11 жовтня 2024 року місто Київ
справа №761/17374/21
провадження№22-ц/824/6609/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
сторони:
позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
відповідач - ОСОБА_1
розглянув в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2023 року, ухвалене у складі судді Мальцевим Д.О.,
у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2021 року позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в загальному розмірі 68481,99 грн. та судові витрати.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є обов'язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності. Відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які постачає позивач. Разом з тим, відповідач своєчасно не оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість, яка станом на 01.04.2021 становить 68481,99 грн. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, через що позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Не погоджуючись з рішеннямсуду, КП «Київтеплоенерго» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким стягнути заборгованість за спожиті з 1 квітня 2015 року до 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 6 395,88 грн., заборгованості за спожиті з 1 квітня 2015 року до 1 травня 2018 року послуги з централізованого постачанням гарячої води у розмірі 16 079,67 грн., та з 1 травня 2018 року станом на 1 квітня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 415,97 грн. та послуги з централізованого постачанням гарячої води у розмірі 26 590,47 грн.
Апелянт, зокрема, зазначає про те, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що судом не враховано, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).
Крім того, судом не враховано, що відповідач від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законом порядку не відмовлявся. Також відсутність відомостей щодо належності відповідачеві квартири на праві власності не є підставою для відмови в задоволені позову про стягнення заборгованості, оскільки відповідач є зареєстрований за адресою надання послуг та фактично проживає, що підтверджується інформацією з Реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» .
Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не скористалась.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 травня 2024 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Ураховуючи доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції переглядається повністю.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Судом установлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже ОСОБА_1 , є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води. Відповідач від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялася (не відключалася).
Проте, відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.04.2021 складає 46006,44 грн. (заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 19415,97 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 26590,47 грн.).
Крім того, позивач, на підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) (далі Договір цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Новий Кредитор), прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 22475,55 грн.
Згідно з п. 3.4.2 Договору цесії Новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії, сплати заборгованостей. Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).
Всього підлягає стягненню: сума заборгованості за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 46006,44 грн., сума заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 22475,55 грн., що разом складає 68481,99 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що розміщення Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» повідомлення у газеті «Хрещатик» № 111(4511) КП «Київтеплоенерго» про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та змісту договору не свідчить про наявність договору між КП «Київтеплоенерго» та ОСОБА_1 ..
Також в матеріалах справи не містяться підтвердження, що саме з цим повідомленням у газеті «Хрещатик» була ознайомлена відповідач, та відповідно погодилась з його умовами/або мала можливість запропонувати свій проєкт Договору. Крім того, як вбачається з ч. 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. При цьому, позивачем не надано жодного доказу щодо звернення відповідача до позивача з прийняттям даної пропозиції/з наміром укласти даний договір.Крім того, роздруківка із розділу «Реклама» у газеті належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача) та підлягає особливому правовому захисту споживача як слабшої сторони.
В матеріалах справи присутня Інформаційна довідка №254767008 від 28.04.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що право власності за адресою: АДРЕСА_1 - відомості відсутні.Позовні вимоги позивача охоплюють період до 01.05.2018 року та період з 01.05.2018 по 01.04.2021, проте докази про те, що ОСОБА_1 була/є власником/співвласником вказаної квартири матеріали справи не містять.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає обставинам справи, наданим сторонами доказам та не ґрунтується на нормах матеріального права.
Правовідносини між виконавцем послуг з постачання централізованого опалення, гарячого водопостачання та споживачем - фізичною особою регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України, «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем комунальної послуги є суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а споживачем - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до пункту 1частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Частиною 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», редакція якого діяла до 9 грудня 2017 року, та частиною 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Поняття виробника та постачальника комунальних послуг також визначено Положенням про порядок розрахунків за комунальні послуги між виробниками (постачальниками), виконавцями і споживачами послуг водопостачання, водовідведення і теплопостачання в умовах використання засобів обліку споживання води і теплової енергії в житловому фонді та підвищення економічної зацікавленості споживачів у їх встановленні за власні кошти, затвердженим наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року N 55, відповідно до якого виробниками (постачальниками) холодної і гарячої води та теплової енергії є підприємства і організації, які за договорами надають виконавцям та споживачам комунальні послуги; виконавцями послуг є підприємства або організації, які безпосередньо надають комунальні послуги споживачам (житлово-експлуатаційні та інші організації). У деяких випадках виробники (постачальники) послуг можуть бути і виконавцями послуг (наприклад, для власників приватних будинків), а споживач - це фізична або юридична особа, що користується комунальними послугами.
Зазначені норми законодавства чітко визначають, що виконавцями житлово-комунальних послуг є підприємства або організації, які безпосередньо надають житлово-комунальні послуги споживачам.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила).
Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ч. 7 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Відтак, з 1 травня 2018 року надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
З 1 травня 2019 року введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189 Відповідно до ч.1 ст.12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «Киїтеплоенерго» ні підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання та може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Відповідно до норм ЦК України, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.
Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовився (не відключався).
Тому виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, п.п. 18, 20, 30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб ( п.6 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
ОСОБА_1 , на ім'я якої відкрито особовий рахунок, є споживачем послуг з центрального опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості позивача, заборгованість складає 68 481,99 грн. (заборгованість за послуги з центрального опалення та постачання гарячої води), з яких заборгованість яка виникла до 1 травня 2018 року становить 22475,55 грн., а з 1 травня 2018 року -46006,44 грн..
Відповідно до договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих з 1 квітня 2015 року до 1 травня 2018 року послуг з централізованого опалення у розмірі 6 395,88 грн. та оплати спожитих з 1 квітня 2015 року до1 травня 2018 року послуг з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 16 079,67 грн.
Позивачем до суду наданий розрахунок заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 1 травня 2018 року, але не надано розрахунку заборгованості за період до 1 травня 2018 року. За відсутності в матеріалах справи такої інформації неможливо встановити суму заборгованості відповідача за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надавалися ПАТ «Київенерго» до 1 травня 2018 року.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог КП «Київтеплоенерго» про стягнення заборгованості з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період до 1 травня 2018 року в загальній сумі 22475,55 грн., оскільки не надано доказів існування такої заборгованості.
Разом з тим, із наданих позивачем розрахунків, за період з 1 травня 2018 року станом на 1 квітня 2021 року по квартирі АДРЕСА_1 , в який проживає ОСОБА_1 , рахується заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 19 415,97 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 26 590,47 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Оскільки споживачем житлово-комунальних послуг є особи, які користуються цими послугами, відсутність інформації щодо ОСОБА_1 , як власника квартири АДРЕСА_1 , не звільняє останню від обов'язку оплати житлово-комунальних послуг.
Крім того відсутність окремо підписаного договору між КП «Киїтеплоенерго» та ОСОБА_1 також не є підставою для звільнення від оплати за отримані житлово-комунальні послуги.
За таких обставин у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог КП «Київтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 1 травня 2018 року і до 1 квітня 2021 року у зазначеному позивачем розмірі.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимоги КП «Київтеплоенерго» про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн, оскільки позивачем не доведено, що такі витрати були вимушеними.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, а відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у частці від задоволених вимог в сумі 3 812,45 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України,
суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року станом на 1 квітня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 415,97 грн. та заборгованість з 1 травня 2018 року станом на 1 квітня 2021 року за послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 26 590,47 грн., а всього 46006,44 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3 812,45 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя- доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус