Справа № 135/1606/23
Провадження № 1-кп/135/30/24
іменем України
07.10.2024 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту від 29.11.2023 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020240000107 від 15.05.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
На розгляд Ладижинського міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020240000107 від 15.05.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
19.06.2024 від захисника - адвоката ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
Клопотання захисника обґрунтоване тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України з наступних підстав.
1. порушення наказу ДСА №814 від 20.08.2019 «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевим та апеляційних судах України» під час прийняття супровідного листа Гайсинської окружної прокуратури Вінницької обласної прокуратури від 29.11.2023 №02.51/3-2092виз-23, яким обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020240000107 від 15.05.2023 направлений до суду, оскільки він не містить оригіналу підпису уповноваженої особи ОСОБА_8 , яка звернулася до суду, а особа, яка зазначена як підписант супровідного листа. згідно відповіді ТУ ССО у Вінницькій області №33.17-382 від 27.03.2024 29.11.2023, судову установу не відвідувала, що свідчить про поза процесуальний порядок прийняття, реєстрації та автоматичний розподіл обвинувального акту;
2. порушення прокурором імперативних вимог ч.4 ст.291 КПК України щодо долучення до обвинувального акту документів, які не передбачені ч.4 ст.291 КПК України;
3. в обвинувальному акті в анкетних відомостях обвинуваченого зазначені відомості, які не передбачені п.2 ч.2 ст.291 КПК України;
4. до обвинувального акту прокурором не долучено розписки обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а направлення обвинувального акту поштою не є безпосереднім доказом його вручення стороні захисту.
Недотримання вимог ст.291 КПК України призводить до не набуття ОСОБА_7 статусу обвинуваченого, оскільки обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам закону, а тому захисник вважає неможливим призначення судового розгляду справи на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023020240000107 від 15.05.2023.
У підготовчому судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_6 клопотання підтримав в повному обсязі з мотивів, що у ньому наведені.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав заявлене захисником клопотання та просив суд повернути обвинувальний акт прокурору з наведених підстав.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання захисника. Вважає, що супровідний лист до обвинувального акту це вид документації, яка складається для повідомлення адресату про направлення документів, та не несе жодного юридично-правового навантаження до обвинувального акту, який є предметом розгляду під час підготовчого судового засідання. Ним, як процесуальним прокурором, 29.11.2023 до канцелярії суду було подано обвинувальний акт з додатками, що не є порушенням вимог законодавства. У ході проведення досудового розслідування сторона захисту ухилялася від отримання обвинувального акту, додані до обвинувального акту документи підтверджують вжиття стороною обвинувачення заходів щодо вручення обвинувального акту та реєстру матеріалів. Додатки до обвинувального акту, визначені ч.4 ст.291 КПК України не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Також, стороною обвинувачення вживалися заходи щодо виклику для вручення копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування стороні захисту. Зокрема, 23.11.2023 ОСОБА_7 поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» скеровано повістку про виклик, а захисникам - ОСОБА_6 та ОСОБА_9 повідомлення про необхідність прибуття до прокуратури для вручення копії обвинувального акту. Також захисникам зазначене повідомлення скеровано на офіційні електронні адреси. Стороною захисту проігноровано вказаний виклик. У подальшому прокурором здійснено виїзд до обвинуваченого ОСОБА_7 , проте підозрюваний був відсутній. Відповідно до постанови Верховного Суду по справі №183/1682/22 від 18.06.2024 у разі вчинення стороною захисту дій, які ускладнюють вручення копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування до моменту звернення сторони обвинувачення з обвинувальним актом до суду, сторона обвинувачення може здійснити таке вручення вказаних документів обвинуваченим та їх захисникам у підготовчому судовому засіданні. З огляду на викладене прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 погодилися з позицію прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.4 ст.22 КПК України звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором.
Пунктами 13, 14 ч.2 ст.36 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, звертатися до суду з обвинувальним актом.
Пунктом 3 ч.2 ст.283 КПК України визначено, що прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру звернутися до суду з обвинувальним актом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт від 29.11.2023 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020240000107 від 15.05.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України складений старшим слідчим ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10 та затверджений прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 відповідно до вимог КПК України.
Супровідний лист, яким надіслано обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування для розгляду до суду, підписаний першим заступником керівника Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_8 , яка відповідно до п.1 ч.1, ч.3 ст.13 Закону України «Про прокуратуру» за відсутності керівника окружної прокуратури представляє окружну прокуратуру в зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, державними органами, особами, установами та організаціями.
Суд бере до уваги, що слід розмежовувати функції керівника органу досудового розслідування та процесуального керівника в частині організації досудового розслідування, розділивши організаційні та процесуальні функції та наділивши першого виключно організаційними.
Підставою для повернення обвинувального акта прокурору є невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України, а не супровідного листа про направлення обвинувального акта до суду.
Таким чином, безпідставними є твердження захисника про те, що обвинувальний акт направлений прокурором до суду з порушенням встановленого порядку, оскільки обвинувальний акт підписаний старшим слідчим та затверджений прокурором, який здійснював нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, а першим заступником керівника Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_8 лише підписано супровідний лист, яким направлено матеріали обвинувального акта відносно ОСОБА_7 до суду, копія якого роздрукована прокурором ОСОБА_3 , та подана ним разом з обвинувальним актом та реєстром матеріалів безпосередньо до канцелярії суду.
Направлений до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 містить в собі відомості, передбачені ч.2 ст.291 КПК України, до обвинувального акту додаються додатки, визначені ч.4 ст.291 КПК України.
Разом з тим, суд погоджується з позицією сторони захисту щодо не дотримання прокурором вимог кримінально-процесуального законодавства при врученні обвинуваченому ОСОБА_7 обвинувального акта у кримінальному провадженні.
Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 цього Кодексу.
Стаття 291 КПК України містить вичерпний перелік вимог, які ставляться до обвинувального акта.
Так, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого ч.2 ст.297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.293 КПК України визначено, що одночасно з переданням обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування заходів медичного або виховного характеру.
Вказана норма є імперативною та має вказівку категоричного характеру й обов'язкової умови виконання цієї норми, визначаючи конкретного суб'єкта, який має виключне право та обов'язок надання копії обвинувального акту як підозрюваному, так і його захиснику.
Згідно системного аналізу положень ч.4 ст.110 та ст.291 КПК України, обвинувальний акт повинен відповідати вимогам викладеним у ст. 291 КПК України, зокрема і щодо долучення до обвинувального акта розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України).
З наведеного слідує, що надання копії обвинувального акта підозрюваному це процесуальна дія, яка надає можливість особі, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, бути невідкладно повідомленою про суть і зміст висунутого проти неї обвинувачення і вжити заходів захисту.
Слід звернути увагу на те, що кримінальне процесуальне законодавство закріплює вимогу щодо надання обвинувального акта під розписку, однак містить прогалину з цього приводу у випадках, коли його неможливо вручити підозрюваному особисто або коли особа ухиляється від його отримання.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначав, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», №9783/82, п. 79). Крім того, положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», №25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі ОСОБА_11 та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п.47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
Втім, якщо неможливість ознайомлення з обвинуваченням, розуміння обвинувачення спричинена власними діями обвинуваченого, він не в праві стверджувати про порушення його права на захист (рішення «Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства» від 28 червня 1984 року у справі №7819/77, 7878/77, п.96).
Разом з тим, в даному кримінальному провадження прокурором не в повній мірі дотримано вимог процесуального закону, та при поданні до суду обвинувального акту щодо ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, не долучено розписки підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників з відміткою про вручення їм копії обвинувального акта та копії реєстру матеріалів досудового розслідування.
Натомість, додано бланк розписки про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування на ім'я прокурора, на якому міститься відмітка прокурора про те, що він прибув за адресою: АДРЕСА_1 для вручення обвинувального акту ОСОБА_7 , однак за місцем проживання він був відсутній. Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування залишено у дверях за місцем проживання та зафіксовано за допомогою технічних засобів. Крім цього, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування залишено для передачі родичам ОСОБА_7 .
Крім того, до обвинувального акту долучено опис вкладення про відправлення на адресу ОСОБА_7 обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування з фіскальним чеком Укрпошти від 29.11.2023, повідомлення адвокату ОСОБА_6 про направлення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, опис вкладення про відправлення на адресу адвоката ОСОБА_6 обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування з фіскальним чеком Укрпошти від 29.11.2023, відомості про відправку електронною поштою обвинувального акту адвокату ОСОБА_6 , повідомлення адвокату ОСОБА_9 про направлення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, опис вкладення про відправлення на адресу адвоката ОСОБА_9 обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування з фіскальним чеком Укрпошти від 29.11.2023, відомості про відправку електронною поштою обвинувального акту адвокату ОСОБА_9 .
Разом з тим, направлення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування поштою неможливо визнати належним виконанням прокурором своїх обов'язків щодо вручення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів.
Положеннями ст.111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Статтею 136 КПК України передбачено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Тобто, за допомогою повідомлення, в тому числі направленого в порядку ст.ст. 135,136 КПК України, слідчий чи прокурор можуть повідомити певного учасника кримінального провадження про прийняте процесуальне рішення.
Втім, чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачено можливості вручення обвинувального акта підозрюваному, захисникам шляхом надсилання поштовим повідомленням чи іншим чином, у зв'язку із його неприбуттям за викликом до слідчого чи прокурора для його вручення, крім як особистого вручення підозрюваному та відповідно визначеною нормами КПК України особою.
За змістом ст. 293 КПК України визначено єдиний порядок вручення обвинувального акту підозрюваному, а саме під розписку, та не передбачено можливості направлення такого підозрюваному у спосіб передбачений цим кодексом для вручення повідомлень, як це наприклад визначено законодавцем у ст.278 КПК України, щодо вручення письмового повідомлення про підозру.
Так, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що прокурором здійснювались виклики підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників, для вручення їм копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Як вбачається з долученого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування, 23.11.2023 прокурором здійснювався виклик підозрюваного ОСОБА_7 та повідомлення захисникам ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про прибуття для вручення обвинувального акта, в той час, як обвинувальний акт складено та затверджено лише 29.11.2023. Суду не надано жодних доказів, що після складення обвинувального акту, підозрюваний та захисники викликалась прокурором у встановленому порядку для отримання обвинувального акту, та не прибули на виклик.
На підтвердження направлення викликів стороні захисту 23.11.2023 докази про здійснення поштового відправлення підозрюваному ОСОБА_7 та захисникам ОСОБА_6 , ОСОБА_9 прокурором також не надавалися.
Крім того, відсутня у справі також інформація Укрпошта про результати вручення чи невручення рекомендованого відправлення засобом поштового зв'язку підозрюваному та його захисникам з копією обвинувального акту та реєстру матеріалів кримінального провадження, враховуючи те, що з часу відправлення кореспонденції минув значний час.
У своїх запереченнях на клопотання про повернення обвинувального акту прокурор посилався на постанову Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №183/1682/22, у якій Суд наголосив, що у разі вчинення стороною захисту дій, які ускладнюють вручення копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування до моменту звернення сторони обвинувачення з обвинувальним актом до суду, сторона обвинувачення може здійснити таке вручення вказаних документів обвинуваченим та їхнім захисникам у підготовчому судовому засіданні.
Проте, застосування практики Верховного Суду має здійснюватися на підставі оцінки обставин справи, за яких було ухвалено рішення, та з приділенням значної уваги їх співвіднесенню з обставинами справи, яка розглядається судом. В даному випадку прокурором фрагментарно наведено правову позицію Верховного Суду, яка не є релевантною для даної судової справи, оскільки обставини цих справ не є тотожними.
Одночасно з цим, факт вчинення стороною захисту дій, які ускладнюють вручення копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування не підтверджений наявними матеріалами справи.
Прокурором не доведено наявність обставин, які б підтверджували, що направлення обвинувального акту поштою, було вимушеним та крайнім заходом спрямованим на вручення такого підозрюваному, зумовленим неможливістю вручення обвинувального акту останньому у встановленому ст.293 КПК України порядку. Так, прокурором не надано жодних доказів (відео або акту, яким зафіксовано відмову, тощо), які б підтверджували, що обвинувачений відмовився від отримання обвинувального акту, у зв'язку із чим такий акт було направлено йому поштою.
Аналіз наданих стороною обвинувачення матеріалів свідчить, що обвинувальний акт в день його складення був направлений обвинуваченому та його захисникам поштою, без вжиття прокурором та слідчим передбачених процесуальним законом заходів, щодо вручення такого обвинуваченому та його захисникам під розписку.
З обвинувального акту вбачається, що адресою проживання ОСОБА_7 є АДРЕСА_2 , проте виїзд для вручення обвинувального акту здійснювалося прокурором лише за місцем реєстрації ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, судом встановлено, що обвинувальний акт не вручений в передбачений законодавством спосіб обвинуваченому та його захисникам.
В ході підготовчого судового засідання прокурор також не здійснював спроби вручити копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_7 та його захиснику - адвокату ОСОБА_12 , які були присутні в судовому засіданні.
Отже, судом встановлено, що обвинувальний акт від 29.11.2023 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020240000107 від 15.05.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України не відповідає вимогам закону, що безумовно порушує право особи на захист, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про неможливість призначення судового розгляду та повернення обвинувального акта прокурору на підставі п.3 ч. 3 ст.314 КПК України для усунення порушень вказаних в мотивувальній частині ухвали, а саме для вручення обвинуваченому ОСОБА_7 та його захисникам особисто під розписку обвинувального акту.
На підставі викладеного, керуючись статтями 291, 314-316, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта від 29.11.2023 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020240000107 від 15.05.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - задовольнити.
Обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020240000107 від 15.05.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України повернути прокурору, який його затвердив, для усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд вінницької області протягом семи діб з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 11.10.2024 о 13 год 30 хв.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області ОСОБА_1