Справа № 522/22465/16-к
Провадження по справі № 1-кп/522/793/24
(повний текст)
11 липня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160500005888 від 30.07.2017 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, неодруженого, не працевлаштованого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
З 17.12.2015 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували в офіційному шлюбі, під час якого ОСОБА_3 неодноразово на ґрунті ревнощів влаштовував сварки, під час яких погрожував ОСОБА_6 фізичним насиллям та вбивством, а також застосовував до ОСОБА_6 фізичне насилля та спричиняв їй тілесні ушкодження, що в подальшому стало підставою їх розлучення 07.06.2016.
Після офіційного розірвання шлюбу, 22.07.2016 ОСОБА_3 бажаючи залякати ОСОБА_6 , шляхом погрози вбивством, для того, щоб заставити її відновити з ним стосунки, надіслав в соціальній мережі інтернет «ВКонтакі» з аккаунту користувача « ОСОБА_7 » - Ю (ідентифікаційний номер) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на електронну адресу ОСОБА_6 , аккаунт користувача « ОСОБА_8 » - ID (ідентифікаційний номер): « НОМЕР_1 », повідомлення з фотографією вогнепальної зброї, а саме незаконно придбаного ним пістолету марки «Zoraki-MOD 914», калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_2 , для того щоб остання реально сприйняла його погрози застосування зброї для спричинення їй або її батькам тілесних ушкоджень або вбивства.
30.07.2016 біля 19 годин 30 хвилин ОСОБА_3 знаходячись на центральній алеї ЦПКВ ім. Т.Г. Шевченко в м. Одеса безпричинно спровокував словесний конфлікт з ОСОБА_9 та влаштував з ним бійку, в ході якої дістав з сумки, яка знаходилась при ньому, пістолет марки «Zoraki-MOD 914», калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_2 , та здійснив три постріли в ОСОБА_9 , внаслідок чого згідно висновку судово-медичної експертизи №3175 від 16.11.2016 потерпілому ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних непроникаючих поранень грудної клітини та черевної порожнини, які як кожне окремо так і в сукупності, спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день, і за цим критерієм, згідно и 2.2.2. «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Вказані дії ОСОБА_3 викликали негативний резонанс у суспільстві та про них в той же день стало відомо ОСОБА_6 .
Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на залякування ОСОБА_6 вбивством, ОСОБА_3 в період часу з 01.08.2016 по 11.08.2016 в соціальній мережі інтернет «ВКонтакті» надсилав численні повідомлення на електронну адресу ОСОБА_6 в яких погрожував ОСОБА_6 фізичною розправою та вбивством її та її батьків, які остання, враховуючи колишній характер їх взаємовідносин, наявність у нього вогнепальної зброї, а також дії ОСОБА_3 30.07.2016 в ЦПКВ ім. Т.Г. Шевченка, під час яких він застосував вогнепальну зброю та здійснив декілька пострілів в ОСОБА_9 , сприйняла як реальні, тобто такі що можуть бути втілені у житті.
Крім того, ОСОБА_3 в період з травня по червень 2016 року, точні дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, не маючи на те спеціального дозволу, діючи умисно, незаконно придбав через соціальну мережу Інтернет у невстановленої особи пістолет марки «Zoraki-MOD 914», калібру 9 мм Р.А., № НОМЕР_2 , та 4 патрони з маркувальними позначеннями. В подальшому, ОСОБА_3 придбаний пістолет, незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігав за місцем свого тимчасового мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
30.07.2016 біля 19 годин 30 хвилин ОСОБА_3 знаходячись на центральній алеї ЦПКВ ім. Т.Г. Шевченка в м. Одеса, безпричинно спровокував словесний конфлікт з ОСОБА_9 та влаштував з ним бійку, в ході якої дістав з сумки яка знаходилась при ньому, незаконно придбаний ним пістолет марки «Zoraki-MOD 914», калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_2 , та здійснив три постріли в ОСОБА_9 , внаслідок чого згідно висновку судово-медичної експертизи №3175 від 16.11.2016 потерпілому ОСОБА_9 спричинені тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних непроннкаючих поранень грудної клітки та черевної порожніти, які як кожне окремо так і в сукупності, спрішиншш тривалий розлад здоров я строком понад 21 день, і за цим критерієм, згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
З метою зникнення з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 побіг в напрямку пам'ятника ОСОБА_11 , однак, був затриманий військовослужбовцями Національної гвардії України біля будинку АДРЕСА_4 та при ньому було виявлено та вилучено пістолет марки «Zoraki-MOD 914», калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_2 .
Згідно висновку експерта № 482-Б від 01.11.2016, наданий на дослідження пістолет виробником класифікується як газо-шумовий, однак, в результаті внесених в його конструкцію конструктивних змін, він набув всіх властивостей вогнепальної зброї та являється нестандартною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю - пістолетом «Zoraki-MOD 914», калібру 9 мм Р.А., № НОМЕР_2 , який виготовлений промисловим способом на підприємстві «Atak Silah» (Стамбул, Туреччина) з наступним внесенням саморобним способом конструктивних змін у вигляді видалення з каналу його ствола захисного елемента (втулки), у зв'язку з чим, він набув комплексу ознак короткоствольно гладкоствольної вогнепальної зброї, придатний до стрільби, патронами, спорядженими метальними снарядами «несмертельної, дії», калібру 9 ОСОБА_12 та патронами роздільного спорядження, які складаються з шумового патрону7 калібру 9 мм Р.А. та металевої кульки, діаметром 5.6 мм.
Крім того, 30.07.2016 біля 19 годин 30 хвилин ОСОБА_3 , маючи при собі пістолет марки «Zoraki-MOD 914», калібру 9 мм Р.А № НОМЕР_2 , разом зі своїми знайомими ОСОБА_13 та ОСОБА_14 рухались по центральній алеї ЦПКВ ім. Т.Г. Шевченка з пляжу «Ланжерон» в м. Одеса в напрямку вул. Маразліївської. В цей же час їм на зустріч рухався ОСОБА_9 разом з невстановленими в ході досудового розслідування особами.
У вказаний день та час, ОСОБА_3 знаходячись в громадському місці - на центральній алеї ЦПКВ ім. Т.Г.Шевченка в м. Одеса неподалік від пам'ятника ОСОБА_11 , керуючись малозначним приводом, діючи умисно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок та ігноруючи загальноприйняті правила поведінки і моралі громадян, виражаючи цим явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в присутності пересічних громадян, безпричинно спровокував словесний конфлікт з ОСОБА_9 та влаштував з ним бійку, застосувавши таким чином до останнього насильство.
В ході бійки, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення хуліганських дій, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи цим явну неповагу до суспільства розуміючи що він знаходиться в громадському місті, з особливою зухвалістю дістав з сумки, яка знаходилась при ньому, незаконно придбаній ним пістолет марки «Zoraki-MOD 914», калібру 9 мм Р.А., № НОМЕР_2 , та здійснив три постріли в ОСОБА_9 .. внаслідок чого згідно висновку судово-медичної експертизи №315 від 16.11.2016 потерпілому ОСОБА_9 спричинені плесні ушкодження у вигляді вогнепальних нетіроннкаюшіх поранень грудної клітки та черевної порожнини, які як кожне окремо так і в сукуіпюсті, спричинили триваліш розлад здоров я строком понад 21 день, і за щш критерієм, згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Після вчинення злочину ОСОБА_3 намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, однак був затриманий військовослужбовцями Національної гвардії України біля будинку
АДРЕСА_4 того, 30.07.2016 біля 19 годин 30 хвилин ОСОБА_3 , маючі при собі пістолет марки «Zoraki-MOD 914», калібру 9 мм Р.А., № НОМЕР_2 , разом зі своїми знайомими ОСОБА_13 та ОСОБА_14 рухались по центральній алеї ЦПКВ ім. Т.Г. Шевченка з пляжу «Ланжерон» в м. Одеса в напрямку вул Маразлівської. В цей же час їм на зустріч рухався ОСОБА_9 разом з невстановленими в ході доеудового розслідування особами.
У вказаний день та час, ОСОБА_3 знаходячись в громадському місці - на центральній алеї ЦПКВ ім. Т.Г. Шевченка в м. Одеса, неподалік від пам'ятника ОСОБА_11 , керуючись малозначним приводом, діючи умисно, з хуліганських мотивів, безпричинно спровокував словесний конфлікт з ОСОБА_9 , який переріс у бійку.
Під час бійки у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, реашзуючи який, ОСОБА_3 в гой же день та час, дістав з сумки, яка знаходилась при ньому, незаконно придбаний шш пістолет марки «Zoraki-MOD 914», калібру 9 мм Р.А., № НОМЕР_2 , та здійснив з нього три постріли в ОСОБА_9 .
В результаті злочинних дій ОСОБА_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи №3175 від 16.11.2016 потерпілому ОСОБА_9 спричинені тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних непрсшикаючих поранень грудної клітки та черевної порожнини, які як кожне окремо так і в сукупності, спричинили тузив алий розлад здоров'я строком понад 21 день, і за щш критерієм, згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Після вчинення злочину ОСОБА_3 намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, однак був затримаю пі військовослужбовцями Національної гвардії України біля будинку АДРЕСА_4 .?
11.07.2023 захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст.49 КК України за ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 129 КК України та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 129 КК України на підставі ст. 284 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.129 КК України, проте підтримав клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та щодо закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 129 КК України.
Прокурор не заперечувала щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 129 КК України на підставі ст. 49 КК України.
Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_3 що закриття кримінального провадження у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КПК України не відноситься до числа реабілітуючих обставин, які передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді та вичерпані можливості їх отримати), проте обвинувачений ОСОБА_15 надав згоду на закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_16 , про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, заслухавши думку прокурора, суд вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст. 129 КК України у зв'язку із закінченням строків давності,- підлягає задоволенню.
Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 09.04.2019, справа № 760/18016/15-к.
З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності, слідує наступне.
Строк давності - це передбачений статтею 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є:
- притягнення особи як обвинуваченого;
- згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК).
Положеннями статті 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.
Згідно із частиною 2 статті 49 КК перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст.129 КК України.
Санкція ч.1 ст. 129 КК України (в редакції від 01.05.2016) передбачала покарання у виді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.
Відповідно до ст.12 КК України, яка діяла на момент вчинення злочину, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 129 КК України, відносилось до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.49 КК України в редакції Закону чинної на момент вчинення злочину, регламентовано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Санкція ч.1 ст. 122 КК України (в редакції від 01.05.2016) передбачала покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Відповідно до ст.12 КК України, яка діяла на момент вчинення злочину, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, відносилось до категорії злочинів середньої тяжкості.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.49 КК України в редакції Закону чинної на момент вчинення злочину, регламентовано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Санкція ч.1 ст. 129 КК України (в чинній редакції) передбачає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України (в чинній редакції) Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Пунктом 2 ч.1 ст.49 КК України в редакції Закону на момент розгляду судом, регламентовано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Санкція ч.1 ст. 122 КК України (в чинній редакції) передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Пунктом 2 ч.1 ст.49 КК України в редакції Закону на момент розгляду судом, регламентовано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Таким чином, враховуючи той факт що диференційований строк, передбачений ч. 1 ст. 49 КК України притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 129 КК України (правопорушення вчинено 30.07.2016) сплинув, за ч.1 ст. 122 КК України (правопорушення вчинено 30.07.2016) сплинув, ОСОБА_3 являється особою, яка підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження стосовно нього за цими статтями - закриттю.
Відповідно до ст. 18 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються із:
1) витрат на правову допомогу;
2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;
3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;
4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Тобто положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК. Натомість положення, які стосуються цивільного позову, визначені главою 9 КПК. Це свідчить про різну правову природу процесуальних витрат та шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження. Натомість шкода у кримінальному провадженні пов'язана не з процесуальними відносинами, а з матеріально-правовими - вчиненням кримінального правопорушення чи іншого суспільно-небезпечного діяння.
Ч. 1 ст. 124 КПК встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Ч. 1 ст. 126 КПК визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Таким чином суд прийшов до висновку, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат пов'язаних із залученням спеціалістів.
Зазначені обставини знайшли свого підтвердження також відповідно до рішення Верховного Суду України від 17.06.2020 року (справа № 598/1781/17 Провадження № 13-47кс20).
Відповідно до висновку ВСУ суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, ВП ВС вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду.
Нормами КПК встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК). Оскільки ст. 126 КПК визначено, що означене питання може бути вирішено й ухвалою суду, ВП ВС зробив висновок, що у випадку заявлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат.
Разом з цим, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Вказана правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року (справа №203/241/17).
Так, судові витрати на залучення експертів слід віднести на користь держави.
Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Питання про скасування арешту майна слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 217, 334, ч. 2 ст. 284, 376 КПК України, суд,
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 у зв'язку із закінченням строків давності, - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.129 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 в частині обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч.1 ст. 122 КК України, - закрити.
Судові витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової комп'ютерно-технічної експертизи № 3/90 від 12.10.2016 в сумі 4 622,10 грн., - віднести на рахунок держави.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_17 від 30.08.2016 року (справа № 522/15454/16-к, провадження № 1-кс/522/15807/16) в частині з: планшетних персональних комп'ютерів марки «Lenovo» та «Motorola», ноутбук фірми «Sony Vaio» S/N: НОМЕР_3 , мобільного телефону марки «САТ S50» IMEI: НОМЕР_4 , 2 мобільних телефонів марок «HTC» IMEI: НОМЕР_5 , «Motorola»: НОМЕР_6 .
Речові докази:
- 30 скріншотів діалогу ОСОБА_6 з ОСОБА_3 , в якому містились погрози вбивством потерпілій ОСОБА_6 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- планшетні персональні комп'ютери марки «Lenovo» та «Motorola», ноутбук фірми «Sony Vaio» S/N: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «САТ S50» IMEI: НОМЕР_4 , 2 мобільні телефони марок «HTC» IMEI: НОМЕР_5 , «Motorola»: НОМЕР_6 , які зберігаються в камері схову речових доказів Приморського ВП в м.Одеса ГУНП в Одеській області (нова назва ВП№2 ОРУП№1 ГУНП в Одеській області), - повернути ОСОБА_3 за належністю.
Виділити в окреме провадження матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України, з матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12016160500005888 від 30.07.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 с. 122, ч.1 ст. 129, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України.
Після реєстрації матеріали кримінального провадження, виділеного в окреме провадження щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України, підлягають передачі раніше визначеному складу суду для подальшого розгляду.
Ухвала суду в частині закриття кримінального провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи діб з дня її оголошення. В частині виділення матеріалів кримінального провадження в окреме, ухвала суду оскарженнню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 16.07.2024 року о 16:00 годині в залі суду №131.
Суддя: ОСОБА_18
11.07.2024