Справа № 944/6896/23
Провадження №3/944/174/24
08.10.2024 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Швед Н.П. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№548821 від 24.10.2024 ОСОБА_1 , 24 жовтня 2023 року об 18год. 27хв. на а/д Львів- Краковець, 45 км+500м, керував автомобілем марки "Honda Civic" д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, порушення координації рухів, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та від продуття алкотесту "Драгер", відмовився, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього Руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , свою, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП заперечив та пояснив, що близько 17год. 30хв. 24 жовтня 2023 року, на а/д Львів- Краковець неподалік заправки в м.Новояворівську, у його автомобілі марки "Honda Civic" д.н.з. НОМЕР_1 сталася поломка двигуна, він зупинив автомобіль, включив аварійку, оскільки, вже темніло, зателефонував своєму знайомому, щоб той під"їхав та здійснив транспортування його автомобіля на СТО, після цього, пішов на заправку щоб випити каву, оскільки було холодно, а його знайомий мав підїхати не швидше 19год.30хв. Повертаючись із заправки, до свого автомобіля, він побачив, що біля нього стоїть автомобіль працівників поліції. Коли він підійшов до автомобіля працівники поліції спитали його, чому його автомобіль на аварійці стоїть припаркований на узбіччі, та попросили пред'явити посвідчення водія, на що він відповів що автомобіль не заводиться і він чекає на евакуатор. Працівники поліції, почали зверхньо до нього ставитись та повідомили, що якщо він хоче без проблем в подальшому керувати транспортним засобом то йому потрібно, підписати протокол проте що він порушив правила дорожнього руху. Так як він не був зупинений працівниками поліції під час керування даним автомобілем, а його несправний автомоіль стояв припаркований на узбіччі, через поломку, він відмовився підписувати протокол. Звертає увагу що у разі наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння, працівники поліції зобов'язані були б його відсторонити від права керування транспортним засобом, однак, його не було відсторонено від керування автомобілем, не зважаючи на те, що у нього не було посвідчення водія, про що було винесено постанову про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126КУпАП. Крім цього, просить звернути увагу що протокол про адміністративне правопорушення складено набагато швидше ніж проводився відеозапис.
Також, у акті огляду на стан сп'яніння відсутня дата складання такого. Просить провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130КУпАП.
Заслухавши думку особи яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення працівника поліції ОСОБА_2 , який в судовому засіданні 08.10.2024 пояснив, що 24.10.2024 на №102 надійшло повідомлення о 18год.26хв. автомобіль марки "Honda Civic" д.н.з. НОМЕР_1 який виляв по дорозі зупинився на узбіччі дороги в с.Рулево, заявник ОСОБА_3 .. Вони прибули за вказаною адресою об 19год.48хв. що вбачається із рапорта. Так дійсно автомобіль стояв припаркований на узбіччі, в цей час ОСОБА_1 не керував ним, але в нього були ознаки алкогольного сп'яніння. Чому розбіжності в протоколі та на відеозаписі пояснити не зміг, як і не зміг пояснити чому відеозапис який складається із трьох периривчастих файлів та в загальному запис на них триває лише 3 хвилини 40секунд, дослідивши матеріали справи, слід прийти до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст.245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, згідно з вимогами ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735(далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103(далі - Порядок).
Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і в п. 7 розділу 1 Інструкції, в якому визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. При цьому в п. 6 Порядку вказано, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; водночас у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку), однак як встановлено в судовому засіданні та не заперечується працівником поліції Ходонович А. як особою яка складала протокол відносно ОСОБА_1 , такий не керував транспортним засобом, його транспортний засіб стояв припаркований на узбіччі, до якого він в подальшому підійшов.
Вказані докази суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
Частиною першою ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони зазначеного правопорушення є встановлення факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
В той же час, досліджений судом відеозапис обставин події, свідчить про те, що працівники поліції не зупиняли ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 припаркував свій автомобіль на узбіччі, оскільки той був несправний. Він відійшов від автомобіля, оскільки чекав на свого тоовариша, який повинен був приїхати до нього близько 19 год., а коли повернувся до автомобіля біля нього стояв автомобіль працівників поліції, які вказали йому на необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Тобто, жодного належного доказу того, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції у місці та в час, зазначений у протоколі, як матеріали справи, так і відеозапис не містить.
Відеозапис, який міститься у матеріалах справи, у повній мірі підтверджує факт відсутності належних доказів а саме, керування ОСОБА_1 автомобілем за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Розглядаючи дану справу, апеляційний суд враховує практику ЄСПЛ, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016), в яких Суд, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини соби тлумачаться на її користь.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був складений з порушенням встановленого порядку, а тому протокол про адміністративне правопорушення критерію допустимості доказів не відповідає і не може бути покладений в основу судового рішення про визнання особи винуватою у вчиненні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Отже у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За наведених обставин, з огляду на пояснення надані в судовому засіданні та відсутність інших належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, суддя суддя прийшла до висновку про відсутність в матеріалах справи таких доказів.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п 247ч.1, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: Швед Н.П.