Справа № 681/1083/24
Провадження 3/681/469/2024
"09" жовтня 2024 р. м. Полонне
Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Горгулько Н.А.,
розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, непрацюючої,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 237687 від 03.09.2024 (далі - протокол), 18.08.2024 о 12 год. 00 хв. у АДРЕСА_3 , мати ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством згідно ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї дитини ОСОБА_2 , 2012 року народження, в наслідок чого він вчинив крадіжку коштів, тобто, мати не цікавилась духовним, фізичним та моральним розвитком дитини та не виховує дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей.
Таким діями, на думку автора протоколу, інспектора поліції Васькевича Р.В., ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП - ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що все було так, як зазначено у протоколі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 Сімейного кодексу України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Отже, саме ухилення батьків від батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, є підставою для встановленої законом відповідальності.
Тобто, обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Автором Протоколу для ОСОБА_1 інкримінується ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто невиконання обов'язків щодо свого сина ОСОБА_3 .
До Протоколу долучено копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , відповідно до даних якого батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 , а матір'ю - ОСОБА_1 (а.с. 6).
Крім того, до протоколу долучено рапорт, згідно даних якого 18.08.2024 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 2597 від 18.08.2024 як крадіжка (а.с. 2), пояснення ОСОБА_5 (а.с. 3), пояснення ОСОБА_6 (а.с. 4), пояснення ОСОБА_2 (а.с. 5), які є доказами правопорушення, зафіксованого у протоколі.
Натомість, відповідальність за вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, передбачена саме ч. 4 ст. 184 КУпАП, а не ч. 1 цієї статті, як вказано автором протоколу.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, суд не має права перебирати на себе функції обвинувача, збирати докази самостійно, міняти зміст протоколу чи правову кваліфікацію інкримінованого правопорушення, а тому приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП України не підтверджена наданими особою, уповноваженою на складання протоколу, доказами, а провадження у справі підлягає закриттю за п. 1 ст. 247 КУпАП.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Зважаючи на презумпцію невинуватості, вина обвинуваченої особи має бути доведена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, одержаних (зібраних, складених) в порядку та спосіб, що установлений законами України, які в своєму системному взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 184 КУпАП, що вказано у протоколі.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 252, 280, 283, п. 3 ст.284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Н.А.Горгулько