490/3965/24
нп 1-кс/490/3798/2024
11.10.2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/3965/24
11 жовтня 2024 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність дізнавача відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про необхідність виконання процесуальних дій у кримінальному проваджені №12024153020000234 від 23.05.2024, -
ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність дізнавача відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про необхідність виконання процесуальних дій у кримінальному проваджені, а саме проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, які вона виклала у клопотанні від 06.06.2024 року.
В судове засідання ОСОБА_5 не з'явилася, повідомлялася належним чином.
Представник відділення поліції - дізнавач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. Зазначила, що ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні не є потерпілою, а тому позбавлена права звертатися до органу досудового розслідування з такими клопотаннями та скаргами. При цьому зазначила, що вона постановою від 31.07.2024 року відмовила ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про визнання потерпілою, та вказана постанова на даний час є чинною.
Прокурор в судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання. Додатково повідомив, що ОСОБА_5 зверталася до суду з аналогічною скаргою щодо необхідності виконання процесуальних дій, які вона виклала у клопотанні від 06.06.2024 року. При цьому ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.08.2024 року у задоволенні вказаної скарги було відмовлено, оскільки ОСОБА_5 не є потерпілою у кримінальному провадженні.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Вичерпний перелік рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні міститься в ч. 1ст. 303 КПК України. Частина друга ст. 303 КПК України передбачає, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Зі змісту поданої скаржником скарги слідчим суддею встановлено, що звертаючись до суду із такою скаржник, як на підставу звернення, покликається на положення статті 220 КПК України. При цьому, скаржник не покликається ні на положення ст.303 КПК України, ні на конкретний пункт частини першої вказаної статті, яка передбачає можливість оскарження описаної ним у скарзі бездіяльності слідчого.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (крім внесення відомостей до ЄРДР та повернення тимчасово вилученого майна), є третім, комплексним видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, аналіз вказаного положення дає підстави стверджувати про те, що наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
При цьому варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Тобто, фактично положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження на досудовому провадження бездіяльності дізнавача, слідчого, прокурора, як наприклад полягає в нерозгляді чи неналежному розгляді клопотання, поданого в порядку статті 220 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді на бездіяльність дізнавача відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про необхідність виконання процесуальних дій у кримінальному проваджені, а саме проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, які вона виклала у клопотанні від 06.06.2024 року. Однак, до суду вказане клопотання надано не було.
Згідно поданого 06.06.2024 року клопотання до поліції, яке було надано дізнавачем в судовому засіданні, ОСОБА_5 просить провести відповідні слідчі дії та зазначає їх перелік.
11.06.2024 року дізнавач ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 надає відповідь заявниці та вказує, що ОСОБА_5 не є строною кримінального провадження та відомості отримані не можуть бити їй надані.
Постановою від 31.07.2024 року дізнавач ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 повторно відмовила ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про визнання потерпілою, та вказана постанова на даний час є чинною.
Крім того, ОСОБА_5 вже скористалася правом та зверталася до суду з аналогічною скаргою щодо необхідності виконання процесуальних дій дізнавачем ВП №1 ОСОБА_4 , які вона виклала у клопотанні від 06.06.2024 року. При цьому ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.08.2024 року у задоволенні аналогічної скарги було відмовлено, оскільки ОСОБА_5 не є потерпілою у кримінальному провадженні.
Враховуючи вище наведене, вважаю, що скаржником в поданій скарзі не доведено бездіяльності дізнавача відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність дізнавача відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про необхідність виконання процесуальних дій у кримінальному проваджені №12024153020000234 від 23.05.2024- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1