Справа № 296/7998/24
2-а/296/146/24
"08" жовтня 2024 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі: головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря Сейко Л.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача-адвоката Подоль А.В., розглянувши адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Подоль Андрія Володимировича до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного правопорушення, -
30.08.2024 представник позивача - адвокат Подоль А.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, зі змісту якого просить скасувати постанову інспектора відділення полвції №2 (смт. Попільня) Житомирського РУП Головного управління Національної полвції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Іткіна Романа Вікторовича серії ЕНА № 2863161 від 18.08.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та закрити справу.
Представник позивача обґрунтував позов тим, що постановою інспектора відділення поліції № 2 (смт. Попільня) Житомирськогс РУП Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшоп лейтенанта поліції Іткіна Романа Вікторовича серії ЕНА № 2863161 від 18.08.202^ року ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративно відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. за ч. 4 ст. 126 КУпАП за те що 18.08.2024 року о 22 год. 03 хв. в с. Паволоч, вул. Завалля, 152, керуваї автомобілем по цьому будучи позбавленим права керування всіма видамі транспортних засобів згідно постанови суду Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 28.08.2023, чим порушив п. 2.1.а ПДР - керувати транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
Представник позивача вказує, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Працівник поліції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки поясненням позивача та дійсним обставинам, що потягло за собою необгрунтоване застосування стягнення за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необгрунтованою з огляду на наступне. Працівник поліції дійшов до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення лише на припущеннях. Будь-яких доказів щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом не надав так само як і не долучив їх до оскаржуваної постанови. Постанова серії ЕНА № 2863161 ОСОБА_2 працівниками поліції не вручалася, він не відмовлявся в її отриманні та взагалі не знав про її винесення. Крім того в постанові відсутні відомості про її направлення ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку. Закон України "П
02.09.2024 ухвалою судді було відкрито провадження в адміністративній справі.
Представником відповідача - ГУНП в Житомирській області Панасюк Г.Л. подано відзив на адміністративний позов, в якому просила відмовити в задоволенні позову за безпідставністю, оскільки дії інспектора відповідають вимогам діючого законодавства, штраф накладено в межах санкції ч. 4 ст. 126 КУпАП.
30.09.2024 судом допитано в якості свідків - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , 07.10.2024 - свідка ОСОБА_4 та оголошено перерву до 08.10.2024
08.10.2024 сторони та їх представники до суду не з'явилися.
Розглянувши справу в межах заявлених вимог суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 03.10.2013 (а.с. 6) , має картку платника податків НОМЕР_2 (а.с. 7).
Згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2863161 від 18.08.2024 ОСОБА_1 18.08.2024 о 22 год. 03 хв. в АДРЕСА_1 , керував транспортним засобом, будучи позбавленим 28.08.2023 постановою Новомиколаївського райнного суду Запорізької області, чим порушив п.2.1 а. ПДР - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом, внаслідок чого був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП та на нього накладено стягнення в вигляді штрафу на суму 20400,00 грн. (а.с. 8)
Судом в якості свідка будо допитано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (30.09.2024) ., ОСОБА_4 , (07.10.2024) які були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази.
ОСОБА_1 засвідчив, що 18.08.2024 він вживав алкоголь, десь по обіді теща сказала, що їй потрібні ліки, оскільки він був напідпитку то попрохав знайомого ОСОБА_3 , з'їздити на його машині за ліками та в ОСОБА_5 згодився але сказав, що в такому випадку він вирішить і деякі свої справи на йо він погодився. Взявши машину вони разом поїхали, щоб не їздити з ОСОБА_6 він пішов по своїм справам де ще вживав алкоголь. Приблизно о 18-00 чи близько цього ОСОБА_6 подзвонив і сказав, що справився і буде їхати додому. Вони поїхали разом, оскільтки ОСОБА_7 не місцевий він поїхав по вулиці, яка була перерита, коли він розвертався то пошкодив паркан. Вийшло жінка почала сваритися на що він пообіцяв поладити паркан наступного дня. Після цього він сів в машину та вони поїхали. Згодом приїхала поліція, яка звинуватила його в керуванні авто та склала на нього постанову за ч.4 ст.126 КУпАП, оскільки він позбавлений права керування за ч.1 ст.130 КУПАП. ОСОБА_1 стверджує, що не керував автомобілем 18.08.2024, оскільки він був на підпитку також він знає, що менше року він є позбавлений права керування ТЗ районним судом Запорізької області строком на 1 рік.
Допитаний ОСОБА_3 засвідчив, що він живе вм.Києві та приїздить в село Паволоч. Якось по обіді до нього подзвонив ОСОБА_1 та попрохав на його авто з'їздити по справам на що він погодився бо мав вирішити і свої справи. Коли ввечері вони їхали додому він поїхав по вулиці, що була перерита та коли розвертався пошкодив якийсь паркан. ОСОБА_8 сказав зупинитися та вийшов з автомобіля, вийшло жінка, яка сказала, що викличе поліцію, ОСОБА_8 щось з нею розмовляв. Коли він сів в машину то сказав, іхати і що він має завтра полагодити паркан. Приїхавши до двору де живе ОСОБА_9 вони перекурили і він пішов додому. Того дня до нього ніхто не приходив не опитував і в подальшому в поліцію не викликав.
Допитана ОСОБА_4 , засвідчила, що в серпні у вечірній час(точну дату вона не пам'ятає, як і автомобіль) внучка сказала, що хтось в'їхав в паркан. Коли вона вийшла то побачила п'яного чоловіка ( жінка впізнала в ньому ОСОБА_1 в суді). Вона почала сваритися, сказала викличе поліцію, чоловік вибачався та пообіцяв полагодити паркан наступного дня на що вона погодилася. Цьомик сів на пасажирське сидіння і машина поїхала. Хто був за кермом вона не бачила, бо водій не виходив.. Наступного дня чоловік виконав обіцянку та подагодив їй паркан. Претензій вона не має.
Представником відповідача надано відеозапис подій 18.08.2024 з якого вбається, що працівниками поліції не зафіксовано хто керував автомобілем ВАЗ 21150 НОМЕР_3 18.08.2024 о 22-03 годині. Відеозапис містить спілкування з ОСОБА_1 з 20-39 години 18.08.2024
Таким чином судом встановлено, що існує спір з приводу притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та визначальним є чи керував автомобілем ОСОБА_1 18.08.2024 22-03 годині. Факту, що він позбавлений права керування ТЗ позивач та його представник не заперечують
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного
Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимоги ч. 4 ст. 126 КУпАП.
За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Однак, беззаперечних доказів, того, що ОСОБА_1 18.08.2024 керував в АДРЕСА_1 , транспортним засобом суду не надано.
Представник позивача, як на основну підставу задоволення позовних вимог, покликається на те, що винесена постанова не відображає дійсних обставин справи.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву пояснив, що 18.08.2024 до ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, надійшло повідомлення зі служби 102 про здійснення наїзду на паркан будинку АДРЕСА_2 (ЄО № 3237). При опрацюванні вказаного виклику, працівниками поліції встановлено воді, який вчинив ДТП, ним виявився ОСОБА_1 , на якого було винесено адміністративний протокол серії ЕПР1 за ст. 124 КУпАП.
Судом в якості свідка будо допитано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (30.09.2024) ., ОСОБА_4 , (07.10.2024) які були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази.
ОСОБА_1 засвідчив, що 18.08.2024 він вживав алкоголь, десь по обіді теща сказала, що їй потрібні ліки, оскільки він був напідпитку то попрохав знайомого ОСОБА_3 , з'їздити на його машині за ліками та в магазин. ОСОБА_6 згодився але сказав, що в такому випадку він вирішить і деякі свої справи на йо він погодився. Взявши машину вони разом поїхали, щоб не їздити з ОСОБА_6 він пішов по своїм справам де ще вживав алкоголь. Приблизно о 18-00 чи близько цього ОСОБА_6 подзвонив і сказав, що справився і буде їхати додому. Вони поїхали разом, оскільтки ОСОБА_7 не місцевий він поїхав по вулиці, яка була перерита, коли він розвертався то пошкодив паркан. Вийшло жінка почала сваритися на що він пообіцяв поладити паркан наступного дня. Після цього він сів в машину та вони поїхали. Згодом приїхала поліція, яка звинуватила його в керуванні авто та склала на нього постанову за ч.4 ст.126 КУпАП, оскільки він позбавлений права керування за ч.1 ст.130 КУПАП. ОСОБА_1 стверджує, що не керував автомобілем 18.08.2024, оскільки він був на підпитку також він знає, що менше року він є позбавлений права керування ТЗ районним судом Запорізької області строком на 1 рік.
Допитаний ОСОБА_3 засвідчив, що він живе вм.Києві та приїздить в село Паволоч. Якось по обіді до нього подзвонив ОСОБА_1 та попрохав на його авто з'їздити по справам на що він погодився бо мав вирішити і свої справи. Коли ввечері вони їхали додому він поїхав по вулиці, що була перерита та коли розвертався пошкодив якийсь паркан. ОСОБА_8 сказав зупинитися та вийшов з автомобіля, вийшло жінка, яка сказала, що викличе поліцію, ОСОБА_8 щось з нею розмовляв. Коли він сів в машину то сказав, іхати і що він має завтра полагодити паркан. Приїхавши до двору де живе ОСОБА_9 вони перекурили і він пішов додому. Того дня до нього ніхто не приходив не опитував і в подальшому в поліцію не викликав.
Допитана ОСОБА_4 , засвідчила, що в серпні у вечірній час(точну дату вона не пам'ятає, як і автомобіль) внучка сказала, що хтось в'їхав в паркан. Коли вона вийшла то побачила п'яного чоловіка ( жінка впізнала в ньому ОСОБА_1 в суді). Вона почала сваритися, сказала викличе поліцію, чоловік вибачався та пообіцяв полагодити паркан наступного дня на що вона погодилася. Цьомик сів на пасажирське сидіння і машина поїхала. Хто був за кермом вона не бачила, бо водій не виходив.. Наступного дня чоловік виконав обіцянку та подагодив їй паркан. Претензій вона не має.
Судом оглянуто відеодокази, на яких зафіксовано прибуття працівників поліції 18.08.2024 о 20:39 годині до місця проживання позивачаї, проте не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом . В постанові серії ЕНА № 2863161 від 18.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАПж вказано, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21150 АМ 6385СТ о 22:03:12 годині в АДРЕСА_1 ,що не відповідає обставинам справи, оскільки о 21:20 розгляд справи вже завершився, що зафіксовано на відео, що долучене представником відповідача.
Зі змісту ст.ст. 245, 248 КУпАП випливає, що одним із основних завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є об'єктивне з'ясування обставин справи, рівність всіх громадян перед законом і органом, що розглядає справу.
Згідно з ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В постанові Касаційного адміністративного суд у складі Верховного суду від 08.07.2020 року по справі № 463/1352/16-а вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення., всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Як передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд констатує, що у справі № 296/7998/24 відсутні належні та допустимі докази того, що 18.08.2024 о 22:03:12 години позивач керував транспортним засобом ВАЗ 21150, державний номер НОМЕР_3 , що свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Подоль Андрія Володимировича до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного правопорушення - задовільнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 2863161 від 18.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП .
Закрити провадження по справі, щодо притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складання .
Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2024
Cуддя В. М. Шкиря