Справа № 372/2095/21 Головуючий у суді І інстанції Тиханський О.Б.
Провадження № 22-ц/824/16261/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
11 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 490918676 від 24 червня 2014 року у розмірі 21 971,98 грн, яка складається із: 11 166,36 грн - заборгованості за тілом кредиту; 7 614,85 грн - заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 1 005,89 грн - трьох відсотків річних; 2 184,88 грн - інфляційних втрат.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» судовий збір у розмірі 1 479,05 грн.
В задоволенні іншої частини позову щодо стягнення пені та витрат на правову допомогу відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 20 серпня 2024 року відповідач звернувся засобами поштового зв'язку з апеляційною скаргою, в якій порушив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що належним чином завірену копію оскаржуваного рішення, яке було ухвалено без його участі, він отримав лише 14 серпня 2024 року.
Дослідивши матеріали цивільної справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження з наступних підстав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Аналіз вказаних правових норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
Таким чином, сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Вищевказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352ск18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі ухвали Обухівського районного суду Київської області від 14 липня 2021 року про відкриття провадження розгляд даної справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Відповідно до відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, які перебувають у відкритому доступі згідно вимог Закону України «Про доступ до судових рішень», оскаржуване судове рішення від 04 лютого 2022 року було надіслано судом першої інстанції до реєстру 07 лютого 2022 року та оприлюднено в ньому 09 лютого 2022 року.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 рокуподана засобами поштового зв'язку тільки 20 серпня 2024 року, тобто більше ніж через два роки шість місяців після ухвалення цього судового рішення.
Установлено, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про існування даного судового провадження.
Так, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з матеріалами позовної заяви за адресою свого зареєстрованого місця проживання 22 вересня 2021 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 128, т. 1).
28 вересня 2021 року ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву (а.с. 103-115, т. 1).
Також в матеріалах справи наявні розписки відповідача та його представника - адвоката Мусаєва М.Г. про повідомлення щодо часу і місця розгляду справи (а.с. 127, 153, т. 1).
07 грудня 2021 року вказаним представником відповідача подавалося клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (а.с. 157-169, т. 1).
20 грудня 2021 року особисто ОСОБА_1 подано заяву про розгляд справи без нього та його представника, а 04 лютого 2022 року його представником - адвокатом Мусаєвим М.Г. подано заяву про розгляд справи без його участі та участі відповідача (а.с. 170, 178, т. 1).
08 лютого 2022 року представником відповідача - адвокатом Мусаєвим М.Г. отримано повний текст рішення під розписку (а.с. 185, т. 1).
Отже, відповідач мав здійснювати розумні кроки щодо виконання обов'язків по захисту своїх прав та інтересів в суді протягом розгляду справи, про який йому було достовірно відомо, та бути обізнаним про її рух.
Аргументів про існування обставин непереборної сили в апеляційній скарзі відповідачем не наведено.
Слід наголосити, що річний строк, визначений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним, поновленню з інших наведених відповідачем підстав не підлягає, а тому доводи апеляційної скарги про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження є безпідставними.
Таким чином, оскільки апеляційна скарга відповідача подана після спливу одного року з дня ухвалення оскаржуваного судового рішення і в ній не зазначено виключних випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, надаючи правову оцінку доводам відповідача щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та наявним у матеріалах справи доказам в їх сукупності і співставленні, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні умови необхідні для поновлення цього процесуального строку, а відтак з підстав, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтями 352, 358 ЦПК України, суд
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Копію ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати скаржнику разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами. Копію апеляційної скарги залишити у справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених в частині другій статті 389 ЦПК України.
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар
Д.О. Таргоній