Рішення від 07.10.2024 по справі 913/567/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м.Харків Справа № 913/567/19(913/73/23)

Провадження №13/913/73/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Яресько Б.В., при секретарі судового засідання Шептовицькій А.А. розглянувши матеріали за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (21022, м. Вінниця, вул. Енергетична, 5, кім. 404)

про стягнення заборгованості.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (21022, м. Вінниця, вул. Енергетична, 5, кім. 404)

До відповідача Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25)

про визнання договору припиненим.

За участю представників сторін:

Від позивача - адвокат Тищенко А.І., діє на підставі довіреності в порядку передоручення б/н від 03.01.2024 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №3448 від 26.05.2020 року

Від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 27.05.2019 № 0694-02041.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 27.05.2019 № 0694-02041.

Ухвалою суду від 06.04.2023 р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" залишено без руху, встановив позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору в загальній сумі 306 441,47 грн.

10.04.2023 р. до суду надійшла заява позивача від 07.04.2023 р. №01/17506 про усунення недоліків (документ сформовано в системі “Електронний суд» 08.04.2023 р.), за якою надано докази сплати судового збору, а саме: платіжне доручення №АУ1-948 від 07.04.2023 р. на суму 306 441.47 грн.

22.06.2023 р. на електронну пошту суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" надійшла зустрічна позовна заява від 21.06.2023 р. №01-06/21-185, за якою заявник просить суд: визнати припиненими з 24.02.2023 р. зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" за договором від 27.06.2019 р. №0694-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії, укладеним між позивачем та відповідачем, в тому числі зобов'язання: подавати оператору системи передачі планові обсяги передачі електричної енергії та обсяги планової резервної потужності за затвердженням оператором системи передачі формами у терміни та у порядку, визначених у розділах 5 та 9 договору; повертати оператору системи передачі підписані зі свого боку акти у терміни та у порядку, визначених у розділах 5 та 9 договору; повертати оператору системи передачі підписані зі свого боку акти у терміни та у порядку, визначених у розділах 5 та 9 договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених у розділах 5 та 9 договору; судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 23.06.2023 р. суд прийняв зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" від 21.06.2023 р. №01-06/21-185 до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» про визнання договору; об'єднав в одне провадження з первісним позовом та повідомив учасників справи про призначення зустрічного позову до судового розгляду на 27.06.2023 р.

27.06.2023 р. на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 27.06.2023 р. повідомлено учасників справи про оголошення перерви у справі до судового розгляду в підготовчому засіданні на 26.07.2023 р.

11.07.2023 р. на електронну пошту Господарського суду Луганської області від ПрАТ “НЕК “Укренерго» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 26.07.2023 р. повідомлено учасників справи про оголошення перерви у справі до судового розгляду в підготовчому засіданні на 23.08.2023 р.

22.08.2023 р. на електронну пошту суду надійшло клопотання від 22.08.2023 р. №01-08/22-261 ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" про виправлення описки, за яким пояснили, що в зустрічній позовній заяві в абз. 1, п.1 прохальної частини, не вірно зазначена дата 22.02.2023, замість 22.02.2022 р. та просить суд вважати вірним дату припинення зобов'язань з 22.02.2022 р.

23.08.2023 р. на електронну пошту суду надійшло клопотання ПрАТ "НАК "Укренерго" про долучення доказів направлення на адресу ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" відзиву на зустрічну позовну заяву.

12.09.2023 р. на електронну пошту суду надійшло клопотання ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання» про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 23.08.2023 р. суд повідомив учасників справи про оголошення перерви у справі до судового розгляду в підготовчому засіданні на 19.09.2023 р.

19.09.2023 р. на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив від ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання».

19.09.2023 р. судове засідання не відбулось у зв'язку з тим, що з 12:14 до 12:46 у Харківській області була оголошена повітряна тривога.

Ухвалою суду від 06.11.2023 р. у справі №913/567/19(913/73/23) заяву відповідача про зупинення провадження у справі задоволено; зупинено провадження у справі №913/567/19(913/73/23) до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023.

Ухвалою суду від 27.05.2024 р. суд поновил провадження у справі № 913/567/19(913/73/23).

13.06.2024 р. до Господарського суду Луганської області від ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" надійшли додаткові пояснення № 01-06/13-141 від « 13» червня 2024 року (Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.06.2024 р.).

17.06.2024 р. до Господарського суду Луганської області від ПрАТ "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" надійшли письмові пояснення (Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.06.2024 р.).

17.06.2024 р. в судовому засіданні в режимі відеоконференції були присутні представники позивача та відповідача.

Ухвалою суду від 17.06.2024 р. суд закрив підготовче провадження у справі № 913/567/19(913/73/23) та призначив розгляд справи по суті на 08 липня 2024 року.

08.07.2024 р. до Господарського суду Луганської області надійшла заява позивача про залишення позовної заяви в частині позовних вимог щодо стягнення пені без розгляду (Документ сформований в системі «Електронний суд» 08.07.2024).

02.09.2024 р. в судовому засіданні в режимі відеоконференції були присутні представник позивача та відповідача. Суд перейшов до дослідження доказів. В судовому засіданні була оголошена перерва до 07.10.2024 р.

07.10.2024 р. в судовому засіданні в режимі відеоконференції був присутній представник позивача, суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між НЕК «Укренерго» (далі - ОСП, НЕК "Укренерго", позивач) та Товариством з обмежено відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО», користувач, відповідач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 27.06.2019р. № 0694-02041 (далі - Договір).

Сторонами шляхом укладання Додаткової угоди від 31.07.2019 року було прийнято нову редакцію Договору, а додатковою угодою № 1 від 24.09.2020 викладено п. 6.7 Договор в новій редакції.

Додатковою угодою від 17.09.2021 викладено договір про надання послуг з передачї електричної енергії в новій редакції.

Згідно з п. 1.1 Договору ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (ділі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до пп. 1 п. 6.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 17.09.2021) ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послугу.

Згідно з пп. 3 п. 8.3 Договору Користувач зобов'язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.2 Договору, Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги ОСП наступним чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом З цього Договору.

Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом З цього Договору, відповідно до такого алгоритму:

2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;

З платіж - до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Відповідно до п. 5.5 Договору, Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання- передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку.

Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку.

Акт коригування наданої послуги. у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акту коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом З календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Згідно з п. 5.6 Договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги, Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акту.

Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання -- передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

На виконання умов договору за період з липня 2019 року по травень 2022 року позивачем надано відповідачу послуги з передачі електричної енергії на відповідну суму та скориговано сторонами фактичний обсяг електроенергії, що підтверджується актами приймання - передачі послуги та актами коригування до актів приймання - передачі послуги.

Всього за період липень 2019 - травень 2022 відповідач повинен був сплатити за отримані послуги 217 775 683,51 грн. (з врахуванням актів коригування до актів приймання - передачі послуги).

Відповідачем частково сплачено заборгованість за договором у сумі 186 770 296,74 грн., що підтверджується довідкою з Головного управління з обслуговування клієнтів АТ «Ощадбанк» (з додатком № 1 та додатком № 2) № 16/2-09/645 від 01.03.2023.

Також, відповідачем частково сплачено заборгованість за договором у сумі 12 831 138,76 грн., що підтверджується довідкою з Головного управління з обслуговування клієнтів АТ «Ощадбанк» (з додатком № 1) № 16/2-09/662 від 02.03.2023.

Таким чином, залишок основної заборгованості складає:

217 775 683,51 грн. (сума на яку надано послуги за період липень 2019 - травень 2022) - 186 770 296,74 грн. - 12831138,76 грн. = 18 174 248,01 грн. (заборгованість), яка складається із заборгованості наступних періодів:

За березень 2022 в сумі 2 497 161,53 грн.

За квітень 2022 в сумі 14 550 909,23 грн.

За травень 2022 в сумі 1 126 177,25 грн.

Позивач звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 18 174 248,01 грн. 3% річних в сумі 371 389,46 грн., інфляційні втрати в сумі 1 832 931,09 грн. за період з вересня 2022 р. по березень 2023 р.

Стосовно стягнення пені 50 862,81 грн. Позивачем до початку розгляду справи по суті була подана заява про залишення в цій частині позовних вимог без розгляду. Зазначена заява задоволена судом.

Відповідач проти задоволення позову заперечує повністю.

Відповідачем заявлено зустрічний позов в якому він просить суд визнати припиненими з 24.02.2022 зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» за договором від 27.06.2019 № 0694-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії, укладеним між Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія «Укренерго» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», з підстав, передбачених положеннями статей 509 та 607 Цивільного кодексу України, в тому числі наступні зобов'язання:

- подавати оператору системи передачі планові обсяги передачі електричної енергії та обсяги планової резервної потужності за затвердженими оператором системи передачі формами у терміни та у порядку, що визначені в розділах 5 та 9 договору від 27.06.2019 № 0694-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії (пп. п.8.3 Договору);

- повертати оператору системи передачі підписані зі свого боку акти у терміни та у порядку, що визначені в розділах 5 та 9 договору від 27.06.2019 № 0694-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії (пп. 2 п.8.3 Договору);

- здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених договором від 27.06.2019 № 0694-0204 1 про надання послуг з передачі електричної енергії (пп.3 п.8.3 Договору).

В обґрунтування своїх доводів щодо заперечення проти первісного позову, та обґрунтування зустрічного позову Відповідач, зокрема, посилається на наступне.

Відповідач зазначає, що згідно п. 5.5 Договору, Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги, який ОСТІ надає Користувачу, та коригування обсягів і вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО - адміністратором комерційного обліку, яким є Позивач.

Отже, саме Відповідач формує фактичний обсяг Послуги за відповідний розрахунковий період та здійснює його коригування. Відповідач зазначає, що фактичний обсяг Послуги, зазначений Відповідачем в актах приймання-передачі послуги за період березень - травень 2022 року та в актах коригування є недостовірним, а відтак і сума заборгованості, яку Відповідач зазначає в первісному позові до стягнення за вказаний період є необгрунтованою.

Відповідач зазначає, що у зв'язку із обставинами, викладеними в даному зустрічному позові, ані Позивач, ані Відповідач не могли ї не можуть з 24.02.2022 виконувати зобов'язання за Договором у зв'язку з обставинами, за які жодна із сторін Договору не відповідає.

Для ТОВ «ЛЕО» з 24 лютого 2022 року стало неможливим згідно Договору:

1) подавання ОСП планових обсягів передачі електричної енергії та обсягів планової резервованої потужності за затвердженими ОСП формами;

2) повернення ОСП підписаних ТОВ «ЛЕО» актів наданих послуг;

3) здійснення вчасно та у повному обсязі оплати за послугу з передачі електричної енергії та за Послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

До того ж з 24.02.2022 та по даний час неможливо визначити фактичний обсяг Послуги.

Неможливість визначення фактичного обсягу Послуги та, відповідно, виконання ТОВ «ЛЕО» зобов'язань за Договором спричинена наступними обставинами.

ТОВ «ЛЕО» здійснювало діяльність з розподілу електричної енергії згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2018 № 1587 , на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 05.12.2001 № 1187. Зазначеною постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 05.12.2001 № 1187 встановлено, що місцем розташування місцевих (локальних) електричних мереж для здійснення ТОВ «ЛЕО» передачі електричної енергії є Луганська область. Отже, основний вид господарської діяльності - розподіл електричної енергії ТОВ «ЛЕО» може здійснювати тільки на території Луганської області, яка з 2014 року знаходилася під контролем влади України.

З 24.02.2022 року, розпочалися активні бойові дії і тимчасова окупація РФ територіальних громад Луганської області.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно якого територіальні громади Луганської області, які знаходилися під контролем влади України з 2014 року, починаючи з 24.02.2022 тимчасово окуповані РФ.

Починаючи з 24.02.2022 територія Луганської області була окупована РФ, військовими формуваннями агресора було захоплено абсолютно все майно ТОВ «ЛЕО», військові формування РФ перешкоджали веденню ТОВ «ЛЕО» господарської діяльності, в наслідок бойових дій пошкоджувалися, знищувалися об'єкти електроенергетики - мережі, трансформаторні підстанції, прилади обліку, які використовувалися ТОВ «ЛЕО» в процесі провадження ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії, був відсутній телефонний зв'язок та Інтернет, для ТОВ «ЛЕО» стало неможливим отримання коштів за надані послуги з розподілу електроенергії.

Таким чином, зазначені обставини призвели до таких наслідків як: відсутність у ТОВ «ЛЕО» доступу до приладів обліку електричної енергії та знищення таких приладів; неможливість ТОВ «ЛЕО» формування балансу надходження-розподілу електроенергії; неможливість обліку та контролю за споживанням електроенергії споживачами ТОВ «ЛЕО»; втрата доступу до бухгалтерського обліку і первинних документів; неможливість виставлення рахунків; втрата персоналу, що в свою чергу унеможливило для ТОВ «ЛЕО» виконання своїх зобов'язань за Договором, а саме: подавання ОСП планових обсягів передачі електричної енергії; повернення ОСТ підписаних зі свого боку актів надання Послуги; здійснення вчасно та у повному обсязі оплати за Послугу.

Відповідно до п. 1.9 Постанови НКРЕКП № 22118, відповідальність за достовірність фактичних даних покладається на ОСП, операторів системи розподілу, виробників, електропостачальників, споживачів або ППКО, які сформували ці дані (за належністю даних). Втім, очевидним є те, що починаючи з 24.02.2022 і по даний час, у зв'язку із вищезазначеними обставинами, ані Відповідач - ОСП, ані ТОВ «ЛЕО» - оператор системи розподілу достовірно не можуть ні підтвердити надання Послуги за Договором, ні визначити її обсяг за період березень - травень 2022 року. Таким чином, з 24.02.2022 і по даний час виконання в повному обсязі зобов'язань за Договором для обох сторін стало неможливим у зв'язку з настанням вищезазначених обставин, за які обидві сторони Договору не відповідають.

Сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3100-23-2582, виданим 30.05.2023, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ТОВ «ЛЕО» щодо обов'язку (зобов'язання) належним чином виконувати умови «Договору, зокрема подавати ОСТ планові обсяги передачі електричної енергії та обсяги планової резервної потужності за затвердженими ОСТІ формами у терміни та у порядку, що визначені в розділах 5 та 9 Договору; повертати ОСТІ підписані зі свого боку акти у терміни та у порядку, що визначені в розділах 5 та 9 Договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених Договором.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):

- дата настання: 24 лютого 2022 року.

Таким чином, ТОВ «ЛЕО» вважає, що з 24.02.2022 зобов'язання ТОВ «ЛЕО», визначені Договором, припинилися через неможливість їх виконання у зв'язку з фактичним обставинами: пошкодженням, руйнуванням, знищенням об'єктів електроенергетики (електричних мереж, трансформаторних підстанцій, приладів обліку електричної енергії) в наслідок бойових дій та практично повною окупацією військовими формуваннями РФ території Луганської області, що встановлено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309. З огляду на зазначені обставини, жодна із сторін Договору за них не відповідає.

Відповідач посилаючись на положення ст.ст. 509,607 ЦК України з наведених підстав просить суд встановити припиненими зобов'язання за спірним договором з 24.02.2022 р.

Позивач по справі вважає посилання Відповідача за Зустрічним позовом на неспроможність останнього виконувати свої зобов'язання через знищення електричних мереж, трансформаторних підстанцій, приладів обліку електричної енергії та ін. спробами уникнути розрахунків за надані ОСП послуги. Так, за період (з 24.02.2022 по сьогодні) з боку ТОВ «ЛЕО» до моменту звернення Позивача з позовом, вживалися дії, що свідчили про наявність всіх необхідних умов для здійснення своїх функцій на ринку електроенергетики.

20.03.2023 між НЕК «Укренерго» та ТОВ «ЛЕО» було укладено новий Договір про інформаційну взаємодію на ринку електричної енергії №19 від 20.03.2023.

Умовами даного Договору передбачено, що Відповідач зобов'язується належним чином виконувати свої обов'язки як перед Позивачем, так і перед іншими учасниками ринку електричної енергії, що передбачені чинним законодавством, Кодексом комерційного обліку (далі - Кодекс), цим Договором, іншими нормативно-правовими актами, нормативними документами, інструкціями, порядками, регламентами, роз'ясненнями АКО, які оприлюднюються на сайті НЕК «Укренерго», що регламентують організацію та функціонування комерційного обліку на ринку електричної енергії.

Сторони зобов'язуються забезпечити своєчасний інформаційний обмін достовірними даними комерційного обліку, основними даними, іншою інформацією за встановленими регламентами та каналами зв'язку, в порядку та на умовах визначених цим Договором та іншими нормативно-правовими актами, нормативними документами, інструкціями, порядками, регламентами, роз'ясненнями, які оприлюднюються на сайті НЕК «Укренерго», що регламентують організацію та функціонування комерційного обліку на ринку електричної енергії (п. 1.3 Договору).

Розділом 2 даного договору на ППКО покладено наступний обов'язок:

- надавати послуги комерційного обліку на недискримінаційній та прозорій основі;

- забезпечувати виконання функцій ППКО відповідно до зареєстрованих ролей з використанням власних зареєстрованих у АКО автоматизованих систем та персоналу;

- дотримуватися кадрових вимог, зокрема оформляти трудові відносини з персоналом шляхом укладення трудових договорів відповідно до положень Кодексу законів про працю України, а також шляхом залучення інших осіб для виконання окремих робіт (послуг) на інших підставах, не заборонених чинним законодавством України;

-своєчасно повідомляти АКО про зміни в наданій при реєстрації інформації;

- зберігати протягом дії Договору документи, копії яких подавалися до АКО;

- повідомляти АКО із відповідним обґрунтуванням про намір вчинення по відношенню до засобів провадження виконання функцій ППКО таких дій, як продаж, передача, переуступка, дарування, надання в оренду, кредит, іпотеку, поручительство, на збереження, обмеження або припинення використання тощо, якщо такі дії призведуть до неспроможності виконувати функції та обов'язки ППКО, визначені цим Договором та договорами, які є обов'язковими для виконання функцій ППКО;

- забезпечувати захист параметрів доступу до систем АКО та інших ППКО;

- забезпечувати захист інформації (у тому числі кіберзахист), отриманої на підставі цього Договору;

- забезпечити дотримання чинного законодавства про персональні дані і правил щодо захисту персональних даних;

- забезпечувати інформаційний обмін за встановленими регламентами та каналами зв'язку;

- здійснювати внесення змін до власних автоматизованих систем, зокрема її функціональних характеристик, конфігурації тощо, які є наслідком внесення змін до документів, що регламентують процедури інформаційного обміну;

- забезпечити можливість АКО або його уповноважених представників виконувати періодичні перевірки своєї діяльності щодо виконання функцій ППКО;

- у разі призупинення дії Договору повністю або частково протягом строку, на який призупинено дію Договору, повністю припинити виконання функцій ППКО відповідно до ролей, що виконуються;

- негайно повідомляти АКО про початок процедури банкрутства, початок процедури ліквідації;

- у разі закінчення терміну реєстрації, анулювання реєстрації, ,початку процедури ліквідації або при достроковому розірванні цього Договору протягом 20 днів передати ВТКО та визначеному АКО оператору системи документацію, основні та первинні дані комерційного обліку за весь період здійснення своєї діяльності згідно договорів, які були укладені на виконання функцій ППКО відповідно до обраної ролі (ролей);

- забезпечити виконання рішень АКО, прийнятих за результатами розглядів спорів, учасником якого є ППКО.

Як зазначалося вище, без перевірки відповідності технічного обладнання всім вимога Правил ринку та кваліфікації персону, АКО (НЕК «Укренерго») не реєструє учасника ринку електроенергії в якості ППКО та не укладає Договір про інформаційну взаємодію на ринку електричної енергії.

Оскільки, ще 30.04.2021 НЕК «Укренерго» здійснено реєстрацію ТОВ «ЛЕО» в якості ППКО, а 20.03.2023 оновлено дію Договору про інформаційну взаємодію, дана обставина свідчить про безпідставність заявлених у Зустрічній позовній заяві вимог.

Листами від 21.05.2022 за вих. №01/19705 та від 07.07.2022 за вих. №01/28037 НЕК «Укренерго» звертався до ТОВ «ЛЕО» з проханням повідомити всі необхідні дані для належного виконання вимог Договору від 04.05.2019 № 0694-03041/У263-19.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (надалі - Закон № 2019-VIII).

Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі.

Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

Згідно розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.

Доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії (пункт 1.3. розділу ХІ Кодексу системи передачі).

Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії, відповідно до умов якого, з урахуванням додаткових угод, позивач зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії, а відповідач зобов'язався здійснювати її оплату в порядку визначеному договором.

У спірний період позивач поставляв на об'єкти відповідача електричну енергію, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі послуг та Актами коригування.

Водночас, відповідач за надані послуги з передачі електричної енергії розрахувався частково, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунки ПрАТ «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», наданою АТ «Ощадбанк», внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 18 174 248,01 грн.

У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Доказів оскарження відповідачем Актів приймання-передачі послуг до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 5.2 договору користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17.00 години другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно, або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 договору, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не менше планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 цього договору, на 5 днів наперед.

Пунктом. 5.5 договору визначено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач частково оплатив поставлену електричну енергію, а отже у відповідача виникла заборгованість перед ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» в сумі 18 174 248,01 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконав, а саме оплату заборгованості в повному обсязі не здійснив. Зазначені обставини встановлені судом.

Стосовно заперечень Відповідача та його зустрічного позову про визнання припиненими з 24.02.2022 р. зобов'язання спірним за договором, суд зазначає наступне.

Відповідач як на підставу припинення зобов'язань посилається на положення статті 607 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об'єктом виконання).

Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов'язання (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18).

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що був затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 території Луганської області були тимчасові окуповувані не 24.02.2022 р., а протягом лютого - липня 2022 року.

За таких обставин, твердження Відповідача, що саме з 24.02.2022 р. він втратив повністю можливість виконувати спірний договір по всій території Луганської області в повному обсязі, оцінюється судом критично.

Стосовно посилання Відповідача на сертифікат Торгово-промислової палати України від 30.05.2023 № 3100-23-2582, яким Торгово-промислова палата України засвідчила ТОВ «ЛЕО» форс-мажорні обставини, які унеможливили Відповідачу виконання з 24.02.2022 зобов'язань за спірним договором, суд зазначає, що ст. 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 та від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.

Суд враховує, що сторонами вже після настання 24.02.2022 р. укладено новий договір про інформаційну взаємодію на ринку електричної енергії № 19, а відтак з боку Відповідача до моменту звернення із первісним позовом, вживалися дії, що свідчили про наявність всіх необхідних умов для здійснення своїх функцій на ринку електроенергетики і після 24.02.2022 р.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

За таких обставин суд вважає встановленим факт прострочення оплати Відповідачем за спірним договором отриманих послуг в сумі 9 335 096 грн. 15 коп.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 371 389,46 грн., інфляційні втрати в сумі 1 832 931,09 грн. за період з вересня 2022 р. по березень 2023 р.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

В задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем за первісним позовом судовий збір покладається на відповідача за первісним позовом, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та відмову у задоволенні зустрічного позову, судовий збір за ним покладається на позивача за зустрічним позовом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 20, 46, 73, 74, 79, 86, 129, 130, 185, 191, 233, 236-238, 240, 242 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання» 21022, місто Вінниця, вул.Енергетична, будинок 6, кімната 404 ЄДРПОУ 31443937 на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" адреса Україна, 01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25 ЄДРПОУ 00100227 заборгованість в сумі 18 174 248,01 грн. 3% річних в сумі 371 389,46 грн., інфляційні втрати в сумі 1 832 931,09 грн.., судовий збір 305678 грн. 53 коп., на поточний рахунок НЕК «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227), Код ЕІС: 10Х1001С 00001Х, п/р НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 0032129, наказ видати.

3. Закрити провадження в частині стягнення пені 50862 грн. 81 коп.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на відповідача по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 10.10.2023 р.

СУДДЯ Богдан ЯРЕСЬКО