Справа № 135/1080/24
Провадження № 3/135/453/24
іменем України
23.09.2024 м. Ладижин
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Нікандрова С.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , -
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №181700 від 22 серпня 2024 року, який складений поліцейським СРПП ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області сержантом поліції Залізняком В.М., 22 серпня 2024 року в м. Ладижин по вул. Наконечного, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_2 , будучи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду - 1,80 ‰, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
19 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» від захисника - адвоката Задоєнка О.В. надійшли пояснення, у яких він просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відпоідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного проваорушення, мотивуючи тим, що дії інспектора СРПП ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП в Вінницькій області сержанта поліції Залізняка В.М. є такими, що порушили чинне законодавство, а матеріали, складені ним, є такими, що не відповідають чинному законодавству України.
22.08.2024 о 01 год 58 хв екіпажем СРПП ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП в Вінницькій області було зупинено автомобіль Рено Кенго номер НОМЕР_3 . На відео, зроблене боді камерою поліцейського СРПП ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП в Вінницькій області сержанта поліції Залізняка В.М., вбачається, що він, підійшовши до автомобіля, не пояснив причину зупинки автотранспортного засобу, відразу попросив надати посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. У той же час, інша невідома особа в форменому поліцейському одязі, яка не представилась на боді камеру, пояснила причину зупинки транспортного засобу - порушення вимог комендантської години та в подальшому запропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я або на прилад «Драгер». ОСОБА_1 відмовився проїхати до закладу охорони здоров'я, та пройшов тестування для визначення стану алкогольного сп'яніння приладом «Драгер», який показав 1,8 ‰. Поліцейським відносно ОСОБА_1 було складено доний протокол. Поліцейським було порушено норми матеріального права при складанні адміністративних матеріалів. Як вбачається з відео, зробленою боді камерою поліцейського, при зупинці автомобіля ОСОБА_1 , він не пояснив причину зупинки останньому, а відразу витребував посвідчення водія та реєстраційний талон транспортного засобу, чим порушив ч.3 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». Також поліцейським не дотримано вимоги ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію», оскільки при перевірці документів не роз'яснено причину їх витребування. В подальшому при складанні адміністративних матеріалів поліцейський не дотримався вимог п.6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС в України від 09.11.2015 № 1452/735, яким передбачено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Згідно з пунктом 10 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2 до Інструкції № 1452/735). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Як вбачається зі змісту Акту огляду, долученого до матеріалів адміністративної справи, а також протоколу серії ААД № 181700, при огляді на стан сп'яніння ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу, свідки були відсутні. Крім того, у протоколі не зазначено, з якої камери було зроблено відеозапис, не вказано серію та номер боді камери, а отже, даний доказ є не є належним при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Також у протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 про ознайомлення його з правами згідно зі ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Захисник - адвокат Задоєнко О.В. в судовому засіданні просив закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відпоідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з наведених ним у письмових поясненнях підстав.
В судовому засіданні, судом були досліджені наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №181700 від 22 серпня 2024 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копію рапорту старшого інспектора - чергового ЧЧ ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції Лозовенка О. від 22 серпня 2024 року; направленням на водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 серпня 2024 року; довідку поліцейського СРПП ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області сержанта поліції Залізняка В. від 22 серпня 2024 року; DVD-R-диском з відеозаписами.
Суд, заслухавши доводи захисника, дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, доходить таких висновків.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.2.9 (a) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України/МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №181700 від 22 серпня 2024 року, зазначено, що 22 серпня 2024 року о 01-58 год, в м. Ладижин по вул. Наконечного, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_2 , будучи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинку транспортного засобу, результат огляду - 1,80 ‰, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису (назва файлі «РЕНО 130), який міститься на DVD-R-диску, який долучений до протоколу, зафіксовано, що 22 серпня 2024 року о 01:58:43 працівниками поліції був зупинений автомобіль «RENAULT» під керуванням водія ОСОБА_1 22 серпня 2024 року об 02:12:56 ОСОБА_1 продув алкотестер «Drager», після чого, працівником поліції було оголошено ОСОБА_1 , що результат тесту позитивний 1,80 ‰. Ознайомившись з даними результатами ОСОБА_1 повідомив, що не згоден з результатом проведеного огляду. У зв'язку з чим, працівник поліції роз'янив ОСОБА_1 , що у разі його незгоди з проведенням даного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою придаду «Drager», вони можуть доставити його до лікарні, де дане освідування йому проведе лікар. Після цього, о 02:13:49 працівником поліції був роздрукований результатів приладу алкотестера «Drager», та в період з 02:19:00 по 02:32:46 працівником поліційї складений протокол про адміністративне правопорушення ААД №181700 від 22 серпня 2024 року.
Одночасно з цим, згідно на підствердження керування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння до протоколу долучено тестування на алкоголь до протоколу ААД №181700 на паперовому носії, згідно якого проведення тестування за допомогою технічного приладу «Drager» «Alcotest 6810» прилад «Aram-2276» ОСОБА_1 проводилося 22 серпня 2024 року об 01-15 год. У даному тесті в графі «Підпис особи, що тестують» зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису.
Отже, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вбачається, що тестування на алкоголь до протоколу ААД №181700 зафіксований на паперовому носії, при проведенні тесту за допомогою технічного приладу «Drager» «Alcotest 6810» прилад «Aram-2276», був проведений ОСОБА_1 об 01-15 год, тобто до того, як ОСОБА_1 був зупинений працівниками полії об 01:58. При цьому, у даному тестуванні на алкоголь відомості щодо прізвища, ім'я та по батькові особи, щодо якої проводиться тестування заповнюється поліцейським в ручному режимі.
За таких обставин, у суду є наявні достатні підстави сумниватися у належності результатів огляду на алкоголь, проведеного за допомогою приладу «Drager» «Alcotest 6810» прилад «Aram-2276», саме ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, долучене до матеріалів справи тестування на алкоголь до протоколу ААД №181700 на паперовому носії, є неналежним та не допустимим доказом, оскільки не відповідає часу вчинення адміністративного правопорушення, а інших доказів які б підтвердили вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення до матеріалі не долучено.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п.1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розглядаючи такі справи і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на вказані випадки, необхідно звернути увагу, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку можна врахувати, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
Адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
Також в деяких інших справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень передбачених КУпАП до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (№2) та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівними, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, то ж, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому враховуючи те, що фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП слід провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.130, п.1 ст.247, ст.ст. 251, 179, 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області С.О. Нікандрова