Справа № 127/32703/24
Провадження № 1-кп/127/914/24
11.10.2024 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024 за № 12024025040000004, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковалівка Немирівського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із вищою освітою, працюючого, неодруженого, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , діючи всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини, і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з метою незаконного придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, в невстановлену дату та час, протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, 04.01.2024 у невстановлений час, перебуваючи у АДРЕСА_3 , знайшов поліетиленовий зіп-пакет із вмістом психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетаміном та маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, підібрав вказаний зіп-пакет із вмістом психотропної речовини, чим незаконно придбав та почав зберігати вищевказану речовину при собі до виявлення та вилучення працівниками поліції.
Так, 04.01.2024 близько 12:30 ОСОБА_3 , перебуваючи на перехресті вулиці Гонти з вулицею Енергетичною у м. Вінниці, був зупинений працівниками поліції та на запитання про наявність у нього заборонених речей, розуміючи, що його дії будуть викриті, повідомив, що у нього при собі, а саме в правій кишені штанів, у які він був одягнений, знаходиться поліетиленовий зіп-пакет із вмістом психотропної речовини - амфетамін, який у подальшому було вилучено працівниками поліції.
Відповідно до висновку експерта від 09.01.2024 № СЕ-19/102-24/306-НЗПРАП в наданій на експертизу речовині міститься психотропна речовина амфетамін масою 0,3670 г. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та показав, що дійсно вчинив злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин. У вчиненому щиро кається, жалкує про вчинене та завіряє суд, що подібне більше не повториться. Просить суд його суворо не карати, не позбавляти волі та надати шанс на виправлення.
Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення злочину, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховуючи положення статті 12 Кримінального кодексуУкраїни, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який працевлаштований, неодружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, яка, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 66 Кримінального кодексуУкраїни, при призначенні покарання суд визнає такою, що його пом'якшує, обставину, не зазначену в частині першій цієї статті, а саме, визнання вини.
Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім того, суд зазначає, шо ОСОБА_3 був засуджений вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 02.08.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язків згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 76 КК України.
Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2024 року ОСОБА_3 звільнений від призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 02.08.2023 року покарання.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 53 Кримінального кодексу України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного.
Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309Кримінального кодексу України.
При визначенні розміру штрафу суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також майновий стан обвинуваченого, який працевлаштований.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2024, на полімерний згорток в якому знаходиться порошкоподібна речовина, поміщений до спец. пакету НПУ СУ PSP 1251661, слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта: висновок експерта № СЕ-19/102-24/306 - НЗПРАП від 09.01.2024 в розмірі 3 029 грн. 12 коп.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.
Керуючись статтями 50, 65-67 Кримінального кодексу України, статтями 100, 124, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 3 029 (три тисячі двадцять дев'ять) грн. 12 коп.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2024, на полімерний згорток в якому знаходиться порошкоподібна речовина, поміщений до спец. пакету НПУ СУ PSP 1251661 - скасувати.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною, запакований до спец. пакету експертної служби № 5624587, який, відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 16.01.2024 та квитанції № 1083 (без дати), переданий до камери зберігання речових доказів відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя