Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/5494/24
08.10.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Королівської селищної ради Берегівського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Продан О.В., звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Королівської селищної ради Берегівського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є спадкоємцем по смерті своєї сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіту покійна не залишила. Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.
Згідно положень ст.1262 ЦК України позивач як рідний брат є спадкоємцем за законом другої черги. Спадкоємці першої черги відсутні, мати позивача та спадкодавця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Місцем відкриття спадини є с.Черна Берегівського району. Вказана обставина підтверджується довідкою Королівської селищної ради від 24.06.2024 року №146.
Сестрі позивача на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
За прийняттям спадщини позивач звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак у зв'язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно державним нотаріусом Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено. Така ситуація обумовлена тим, що по смерті спадкодавця віднайти документовані матеріали, які посвідчують належність йому майнових прав, не вдалося.
Таким чином, через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.
Позивач та його представник у підготовче засідання не з'явилися, однак представник позивача подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.
Представник відповідача будучи повідомленим про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у його відсутність, проти вимог позивача заперечень не має.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача державний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Боричок К.В. належним чином, своєчасно повідомлена про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання, в підготовче судове засідання також не з'явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна сестра позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
За час свого життя сестра позивача заповіт не залишила.
Місцем відкриття спадини є с.Черна Берегівського району. Вказана обставина підтверджується довідкою Королівської селищної ради від 24.06.2024 року №146.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , на який відсутні правовстановлюючі документи та який згідно довідки Королівської селищної ради від 15.07.2024 року №163 рахується за спадкодавцем ОСОБА_2 на підставі записів у погосподарській книзі Чернянської сільської ради за 2016-2023 рр. № 7, номер об'єкта погосподарського обліку 01_0564_1.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.
Згідно положень ст.1262 ЦК України позивач як рідний брат спадкодавця є спадкоємцем за законом другої черги.
Спадкоємці першої черги відсутні, оскільки мати позивача та спадкодавця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Інших спадкоємців немає.
Суд констатує, що позивач після смерті своєї сестри, як спадкоємець за законом спадщину прийняв, оскільки у визначений законом строк звернувся з відповідною заявою про прийняття спадщини до Виноградівської державної нотаріальної контори.
Згідно положень ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
В зв'язку з необхідністю оформлення спадщини, що залишилася після смерті спадкодавця, позивач звернувся до державного нотаріуса Виноградівського районного нотаріального округу, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадковий будинок.
Разом з тим правовстановлюючі документи на будинок не оформлені.
Таким чином позивач не має можливості оформити спадщину через нотаріальну контору.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері..
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Технічну інвентаризацію спадкового житлового будинку проведено. Згідно довідки КП «Виноградівське РБТІ» від 02.08.2024 року №739 цей об'єкт нерухомості будівництвом завершений, правовстановлюючі документи не оформлено, згідно довідки Королівської ради від 15.07.2024 року №163 рахується за покійним спадкодавцем ОСОБА_2 .
Згідно положень п.2 ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон №475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703(в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 1216, 1220, 1222, 1262, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги задоволити.
У порядку спадкування за законом визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийТ. Ю. Левко