Справа № 521/23855/23
Номер провадження № 6/521/563/24
07 жовтня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Громіка Д.Д.,
при секретарі - Котигорох Н.С.,
за участі:
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 пророзстрочку виконання рішення суду, -
встановив:
В провадженні Малиновського районного суд м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, в якій зазначила, що рішенням Малиновського районного суд м. Одеси від 28.03.2024 у справі № 521/23855/23 задоволено позов ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відшкодування заподіяної шкоди, в порядку регресу, в сумі 5 684 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 20 коп., понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп., яке ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30.08.2024 року залишено без змін.Вимоги заяви обґрунтовує тим, що в неї важке матеріальне становище.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просила заяву про розстрочку виконання рішення суду задовольнити, посилаючись на підстави викладені в заяві.
ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, повідомлялася про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, заяву про розгляд справи без її участі до суду не надходила.
Суд, заслухавши думку заявника, вивчивши і дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суд м. Одеси від 28.03.2024 у справі № 521/23855/23 задоволено позов ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відшкодування заподіяної шкоди, в порядку регресу, в сумі 5 684 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 20 коп., понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30.08.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року залишено без змін.
Відповідно дост.129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Варто зазначити, що суд у вирішенні цих питань повинен також враховувати те, що обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні. Тому суд не може вважати підставами для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни чи встановлення способу і порядку його виконання обставини, які зумовлені суб'єктивним фактором.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03червня 2021 року у справі №9901/598/19, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі №295/5781/19.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року №14 встановлено, що судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
З наведених норм вбачається, що суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів існування таких обставин.
Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об'єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.
В заяві підставою для розстрочення виконання рішення суду представник заявника зазначає скрутне матеріальне становище заявниці та надає суду довідку про доходи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 працює провідним спеціалістом управління командування в ІНФОРМАЦІЯ_1 та сума нарахованого сукупного доходу за період з 01.06.2024р. по 31.08.2024р., становить 72251,31 грн. та перераховано на картрахунок - 58162,30 грн.
Вказані обставини не доводять об'єктивну неможливість чи утруднення виконання судового рішення так само, як і можливість ОСОБА_1 сплачувати щомісячно платежі на виконання судового рішення протягом одного року.
Суд вважає, що існування обставин, наявних у заяві не створює випадок винятковості, який відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України є обов'язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду, а скрутне матеріальне становище не має характеру особливої або виняткової обставини.
Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили та не є обставиною, що ускладнює його виконання.
Складне фінансове становище ОСОБА_1 , яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 р. у справі № 910/8153/17 ).
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим для виконання.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якої зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).
Таким чином, заявником не обґрунтовано винятковості випадку, у зв'язку з яким слід би було розстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, й про необхідність розстрочення такого. Складне матеріальне становище не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 247, 435 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 124 Конституції України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду від 28.03.2024 року по цивільній справі № 521/23855/23 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 11 жовтня 2024 року.
Суддя Малиновського
районного суду м. Одеси Д.Д. Громік