11.10.2024
Єдиний унікальний № 497/2297/24
Провадження № 1-кс/497/820/24
про застосування запобіжного заходу
11.10.2024 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області
в складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Каплани Арцизького району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, не має на утриманні неповнолітніх та недієздатних осіб, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 338 КК України у кримінальному провадженні №12024162270000533 від 23.09.2024 року,
Слідчий відділення №2 Слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024162270000533 від 23.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 338 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що Групою слідчих відділення № 2 слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 вересня 2024 року приблизно о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на алеї, прилеглої до будівлі Будинку культури, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , вирішили вчинити грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на порушення громадського порядку ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 , знаходячись на алеї, прилеглої до будівлі Будинку культури, розташованого за адресою:
АДРЕСА_3 , безпричинно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, що виразилось у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, моральності та добропристойності, помітили Державний Прапор України та прапор Європейського союзу, які були встановлені на фасаді вищезазначеної будівлі, після чого маючи мету направлену, на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, у присутності сторонніх осіб, умисно шляхом пошкодження тримачів, зірвали Державний Прапор України та прапор Європейського союзу.
Крім цього, 23 вересня 2024 року приблизно о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на алеї, прилеглої до будівлі Будинку культури, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , керуючись єдиним умислом, діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, маючи прямий умисел, спрямований на наругу над Державним Прапором України, який згідно статті 20 Конституції України є державним символом України, під час дії воєнного стану, який введено у дію Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, строк дії якого в подальшому воєнного стану в Україні продовжувався, у тому числі згідно Указу Президента України № 469/2024 від 23.07.2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 № 3891-ІХ з 12.08.2024 строком на 90 діб, де безпричинно у присутності сторонніх осіб, демонструючи своє зневажливе ставлення до Державного Прапора України, підійшли до стяготримача із Державним Прапором України, який був піднятий та встановлений органом державної влади відповідно ст. 23 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», застосувавши відносно нього фізичну силу відкрито відірвали його від стяготримача, при цьому не зважали на зауваження оточуючих їх осіб, чим виявили власне зневажливе ставлення до Державного символу України.
25.09.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 338 КК України за кваліфікуючими ознаками: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порідку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, публічна наруга над Державним Прапором України, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Наразі сторона обвинувачення вважає, що є необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з огляду на обґрунтованість підозри і наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, наполягав на його задоволенні, стверджував, що з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження являється доцільним та необхідним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з огляду на обґрунтованість підозри та за наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та вказаних в клопотанні. Слідчий підтримала доводи клопотання та прокурора.
Підозрюваний у судовому засіданні зазначив що вину визнає, проти застосування запобіжного заходу не заперечує. Також пояснив, що проживає в будинку із батьками та братом, сестрою, наразі ніде не працює, весь час проводить вдома.
Слідчий суддя, перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що Групою слідчих відділення № 2 слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024162270000533 від 23.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 338 КК України.
Нагляд за додержанням законності під час досудового розслідування у вигляді процесуального керівництва здійснюється Болградською окружною прокуратурою.
За наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, 25.09.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 338 КК України за кваліфікуючими ознаками: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порідку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, публічна наруга над Державним Прапором України, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість підозри, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколом огляду місця події від 23.09.2024 в ході якого оглянуто відкриту територію, прилеглу до Будинку культури, розташованого по АДРЕСА_3 під час якого виявлено флагштоки від прапорів, в тому числі з наявними на них пошкодженнями, а також Державний Прапор України та прапори Європейського союзу тощо;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі свідчень якої встановлено, що 23.09.2024 приблизно о 18:15 годині вона перебувала на робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 , де в цей час побачила через вікно двох місцевих жителів, впізнаних нею як ОСОБА_8 і ОСОБА_5 , які знаходячись перед Будинком культури навпроти магазину, підстрибують вище висоти власного зросту, та намагаються зірвати встановлені на флагштоках прапори. Вже побачивши, що ОСОБА_8 та
ОСОБА_5 зламали флагшток та зірвали з нього прапори, то допитувана особа вибігла одразу з приміщення магазину в бік Будинку культури, де там вже зробила зауваження вголос ОСОБА_8 і ОСОБА_5 , але останні на її зауваження не відреагували;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі свідчень якого встановлено, що він в той час разом ОСОБА_11 проходив по АДРЕСА_2 , і також бачив протиправні дії місцевих мешканців ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . Після чого, допитувана особа підійшовши до них також зробив їм зауваження щодо їх протиправних дій, на що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 відреагували агресивно та почали себе вести з особливою зухвалістю;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який надав аналогічні свідчення як і свідок ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зі свідчень якого встановлено, що 23.09.2024 приблизно о 18:00 годині, він разом з місцевими мешканцями
ОСОБА_8 і ОСОБА_5 , сиділи на лавках, розташованих на території алеї Будинку культури по АДРЕСА_3 , та випивали там алкогольні напої. В цей час, ОСОБА_12 побачив як ОСОБА_8 та ОСОБА_5 підійнялись з лавки, підійшли до фасаду Будинку культури, а саме двох опорних колон цієї будівлі, це на них установлені флагштоки з Державними Прапорами України та прапорами Європейського союзу. Після чого, ОСОБА_13 і ОСОБА_5 почали до них підстрибувати та намагатись зірвати флагштоки з прапорами. Далі, допитувана особа зазначає, що ОСОБА_8 зірвав флагшток, витягнув прапор Європейського союзу і поклав на лавку, а ОСОБА_5 в цей час зламав другий флагшток з якого вирвав прапор Європейського союзу та Державний Прапор України;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 , який надав правдиві свідчення та визнав свою вину в інкримінованих йому злочинах, в повному обсязі;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який надав правдиві свідчення та визнав свою вину в інкримінованих йому злочинах, в повному обсязі.
Слідчим суддею, досліджені матеріали кримінального провадження зібрані слідчим на час звернення з даним клопотанням та надано їм відповідну правову оцінку з точки зору обґрунтованості підозри.
Відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. І такі докази мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями.
Слідчий суддя вважає, що усі ті докази, що зібрані на даний час органом досудового розслідування є вагомими, які вказують на обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_5 .
З огляду на положення ст. 177 КПК України, враховуючи мету застосування запобіжного заходу, слідчий суддя має пересвідчитися у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного. слідчий суддя керується положеннями ст.178 КПК України, та оцінює в сукупності усі обставини, в тому числі наявність ризиків таких як:
-переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду,
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,
-вчинити інше кримінальне правопорушення,
Усвідомлення підозрюваного в тому, що йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі, що само по собі може спонукати сховатись від слідства та суду та вживати заходи щодо створення перешкод для правосуддя іншим чином. При цьому, ризик переховування має оцінюватись у контексті обставин, пов'язаних із характером особи, її моральністю, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного злочину, не пов'язаного із застосуванням насильства.
Існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень також обумовлено характером підозрюваного, його способом життя, відсутністю доходів для забезпечення життя, задовільною характеристикою з місця проживання.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прокурор надаючи пояснення в судовому засіданні при розгляді клопотання, довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним названого кримінального злочину, та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний проживає у домоволодінні із батьками, братом, сестрою, хоча зареєстрований в іншому населеному пункті, не працює, на обліку у лікарів не перебуває, має міцні соціальні зв'язки, до адміністративної відповідальності не притягувався, зв'язків зі злочинністю не встановлено.
На теперішній час в ході досудового розслідування необхідно виконати слідчі (процесуальні) дії, та в разі незастосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, він ймовірно зможе перешкоджати слідству.
Зазначене свідчить про те, що знаходячись на свободі, підозрюваний зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі шляхом впливу на свідків, а саме після вручення клопотання про застування відносно нього запобіжного заходу, останній має змогу ознайомитися з матеріалами кримінального провадження в яких зафіксовані вже здобуті докази, що ускладнить подальше здобуття органом досудового розслідування доказів.
Обрання підозрюваному запобіжного заходу необхідно для забезпечення проведення з останнім слідчих дій та позбавлення його можливості вчинення різного роду дій, спрямованих на вплив на потерпілого та свідків й уникнення покарання за вчинення умисного злочину.
Відтак, враховуючи доведеність наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне обрати підозрюваному запобіжний захід, який в тому числі буде пов'язаний із контролем за поведінкою підозрюваного, у вигляді домашнього арешту.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. «с» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На переконання суду до підозрюваного доцільно застосувати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту із покладенням на нього ряду обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, які дозволять запобігти ризикам вчинення інших правопорушень, переховування від слідства, суду й в той же час бути під контролем.
На думку суду таке обмеження свободи підозрюваного забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого та встановленим в судовому засіданні, ніж нічний домашній арешт.
Згідно ч.6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 181, 184, 193, 194, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого відділення №2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні №12024162270000533 від 23.09.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 25.11.2024 року, заборонивши йому в період часу з 22:00 годин по 06:00 годин відлучатися з місця проживання за адресою: будинок АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися з с.Ліски Болградського району Одеської області та з місця проживання у вищевказаний час без дозволу слідчого, прокурора, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Дозволити ОСОБА_5 у період воєнного стану в Україні під час повітряної тривоги покидати місце проживання для перебування у найближчому до місця проживання укритті.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий. Відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань.
Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу підозрюваному у вигляді домашнього арешту та контроль за поведінкою підозрюваного покласти на співробітників органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Строк дії ухвали до 25.11.2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена через Болградський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1