Справа № 136/1410/24
провадження № 2/136/342/24
11 жовтня 2024 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Шпортун С.В.,
за участі секретаря судового засідання Вознюк М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) в якому просить суд стягнути з останнього аліменти на її користь на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, обґрунтовуючи підставність позову тим, що вони із відповідачем є батьками дитини, яка проживає біля неї та перебувають на її утриманні. Відповідач, всупереч визначених законодавцем обов'язків, добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча є фінансово спроможним, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
У визначений судом строк відзиву на позов відповідач не подав.
Ухвалою суду від 23.07.2024 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5), зазначено сторін спору.
Позивач звернулась до суду із позовом в якому просить суд присудити із відповідача на її користь аліменти на утримання їх спільної дитини, вказуючи, що у добровільному порядку останній їх не надає.
Статтею 180 ч.1 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутністю домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом (ст.181 ч.2 СК України).
Обставини, що дитина проживає біля матері, відповідач маючи достатній строк для подачі заперечень, не оспорював.
Пункти 1, 2 статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачають, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище як платника аліментів так і дитини; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо стану здоров'я дитини та відповідача, відсутні підтвердження матеріального стану таких осіб.
У відповідності з ч 1 ст. 183 СК України визначено що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до частини 2 ст.182 СК України, передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Правилами ст.141 СК України, передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, у тому числі щодо її утримання.
Обов'язок щодо доведеності обставин вказаних у позові чи відзиві визначено ст.76, 77, 81 ЦПК України.
Вирішуючи питання щодо можливості відповідача надавати матеріальну допомогу дитині, суд враховує, що останній не надав відзиву у межах визначеного судом строку.
Визначаючи розмір аліментів на неповнолітню дитину, які слід стягувати із відповідача, суд враховує встановлені вище обставини, можливість надання матеріальної допомоги обома батьками, а також обставини, зазначені у ст. 182 СК України, та вважає, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу дитині у спосіб обраний позивачем, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно на дитину, починаючи стягнення від дня пред'явлення до суду позову і до досягнення дитиною повноліття.
З огляду на викладене, суд задовольняє позов повністю.
Суд вважає за необхідне допустити рішення суду до негайного виконання в частині стягнення аліментів за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується правилами Глави 8 ЦПК України.
Ураховуючи те, що позов задоволено, а при подачі його до суду позивач була звільнена від сплати судового збору, суд вважає, що його слід стягнути із відповідача в дохід держави.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 2, 12, 13, 259, 263, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову - 22.07.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Світлана ШПОРТУН