Справа №:755/17421/24
Провадження №: 2/755/9222/24
"10" жовтня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до відповідача до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.
Позивачем додано до позовної заяви платіжну інструкцію № 61208572-1 від 26 липня 2024 року на суму 1 211,20 грн.
Разом з тим, згідно довідки, складеної уповноваженою особою апарату суду, судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 61208572-3 від 26 липня 2024 року, зарахований при поданні позовної заяви по справі № 755/13533/24.
Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року по справі № 755/13533/24 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, передано на розгляд до Оболонського районного суду міста Києва (вул. Левка Лук'яненка, 2Є, м. Київ, 04212) за підсудністю.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 вересня 2024 року по справі № 755/13533/24 позовну заяву залишено без руху.
Станом на час вирішення питання про відкриття провадження по цій справі не постановлена ухвала про відкриття, відмову у відкритті провадження по справі № 755/13533/24, повернення позовної заяви по справі № 755/13533/24 або залишення позову без розгляду по справі № 755/13533/24.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли: позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Крім того, згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.
Суд зазначає, що доданий до цієї позовної заяви доказ сплати судового збору не є належним, оскільки був використаний в межах іншої справи та зарахований при поданні іншого позову.
Таким чином, використовуючи однин й той самий документ про сплату судового збору, позивач не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про повернення судового збору в межах справи № 755/13533/24в будь-який час, в тому числі і після розгляду повторно поданої позовної заяви.
У постанові від 13.02.2019 Верховний Суд у справі № 1540/3297/18 встановивши, що на підтвердження доказів сплати судового збору позивачем при поданні позовної заяви у цій справі було подано платіжне доручення від 16.05.2018 № 707, яке раніше позивач додавав до первісної позовної заяви у справі № 815/2416/18, та суд повернув позовну заяву у останній справі, дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.
Зважаючи на викладене, суд зауважує, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 3 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом положень п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно ч. 4 ст. 43 ЦПК України за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Як установлено судом позивач звернувся до суду з цим позовом, зазначаючи у позовній заяві, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про визнання зловживанням процесуальними правами дій позивача ОСОБА_1 , які виразилися у поданні позовної заяви по цій справі з використаним у межах іншої справи платіжним дорученням до вирішення питання про відкриття, відмову у відкритті провадження по справі № 755/13533/24, повернення позовної заяви по справі № 755/13533/24 або залишення позову без розгляду по справі № 755/13533/24.
Згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З урахуванням наведеного, суд вбачає підстави для повернення позовної заяви по цій справі на підставі ч. 9 ст. 141 ЦПК України, п. 6 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 185, 353 ЦПК України, -
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вважати такою, що не подана та повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна