ОСОБА_3 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ич.4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненої в умовах воєнного стану та у таємному викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно, в умовах воєнного стану, яке, згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз'яснено наслідки невиконання угоди.
Обвинуваченому роз'яснено, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 75 КК України, тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням, визначаються виключно судом.
Суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, при її затвердженні враховано обставину, що пом'якшує покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також враховуючи, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні.
Узгоджена міра покарання та звільнення від його відбування, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65, 75 КК України.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 314 , ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду від 14.10.2024 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 14.10.2024 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк 1 рік.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Речові докази:
- фото фіскального чеку від 22.08.2024 року, яке міститься в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 13 C», колір «Midnight Black», об'ємом пам'яті 128 GB, який повернуто на відповідальне зберіганя потерпілій ОСОБА_6 , залишити у останньої. як у власника майна.
Процесуальні витрати відсутні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1