1-кп/130/327/2024
130/2925/24
11.10.2024 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Рахни - Лісові, Шаргородського району, Вінницької області, місце проживання: АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого а саме: вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2024 року за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 240 (двісті сорок) годин, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024025130000143 від 03.10.2024,
Вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.05.2024 ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 240 (двісті сорока) годин громадських робіт.
В подальшому, 20.08.2024 ОСОБА_3 поставлений на облік до Жмеринського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області та відповідно до наказу 272/5 «Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально - виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі», гл. 4 розділ 4 пункту 8 належним чином повідомлений про порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт та попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт. Так, на виклик до уповноваженого органу з питань пробації на 27.08.2024 тй 04.09.2024 засуджений ОСОБА_3 не прибув. 10.09.2024 працівники поліції доставили ОСОБА_3 до Жмеринського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області, де він був належним чином повідомлений про порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт. Після чого, ОСОБА_4 10.09.2024 видано направлення на громадські роботи до Станіславчицької територіальної громади (Тарасіівський старостинський округ), згідно якого він повинен приступити до відбування покарання у виді громадських робіт з 11.09.2024.
Однак, ОСОБА_3 до відбування призначеного покарання у виді громадських робіт не приступив з невідомих причин. 18.09.2024 йому було направлено виклик до Жмеринського РВ для надання пояснення причин не виходу на громадські роботи. 20.09.2024 засуджений ОСОБА_3 , прибув до уповноваженого органу з питань пробації, де йому винесено застереження у виді письмового попередження, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України.
Однак не зважаючи на письмове попередження про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 протягом вересня 2024 року на відпрацювання Громадських робіт до Тарасівського старостинського округу жодного разу не з'явився та не вийшов більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, тим самим останній порушив порядок відбування покарання, так як умисно, без поважних на те причин, не прибув до Тарасівського старостинського округу для відбування покарання у вигляді громадських робіт. Таким чином, ОСОБА_3 , умисно ухилявся від відбування покарання у виді 240 годин громадських робіт, із призначених вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.05.2024 та не відбув жодної години.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, тобто в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст. 389 КК України.
Відповідно до ст.65 КК України та роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
В п.3 зазначеної постанови вказано, що, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судам слід виходити з класифікації злочинів, особливостей конкретного злочину й обставин та способу його вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали, а при дослідженні даних про особу підсудного з'ясувати його вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення яке є кримінальним проступком, особу обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, щиро розкаявся, скарг за місцем проживання на нього не надходило, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не значиться.
Ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують відповідальність.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Судом встановлено, що обвинувачений раніше судимий, притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.05.2024 за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 240 годин, які відповідно до ст. 72 КК України у перерахунку одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт, що становить 30 днів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України у виді арешту із застосуванням ч. 1 ст. 71, п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст.ст.370,374,382 КПК України, суд,
Обвинуваченого ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (тьох) місяців арешту.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.05.2024 року та відповідно до п.4 ч.1 ст.72 КК України остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці 30 (тридцять) днів.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання засудженого для доставлення в установу відбування покарання на виконання вироку, що набрав законної сили.
На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1