Справа № 636/8790/24 Провадження№ 1-кс/636/1015/24
11 жовтня 2024 року слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області в м. Чугуїв клопотання слідчого СВ Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, який має повну середню освіту, тимчасово не працюючого, раніше неодноразово судимого: 1) 10 квітня 2006 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; 2) 02 грудня 2008 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 187 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 27 травня 2015 року Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 4) 20 липня 2016 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі; 5) 05 липня 2016 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 6) 11 липня 2016 року Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі; 7) 03 листопада 2016 року Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 8) 23 листопада 2022 року Тернівським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України до 11 років позбавлення волі; умовно достроково звільнений 30 травня 2024 року ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року, для проходження військової служби за контрактом, прямує до ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
встановив:
11 жовтня 2024 року старший слідчий СВ Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області з клопотанням, погодженим із прокурором Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
Слідчим відділом Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221240000964, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 жовтня 2024 року близько 16 години 00 хвилин, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів, в тому числі за вчинення розбою, спільно із раніше засудженим за вчинення майнових злочинів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном (розбій).
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_7 , перебуваючи біля домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, через незачинену вхідну хвіртку зайшли на територію вказаного домоволодіння, де побачили потерпілу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка перебувала на подвір'ї. ОСОБА_5 звернувся до неї з проханням попити води, на що ОСОБА_8 погодилась та пішла до будинку. ОСОБА_5 прослідував за нею, а ОСОБА_7 залишився стояти на подвір'ї, з метою забезпечення злочинних дій ОСОБА_5 , спостереження за появою сторонніх осіб та реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на напад з метою заволодіння чужим майном (розбій). Перебуваючи в кухні будинку, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з погрозою із застосування насильства, яке є небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом наживи з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, діючи за попередньою змовою групою осіб, під час дії воєнного стану, наніс ОСОБА_8 один удар кулаком руки в область грудної клітини спереду, від чого остання впала.
Після чого, ОСОБА_5 , застосовуючи до ОСОБА_8 насилля, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, почав хапати її за одяг та штовхати в різні сторони, від чого остання падала на підлогу та вдарялася головою, тулубом та верхніми кінцівками об підлогу та меблі. В подальшому ОСОБА_5 поклав ОСОБА_8 на дитяче ліжко у сусідній кімнаті та почав прив'язувати ганчірками її руки до билець ліжка, так, що її руки опинились за спиною та остання не могла чинити супротив, погрожуючи при цьому потерпілій умисним вбивством, в разі її не підкорення його неправомірним діям.
Надалі ОСОБА_5 , подолавши у вищевказаній спосіб волю потерпілої ОСОБА_8 до опору, почав відчиняти шухляди шаф у всіх кімнатах та шукати там грошові кошти та цінні речі. Так, ОСОБА_5 у одній із кімнат, яка розташована останньою від входу, на полиці у шафі між столовим посудом знайшов грошові кошти купюрами по 1000 гривень у кількості 9 штук, загальною сумою 9000 гривень, та одну купюру номіналом 100 доларів США, взяв їх та поклав у кишеню.
Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, зачинивши вхідні двері будинку на ключ, який в подальшому ОСОБА_5 викинув у сусідній двір, та розпорядились грошовими коштами у сумі 9000 гривень та 100 доларів США на власний розсуд, розподіливши їх між собою.
ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Метою та підставою застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до вимог ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Так в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
1) Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 177 КПК України наявним є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду у зв'язку з мірою покарання, яка загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні злочину, враховуючи той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
2) Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявним є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні. Враховуючи обставини кримінального провадження, за яких підозрюваний ОСОБА_5 має інформацію щодо фактичного місця мешкання потерпілої, що дає можливість останньому застосувати відносно неї фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь.
3) Відповідно до п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України є ризик того, що ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність, а саме - й надалі вчиняти аналогічні дії, оскільки раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, в тому числі і розбою, судимість у встановленому порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину в період умовно-дострокового звільнення від призначеного покарання, що дає органу досудового розслідування вважати, що злочинні дії ОСОБА_5 носять систематичний характер.
У зв'язку з існуванням вищезазначених ризиків, з метою виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи, що останній вчинив злочин, що відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, а також запобігання зазначеним вище ризикам.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який вчинений із застосуванням насильства.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із погрозою застосування насильства потерпілій, яке є небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, орган досудового розслідування просить не визначати розмір застави.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, що відносяться до категорії особливо тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, а також він є соціально небезпечною особою, може переховуватись від органу досудового розслідування, може вчиняти нові кримінальні правопорушення, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням.
Вказані відомості 10 жовтня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024221250000469 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених вище, та обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, зазначивши при цьому, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та вчинити нове кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України визнав, просив суд обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 повністю підтримав позицію свого підзахисного. Просив суд обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Слідчий суддя, заслухавши позицію підозрюваного та його захисника, думку прокурора, дослідивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про задоволення клопотання.
Так, у провадженні Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12024221240000964 від 10 жовтня 2024 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українець, громадянин України, не одружений, який має повну середню освіту, тимчасово не працюючий, раніше неодноразово судимий: 1) 10 квітня 2006 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; 2) 02 грудня 2008 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 187 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 27 травня 2015 року Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 4) 20 липня 2016 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі; 5) 05 липня 2016 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 6) 11 липня 2016 року Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі; 7) 03 листопада 2016 року Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 8) 23 листопада 2022 року Тернівським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 11 місяців позбавлення волі; умовно достроково звільнений 30 травня 2024 року ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року, для проходження військової служби за контрактом, прямує до ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
11 жовтня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, саме: протоколами допиту свідків, потерпілої, протоколами огляду місця події, протоколами впізнання особи за фотознімками, протоколами затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення та іншими матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме ч. 4 ст. 187 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей.
Надані стороною обвинувачення докази і матеріали кримінального провадження свідчать про наявність достатніх підстав для правової кваліфікації дій ОСОБА_5 на момент розгляду цього клопотання за ч. 4 ст. 187 КК України - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
Підозрюваний в судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. При цьому зазначив, що під час затримання недозволені засоби до нього не застосовувалися, фізичний та психологічний тиск з боку працівників правоохоронних органів не здійснювався, скарг на стан здоров'я не висловлював, хронічними захворюваннями не страждає.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам: переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду у зв'язку з мірою покарання, яка загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні злочину, враховуючи той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність, а саме й надалі вчиняти аналогічні дії, у органу досудового розслідування є наявні підстави вважати існування даного ризику.
У зв'язку з існуванням вищезазначених ризиків, з метою виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи, що останній вчинив злочин, що відноситься до категорії тяжких, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, а також запобігання зазначеним вище ризикам.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини про те, що національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування альтернативних запобіжних заходів (рішення у справах «Вранчев проти Сербії» від 23 вересня 2008 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Буров проти України» від 17 березня 2011 року, «Цигоній проти України» від 24 листопада 2011 року) вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. При цьому слідчим суддею з'ясовано та оцінено вік, стан здоров'я, майновий та сімейний стан підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При вирішенні питання про доцільність обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 , суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість обставин, що свідчать про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєні злочину, у вчиненні якого підозрюється, вік підозрюваного, відсутність законних джерел доходу, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, приймаючи до уваги, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, встановлених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у зазначеному вище кримінальному правопорушенні - злочині, тому застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, в зв'язку з чим слідчий суддя обирає відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти вказаним ризикам та буде належною мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, суд не визначає ОСОБА_5 розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого СВ Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: з 11 жовтня 2024 року до 09 грудня 2024 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1