Справа № 523/14211/24
Номер провадження 3/523/5580/24
"18" вересня 2024 р. м. Одеса
року суддя Суворовського районного суду м. Одеси Позняк В.С., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Одеси, з вищою освітою, працюючого, одруженого, маючого на утриманні 1 неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
28.07.2024 року о 12.00 годині, водій ОСОБА_1 рухаючись по вул. Радянський 13 в м. Одесі, керував транспортним засобом мопед «SUZUKI» без номерного знаку, знаходячись з явними ознаками алкогольного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження тесту на стан наркотичного сп'яніння відмовився, тим самим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху".
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ст.130 ч.1 КУпАП.
16.09.2024 року до Суворовського районного суду м.Одеси надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він вказав, що не визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушенні, а саме у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, так як фактично направлення на огляд є незаконним, ознаки сп'яніння які зазначенні у протоколі не були перевірені, що також підтверджується при перегляді відеозапису долученого до матеріалів справи. Крім того, саму процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не було роз'яснено, права та обов'язки зазначенні не були, в результаті чого, фактично не відмовлявся від проходження огляду, проте співробітники поліції склали протокол. У своїх поясненнях на підставі викладеного, просив закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що у вказаний в протоколі день та час він керував мопедом, після того як підійшли працівники поліції, почали вказувати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та зазначили, що необхідно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, з чим не погодився, так як йому не повідомили з яких обставин та яка процедура проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Просив закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні, якими він заперечував факт порушення ним правил дорожнього руху передбаченого п.2.5 та не визнав вину за ст. 130 КУпАП України, судом було досліджено матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 а саме:
-Протокол серії ЕПР1 № 105000 від 28.07.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 28.07.2024 року о 12.00 годині керував мопедом «SUZUKI» без номерного знаку, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, від проходження тесту у встановленому порядку відмовився. (а.с.1)
-Направлення на огляд водія транспортного засобу від 28.07.2024 року, згідно якого вказано що працівниками поліції були виявлені ознаки спяніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці(а.с.4)
-Відеозапис долучений до протоколу з ПВР № 473746, 473750 ( а.с.5)
Під час огляду відеозапису долученого в якості доказу до матеріалів справи, судом встановлено, що відеозапис з ПВР № 473746, 473750 не містить моменту зупинки, між тим фіксування починається з моменту знаходження ОСОБА_1 біля мопеду на підлозі. Відеозапис починається з того моменту коли працівник поліції який не представився, через що суд позбавлений можливості встановити особу, пропонує пройти огляд на стан сп'яніння без роз'яснення процедури проходження, прав та обов'язків, після чого не давши змогу ОСОБА_1 дати відповідь або ж уточнити не зрозумілі для нього моменти, повідомили що буде складений протокол про адміністративне правопорушення, на цьому відеозапис закінчується. В результаті того, що долучений відеозапис є неповним та неінформативним, суд позбавлений встановити всі обставини справи, щоб не залишилось протирічь. Переглянувши відеозапис, який долучений як доказ відмови ОСОБА_1 , судом встановлено, що неможливо встановити чи дійсно ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Під час огляду відеозапису, було встановлено, що співробітниками поліції було грубо порушено процедуру направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, процедура огляду не роз'яснено, права та обов'язки не зазначенні, крім того, ознаки алкогольного сп'яніння які є підставою для направлення на огляд водія взагалі не перевірялись та не зазначались, що свідчить що вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння була незаконна.
Також переглядом відеозапису встановлено, що співробітником поліції автоматично було названо водію декілька ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, при цьому не було зафіксовано порядок перевірки вказаних ознак. Більше того, названі ознаки не знайшли свого відображення в протоколі про адміністративне правопорушення та в направленні на проведення огляду, так як зазначені в долучених доказах ознаки нібито виявленні у ОСОБА_1 вказані різні, які під час перегляду відеозапису не знайшли свого підтвердження. Крім того, з наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції №473746 вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці.
Тобто, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння які були підставою для направлення його на огляд, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, згідно позиції викладеною у постанові ВС України від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17.
Водночас відеозаписом долученими до матеріалів справи підтверджується порушення працівниками поліції проведення огляду на стан сп'яніння, саме що з огляду відео фіксації жодний працівник поліції не представився, не виявив ознаки алкогольного спяніння, не роз'яснив ОСОБА_1 права і обов'язки, передбачені ст.. 63 Конституції України, ст.. 268 КУпАП, не зазначив про можливість надати пояснення.
Аналіз законодавства, що регулює виниклі правовідносини, свідчить про те, що встановлено обов'язковість використання під час огляду особи на стан сп'яніння технічних засобів відеозапису, і лише в разі неможливості їх застосування фіксування результатів огляду у присутності двох свідків. Вказане свідчить про надання такому доказу як відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) ознак найважливішого доказу для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечливим доказом, а обставини викладені в ньому не знайшли свого підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неналежними та викликають сумніви.
Надаючи оцінку таким діям працівників поліції, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. №1395 зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 встановлено, що підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
При цьому суд враховує те, що обов'язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений “Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299 (в подальшому Інструкція від 18.12.2018). Відповідно до п. 5. розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. На думку суду, метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським є забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.
Також слід вказати, що п.3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016р. № 100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Статею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин оправи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Враховуючи, що відеозапис, який міститься у матеріалах справи, не проводився безперервно спеціальними технічними засобами з моменту зупинки та весь час під час виконання необхідних ними дій, що є порушенням Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, затверджену наказом МВС України 18.12.2018 №1026., суд розцінює, що доданий працівниками поліції до матеріалів справи диск із відеофайлом є неналежним і недопустимим доказом.
Крім того, суд встановив, шо з відеозапису долученого до матеріалів справи, не вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення був складений у присутності самого ОСОБА_1 та що йому були роз?яснені права та обов?язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Отже, працівниками поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення було допущено грубе порушення процедури огляду особи, яка керує транспортним засобом на стан алкогольного сп?яніння, що передбачена вимогами ст. 266 КУпАП, а тому цей доказ є неналежним та недопустимим.
За таких обставин дії працівників поліції в порушення вимог вищезазначених положень Закону, містили формальний характер, інспектор не встановив відомості, які виклав у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а їх дія та поведінка свідчать про їх намір скласти протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 ..
За таких обставин дії працівників поліції в порушення вимог вищезазначених положень Закону, містили формальний характер, інспектор не встановив відомості, які виклав у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а отже вимога направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була незаконна, та поведінка працівників поліції свідчать про їх намір скласти протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 ..
Обов'язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебирає на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно наявність в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП України ґрунтується лише на протоколі про адміністративне правопорушення, який в свою чергу не узгоджується з матеріалами справи та які повністю протирічать поясненнями ОСОБА_1 наданими суду та не утворюють тієї достатньої сукупності фактів, що б без заперечливо свідчила про наявність в діях особи складу інкримінованого правопорушення та не залишала жодного розумного сумніву в цьому.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, дослідивши надані матеріали, враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме суперечливий характер інформації, котра міститься в матеріалах справи, неузгодженість наданих доказів між собою, та як результат позбавлення суду можливості відтворити в повному обсязі події зазначені в протоколі для вирішення питання щодо доведеності наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачено ст. 130 ч.1 КпАП України, а також враховуючи положення ст.62 Конституції України про тлумачення сумнівів на користь особи, яка притягується до відповідальності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 27, 38, 40-1, 124, 130 ч.1, 213, 247,251, 283, 284 ч.1 КУпАП, -
Адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 ч.1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.С. Позняк