09 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 917/246/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Терещенко О.І.
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.
та представників учасників справи:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант Ойл Групп» (вх.№2062П/1-43) на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.08.2024 (суддя Д.М. Сірош, повний текст складено 05.08.2024) у справі №917/246/24
за позовом Комунального підприємства Звягельської міської ради “Звягельтепло», м. Звягель, Житомирська область,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант Ойл Групп», Пирятинський р-н, Полтавська область,
про стягнення заборгованості з погашення податкового зобов'язання,
Комунальне підприємство Звягельської міської ради "Звягельтепло" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" про стягнення заборгованості з погашення податкового зобов'язання у розмірі 68753,08 грн, що виникло в результаті нарахування ПДВ на суму поставленого товару за договором поставки № 9 від 09.01.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині відшкодування у строк до 31.12.2023 загальної суми ПДВ в розмірі 68753,08 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.08.2024 у справі №917/246/24 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант Ойл Групп» на користь Комунального підприємства Звягельської міської ради “Звягельтепло» 68753,08 грн боргу та 3028,00 грн судового збору.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Гарант Ойл Групп» з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд:
1. Поновити ТОВ “Гарант Ойл Групп» строк на апеляційне оскарження Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.08.2024 у справі №917/246/24.
2. Прийняти Апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі №917/246/24.
3. На час апеляційного провадження зупинити дію рішення Господарського суду Полтавської області від 05.08.2024 року у справі №917/246/24.
4. Розглядати цю Апеляційну скаргу по справі №917/246/24 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
5. Скасувати Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.08.2024 у справі № 917/246/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства Звягельської міської ради “Звягельтепло» відмовити повністю.
6. Всі процесуальні документи по справі №917/246/24 надсилати ТОВ “Гарант Ойл Групп» на адресу для листування: 03124, Київ-124, а/с 1.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в порушення вимог ст. 230 ГПК України, після винесення постанови апеляційний господарським судом від 03.06.2024 року, якою скасовано ухвалу Господарського суд Полтавської області від 02.04.2024 про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції не виносив ухвалу про поновлення провадження у справі №917/246/24, що, на думку апелянта, є грубим порушенням норм процесуального права. Зазначає, що клопотання відповідача про розгляд справи №917/246/24 у судовому засіданні з повідомленням сторін не було розглянуте судом першої інстанції.
Зазначає, що суд першої інстанції не застосува в оскаржуваному рішенні наступні норми матеріального права на які посилалося ТОВ «Гарант Ойл Групп» та які підлягають застосуванню до даних правовідносин. Апелянт вважає, що сторони будучи платниками податків, зокрема ПДВ, не мають прямих податкових відносин між собою, і відповідно податкове порушення стосується обов'язків платника перед державою, яка адмініструє податки, а не прав та законних інтересів іншого платника податку (навіть якщо таке податкове порушення похідним чином впливає на розмір його податкового кредиту).
Вважає, що факт вчинення податкового правопорушення у справі про стягнення збитків з платника податків, зокрема за обставин, коли цей платник податків (відповідач, продавець товарів) вніс коригування кількісних і вартісних показників відповідної податкової накладної, може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства, а подані у справу до позову докази, які підтверджують виконання господарських операцій, докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов'язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов'язання, що повинен був встановити суд першої для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Терещенко О.І., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі №917/579/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант Ойл Групп» на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.08.2024 у справі №917/246/24 залишено без руху, оскільки апелянтом в порушення п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалено заявнику апеляційної скарги усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант Ойл Групп» через підсистему Електронний суд надійшло клопотання про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 02.09.2024 (вх.№11863 від 12.09.2024). До вказаного клопотання апелянт додав платіжну інструкцію №2967 від 11.09.2024 на суму 3633,60 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант Ойл Групп» на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.08.2024 у справі №917/246/24. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/246/24. Встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали. Зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 05.08.2024 у справі №917/246/24. Призначено справу до розгляду на "09" жовтня 2024 р. о 13:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
25.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/246/24.
Від Комунального підприємства Звягельської міської ради “Звягельтепло» в якому він просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - в силі. (вх.№12358 від 25.09.2023).
Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, натомість надіслали клопотання про розгляд справи без їх участі (від КП “Звягельтепло» від 04.10.2024 вх.№12729 та від ТОВ “Гарант Ойл Групп» від 07.10.2024 вх.№12864).
Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2023 КП "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" (перейменовано на КП "Звягельтепло") (Покупець)) та ТОВ "Гарант Ойл Групп" (Постачальник) уклали договір поставки № 9, за умовами якого Постачальник взяв на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товари (паливо), а Покупець зобов'язався сплатити і прийняти вказані товари.
Найменування Товарів: дизельне паливо, бензин А-95 та нафтовий газ скраплений (вуглеводневий скраплений газ) (код за ДК 021:2015 -09130000-9 нафта і дистиляти).
Кількість Товару визначена пунктом 1.3 договору та становить:
- дизельне паливо (по талонах) - 6000 л. - 54,00 грн/л,
- бензин А-95 (по талонах) - 5500 л - 52,00 грн/л,
- нафтовий газ скраплений (вуглеводневий скраплений газ) - 4000 л - 28,825 грн/л (пункту 1.1 договору).
У період дії договору Сторони уклали Додаткові угоди до договору:
- Додаткова угода № 1 від 16.03.2023;
- Додаткова угода № 2 від 25.04.2023;
- Додаткова угода № 3 від 15.06.2023;
- Додаткова угода № 4 від 08.08.2023;
- Додаткова угода № 5 від 08.08.2023;
- Додаткова угода № 6 від 09.01.2023;
- Додаткова угода № 7 від 23.08.2023;
- Додаткова угода № 8 від 18.09.2023;
- Додаткова угода № 9 від 17.10.2023.
На виконання умов договору Постачальник здійснив наступні поставки товару Покупцеві:
- у березні 2023 року на суму 15000,00 грн. у тому числі 981,31 грн ПДВ (видаткова накладна № Рн230308/004 від 16.03.2023);
- у квітні 2023 року на суму 59050,00 грн, у тому числі 3863,08 грн ПДВ (видаткова накладна №Рн230424/001 від 25.04.2023);
- у червні 2023 року на суму 92000,00 грн, у тому числі 6018,69 грн ПДВ (видаткова накладна № Рн230609/008 від 15.06.2023);
- у серпні 2023 року на суму 111075,00 грн, у тому числі 18512,50 грн ПДВ (видаткова накладна №Рн230810/001 від 10.08.2023);
- у серпні 2023 року на суму 104410,00 грн, у тому числі 17401,67 грн ПДВ (видаткова накладна №Рн230816/002 від, 16.08.2023);
- у серпні 2023 року на суму 78435,00 грн, у тому числі 13072,50 грн ПДВ (видаткова накладна №Рн230823/006 від 23.08.2023);
- у вересні 2023 року на суму 53420,00 грн, у тому числі 8903,33 грн ПДВ (видаткова накладна №Рн230918/007 від 18.09.2023) та виписано податкові накладні:
- №121 від 08.03.2023 - реєстрацію зупинено 04.04.2023;
- №205 від 25.04.2023 - реєстрацію зупинено 18.05.2023;
- №310 від 15.06.2023 - реєстрацію зупинено 04.07.2023;
- №440 від 10.08.2023 - реєстрацію зупинено 05.09.2023;
- №460 від 16.08.2023 - реєстрацію зупинено 18.09.2023;
- №482 від 23.08.2023 - реєстрацію зупинено 18.09.2023;
- №557 від 18.09.2023 - реєстрацію зупинено 17.10.2023.
На виконання умов договору постачальником було здійснено поставку товару покупцеві на загальну суму 513390,00 грн, у т. ч. ПДВ 68753,08грн.
Загальна сума невідшкодованого податку на додану вартість за договором складає 68753,08 грн.
Цей договір укладений терміном до 31.12.2023 включно (пункт 10.2 договору).
Відповідно до пункту 6.4 договору постачальник зобов'язаний зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, яка оформлена з дотриманням умов щодо реєстрації податкових накладних у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання пункту 6.4 договору Постачальник зобов'язується відшкодувати покупцю суму незареєстрованої в ЄРПН податку на додану вартість шляхом перерахування на поточний рахунок Покупця коштів протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення.
У зв'язку з регулярним блокуванням органами ДПС України реєстрації податкових накладних сформованих постачальником на покупця, після їх відправки ТОВ "Гарант Ойл Групп" до ЄРПН, з метою припинення завдання збитків Покупцю, Сторони зменшили обсяг закупівлі та ціни за договором і розірвали договір поставки № 9 від 09.01.2023 за взаємною згодою з 17.10.2023, про що сторонами було укладено Додаткову угоду № 9 від 17.10.2023.
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди № 9 від 17.10.2023 Сторони погодили, що вся загальна сума податку на додану вартість в розмірі 68753,08 грн, яка заблокована органами ДПС України у податкових накладних сформованих ТОВ "Гарант Ойл Групп" на КП "Звягельтепло" під час виконання договору, підлягає відшкодуванню покупцеві в порядку пунктів 6.4 та 7.2 договору на розрахунковий рахунок Покупця, після розірвання цього договору не пізніше ніж до 31.12.2023. За умови проходження реєстрації заблокованих податкових накладних в майбутньому, Покупець зобов'язується повернути ці відшкодовані 68753,08 грн Постачальнику впродовж трьох робочих днів з моменту отримання квитанцій про реєстрацію тих податкових накладних, що є заблокованими органами ДПС України на момент підписання цієї Угоди (пункт 3 додаткової угоди).
21.12.2023 КП "Звягельтепло" направило ТОВ "Гарант Ойл Групп" лист №1171 з повідомленням про необхідність виконання Постачальником умов Додаткової угоди № 9 від 17.10.2023 до договору № 9 від 09.01.2023 в частині відшкодування у строк до 31.12.2023 загальної суми ПДВ в розмірі 68753,08грн.
Проте, як зазначає позивач, станом на 29.01.2024 відповідач свої зобов'язання не виконав, кошти не перерахував, письмові звернення залишив без відповіді та без задоволення.
Наведене стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції 29.01.2024 дійшов висновку, що відповідач свої договірні зобов'язання перед ТОВ "Гарант Ойл Групп" в частині відшкодування податку на додану вартість в розмірі 68753,08 грн не виконав, коштів не перерахувало.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в статті174 Господарського кодексу України, зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом (статті 611 Цивільного кодексу України).
Судами встановлено, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості в сумі 68753,08 грн за договором з погашення податкового зобов'язання, що виникло в результаті нарахування ПДВ. Позивач також зазначає, що такі дії відповідача призводять до понесення ним збитків.
Відтак, місцевий суд правомірно вказав, що зобов'язання відповідача щодо відшкодування позивачу ПДВ в розмірі 68753,08 грн після розірвання договору з 31.12.2023 є договірним зобов'язанням і наслідком невиконання такого зобов'язання є, зокрема, порушення господарського зобов'язання.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що для правильності вирішення цього спору судам не потрібно досліджувати обставинними дотримання сторонами податкового законодавства, адже спірні правовідносини є договірними.
Додаткова угода № 9 від 17.10.2023 договору поставки № 9 від 09.01.2023 є дійсною та в судовому порядку сторонами не оспорювалась.
Відтак, судам необхідно встановити обставини порушення відповідачем своїх обов'язків за вказаним правочином.
Так у пункті 3 додаткової угоди № 9 від 17.10.2023 сторони погодили, що вся загальна сума податку на додану вартість в розмірі 68753,08грн, яка заблокована органами ДПС України у податкових накладних сформованих ТОВ "Гарант Ойл Групп" на КП "Звягельтепло" під час виконання договору, підлягає відшкодуванню Покупцеві в порядку пунктів 6.4 та 7.2. договору на розрахунковий рахунок покупця, після розірвання цього договору не пізніше ніж до 31.12.2023.
Відповідач не надав доказів оплати заборгованості у встановлений додатковою угодою №9 строк ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, не спростовують вищенаведених висновків, а зводяться лише до податкових правовідносин сторін договору, зокрема реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що не має жодного відношення до виконання сторонами договірних зобов'язань, зокрема, порушення відповідачем умов договору в частині сплати боргу.
В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що в порушення вимог ст. 230 ГПК України, після винесення постанови Східним апеляційний господарським судом від 03.06.2024 року, якою скасовано ухвалу Господарського суд Полтавської області від 02.04.2024 про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції не виносив ухвалу про поновлення провадження у справі №917/246/24, що, на думку апелянта, є грубим порушенням норм процесуального права.
Відповідно до статті 230 ГПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта в цій частині є довільним тлумаченням норм процесуального права, оскільки в цьому випадку не відпала обставина, що викликала зупинення провадження, натомість судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу про зупинення провадження у справі, а відтак поновлювати провадження у справі у суду першої інстанції не було жодних підстав. Водночас, відповідач був обізнаний про скасування відповідної ухвали та не був позбавлений подавати заяви або клопотання до суду першої інстанції.
Апелянт також зазначає, що клопотання ТОВ «Гарант Ойл Групп» про розгляд справи №917/246/24 у судовому засіданні з повідомленням сторін не було розглянуте судом першої інстанції.
Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Так, колегія суддів зазначає, що дійсно в процесуальних документах суду першої інстанції відсутні докази того, що суд розглянув відповідно клопотання. Проте, у рішенні суду вказано з посиланням на частину 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вказана справа є малозначною та не підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, а вказане вище процесуальне порушення суду першої інстанції не може бути обов'язковою підставою для скасування рішення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за клопотанням апелянта розгляд його апеляційної скарги було призначено в судове засідання з повідомленням учасників справи, натомість апелянт надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відтак, доводи апелянта про позбавлення його певних процесуальних прав не відповідають обставинам справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача в розмірі 68753,08 грн податкового боргу на підставі Додаткової угоди № 9 від 17.10.2023 до договору № 9 від 09.01.2023.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів, як безпідставні, необґрунтовані та такі, що стосуються виключно переоцінки доказів.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 05.08.2024 у справі №917/246/24 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант Ойл Групп» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.08.2024 у справі №917/246/24 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено 11.10.2024.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов
Суддя О.І. Терещенко