вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"11" жовтня 2024 р. Cправа № 902/859/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Виноградського О. Є., розглянувши, без повідомлення (виклику) учасників справи, матеріали справи
за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Алєксєєва Едуарда Володимировича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
до Фізичної особи - підприємця Білик Олени Валеріївни (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 )
про стягнення грошових коштів за договором оренди,
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа за позовом Фізичної особи-підприємця Алєксєєва Едуарда Володимировича до Фізичної особи-підприємця Білик Олени Валеріївни про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 87500,00 грн згідно з Договором оренди №АЕ10223 від 26.09.2023.
Рішенням від 30.09.2024 позов задоволено частково, ухвалено стягнути з Фізичної особи-підприємця Білик Олени Валеріївни на користь Фізичної особи-підприємця Алєксєєва Едуарда Володимировича 86000,00 грн боргу та 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.
04.10.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява б/н від 04.10.2024 (вх. канц. суду № 01-34/9758/24 від 04.10.2024) представника позивача адвоката Путіліна Є. В. про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/859/24, в якій заявник просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Білик О. В. на користь Фізичної особи-підприємця Алєксєєва Е. В. витрат по оплаті правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн.
Обґрунтовуючи заяву адвокат Путілін Є.В. зазначив: « 30.09.20254 в судовому засіданні (технічний запис) було подано заяву про намір стягнути з відповідача судові витрати по оплаті правничої допомоги». На підтвердження понесених позивачем витрат адвокат Путілін Є. В. в додаток до заяви надає докази, зокрема, додано Договір № 112 від 07.08.2024 про надання правничої допомоги, квитанцію до прибуткового касового ордера № 031032 від 03.10.2024 та детальний опис робіт № ПЄ-00001 від 03.10.2024.
Представники сторін у судове засідання для ухвалення додаткового рішення не викликались.
Розглядаючи вищевказану заяву, суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-другою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п'ятої статті 238 ГПК України).
Водночас, згідно з частиною першою статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За змістом правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 13.12.2023 в справі № 907/850/22, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, слід враховувати:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);
- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 ГПК України).
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Разом з тим процесуальний закон не визначає певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Однак, така заява має бути чітко сформульована та належно обґрунтована. Процесуальний закон не визначає конкретну процесуальну стадію, на якій має бути зроблена заява. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21. Вказана позиція застосована також у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
За встановленими у справі обставинами, відповідно до пункту 9 частини третьої статті 162 ГПК України позивач в тексті позовної заяви повідомляв про очікуваний розмір витрат на правничу допомогу 5000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі з протоколу та звукозапису судових засідань Господарського суду Вінницької області, в ході розгляду справи №902/859/24 представник позивача будь-яких заяв (як усних, так і письмових) про подання відповідних доказів після ухвалення рішення суду не робив. Так, з протоколу та звукозапису судового засідання 30.09.2024 слідує, що представник просив задовольнити позов, проте останнім не заявлено про подання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Заяву про ухвалення додаткового рішення, а також документи, які підтверджують понесені витрати, адвокат Путілін Є. В. подав до суду після того, як суд ухвалив рішення у даній справі.
Вказане в свою чергу свідчить про недотримання заявником вимог ГПК України, які надають право стороні на відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В той же час, незаявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді та про подання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Фізична особа-підприємець Алєксєєв Е. В. хоча й заявив попередній (орієнтовний) розрахунок судових, однак ним не заявлено (не подано) заяву до ухвалення рішення суду про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу та подання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення, що виключає можливість суду надати їм оцінку та встановити розмір судових витрат, які поніс позивач у зв'язку з розглядом справи.
Враховуючи вищенаведене, відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення у даній справі щодо стягнення витрат заявника на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 123, 129, 221, 233, 234, 244 ГПК України, суд
1. У задоволенні заяви б/н від 04.10.2024 (вх. № 01-34/9751/24 від 04.10.2024) представника Фізичної особи - підприємця Алєксєєва Е. В. адвоката Путіліна Є. В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця Білик Олени Валеріївни на користь Фізичної особи - підприємця Алєксєєва Едуарда Володимировича понесені у справі № 902/859/24 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн відмовити.
2. Примірник ухвали надіслати позивачу та представнику позивача адвокату Путіліну Є. О. до електронних кабінетів в ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
3. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
4. Ухвалу підписано 11.10.2024.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - Фізичній особі-підприємцю Білик О. В. - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення ( АДРЕСА_2 )