ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
07 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/1295/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н. М., Ярош А.І.,
секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.
за участю представників учасників справи:
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», Івано-Франківська область, Калуський район, м. Калуш - не з'явився;
від Приватного підприємства «Екофреш», Херсонська область, Каховський район, с. Роздольне - Гамей В.В., на підставі ордеру.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», Івано-Франківська область, Калуський район, м.Калуш
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 року, м. Одеса про відстрочення виконання рішення, суддя першої інстанції Пінтеліна Т.Г., повний текст рішення складено 02.08.2024 року
у справі № 916/1295/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», Івано-Франківська область, Калуський район, м. Калуш
до відповідача: Приватного підприємства «Екофреш», Херсонська область, Каховський район, с. Роздольне
про стягнення 1 475 864 грн.
Короткий зміст позовної заяви та ухвали суду першої інстанції.
У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», м. Калуш Івано-Франківської області, звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Екофреш», с. Роздольне Херсонської області, в якій просило стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 702 094 грн. 55 коп., неустойки у розмірі 340 362 грн. 81 коп., 25% процентів річних у розмірі 229 621 грн. 92 коп., інфляційних втрат у розмірі 203 784 грн. 72 коп., та вирішити питання щодо сплаченого судового збору.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 року, залишеним в без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 року, позов задоволено в повному обсязі.
08.07.2024 року до Господарського суду Одеської області надійшла заява Приватного підприємства «Екофреш», с. Роздольне Херсонської області, про відстрочення виконання даного рішення суду до набрання законної сили рішенням по справі №991/4264/24, що перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді.
Необхідність відстрочення виконання рішення заявник обґрунтовує тим, що за матеріалами Офісу Генерального прокурора Міністерством юстиції України подано позов до Вищого антикорупційного суду про застосування до співвласників російської корпорації Групи «ПОЛІПЛАСТИК» санкцій у вигляді стягнення в дохід держави. До корпорації входять шість українських підприємств, серед яких, зокрема, і позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» .
Відповідач вказує, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.05.2024 року у справі №991/4264/24 за позовом Міністерства юстиції України до співвласників російської корпорації Групи «ПОЛІПЛАСТИК» про звернення підсанкційного майна на користь держави було відкрито провадження.
Заявник вказує, що судом можуть бути зроблені два висновки:
1) у випадку відмови у задоволенні позову Міністерства юстиції України про стягнення на користь держави активів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ЄВРОТРУБПЛАСТ» буде спростовано факт щодо належності позивача до осіб, стосовно яких встановлені обмежувальні заходи, передбачені Законом України "Про санкції" та постановою Кабінету Міністрів України №187. У такому разі відповідач зможе у законний спосіб без обходу спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів виконати рішення по цій справі;
2) у випадку задоволення позову Міністерства юстиції України про стягнення на користь держави активів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ЄВРОТРУБПЛАСТ» власником позивача стане держава Україна, що також виключить встановлені законодавством обмеження щодо виконання рішення у цій справі відповідачем.
Відтак, на думку відповідача, в межах розгляду Вищим антикорупційним судом справи №991/4264/24 на сьогодні можуть бути встановлені додаткові обставини, що мають прямий вплив на можливість та порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 року у справі № 916/1295/23.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 року у справі 916/1295/23 заяву Приватного підприємства «Екофреш», с. Роздольне Херсонської області про відстрочення виконання рішення по справі № 916/1295/23 від 12.03.2024 року задоволено повністю; відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 року у справі № 916/1295/23 з урахуванням постанови Південно-західного апеляційного Господарського суду від 11.06.2024 року до набрання законної сили рішенням по справі № 991/4264/24, що перебуває на розгляді у Вищому Антикорупційному суді.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вищезазначена заява відповідача відповідає вимогам ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного підприємства «Екофреш», с. Роздольне Херсонської області, про відстрочення виконання рішення по справі № 916/1295/23.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», м. Калуш Івано-Франківської області, з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 року у справі №916/1295/23 про відстрочення виконання рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Екофреш», с. Роздольне Херсонської області про відстрочення виконання рішення по справі № 916/1295/23 від 12.03.2024 року.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права і неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Зокрема, апелянт вказує, що зазначена позиція в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції є безпідставною та необґрунтованою з огляду на те, що суд не дослідив пояснення апелянта та докази, додані разом з ними, при цьому надавши оцінку лише міркуванням заявника, які не підтверджуються жодним доказом.
Апелянт наголошує, що виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Судом має бути враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Проте, на думку апелянта, у даному разі, на підтвердження наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення, заявником разом з заявою не наведено жодних обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду та не подано жодних доказів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Євротрубпласт», м. Калуш Івано-Франківської області на рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 року у справі №916/1295/23, справу призначено до судового розгляду.
17.09.2024 року через канцелярію суду до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Екофреш», с. Роздольне Херсонської області надійшов відзив (вх. №3135/24/Д2), у якому відповідач просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», м. Калуш Івано-Франківської області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 року без змін. Відзив судовою колегією долучено до матеріалів господарської справи.
Зокрема, за доводами відзиву, відповідач, посилаючись на висновки місцевого господарського суду, викладені в оскаржуваній ухвали, вказав, що доводи апеляційної скарги є неспроможними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки відповідач в обґрунтування своєї заяви використовував обставини, зокрема, але не виключно, які були встановлені Південно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 19.06.2024 року у справі № 916/1264/23, де апеляційний суд підтвердив правомірність та правильність висновків Господарського суду Одеської області щодо належності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ЄВРОТУПЛАСТ» до кредитора (стягувача), стосовно якого встановлені обмежувальні заходи, передбачені Законом України «Про санкції», а також особою, щодо якої постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 року за №187 введено заборону на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань.
Також, відповідач наголошує, що на сьогодні, за матеріалами Офісу Генерального прокурора Міністерством юстиції України подано позов до Вищого антикорупційного суду про застосування до співвласників російської корпорації Групи «ПОЛІПЛАСТИК» санкції у вигляді стягнення в дохід держави наявних активів. Йдеться про шість українських підприємств, серед яких, зокрема присутній і позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ЄВРОТРУБПЛАСТ», м. Калуш Івано-Франківської області.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.05.2024 року у справі № 991/4264/24 за позовом Міністерства юстиції України до співвласників російської корпорації Групи «ПОЛІПЛАСТИК» про звернення підсанкційного майна на користь держави було відкрите провадження. Станом на дату подання цього відзиву, розгляд справи продовжується.
Відтак, на думку відповідача, в межах розгляду Вищим антикорупційним судом справи № 991/4264/24 на сьогодні можуть бути встановлені додаткові обставини, що мають прямий вплив на можливість та порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 року у справі № 916/1295/23.
У зв'язку із вищевикладеним відповідач вважає, що задоволення судом заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення у цій справі жодним чином не сприяє його ухиленню від виконання, а навпаки - надає можливість виконати його ефективно та у законний спосіб, не завдавши при цьому шкоди національним інтересам України, в умовах воєнного стану та постійної боротьби та захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії рф. Інтерес відповідача полягає саме у виконанні рішення суду таким чином, щоб це не призвело до фактичного обходу передбачених фінансово-економічних обмежень та порушення чинного законодавства щодо протидії державі-агресору. При чому звертає увагу, що в незалежності від того, яке рішення буде винесено за наслідками розгляду Вищим антикорупційним судом у справі № 991/4264/24, позивач у будь-якому випадку не буде позбавлений законного права на отримання реального виконання рішення суду по цій справі.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проте задоволення апеляційної скарги позивача з мотивів, викладених письмово у відзиві, та просив рішення суду першої інстанції залишити без задоволення. При цьому, повідомив суд, що Вищим антикорупційним судом справи № 991/4264/24 вже прийнято рішення, яким задоволено позовні вимоги Міністерства юстиції України.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали про призначення справи до судового розгляду на офіційну електронну адресу сторони. Про причини своєї неявки суду не повідомив
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у зв'язку із тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, строк апеляційного перегляду ухвали суду є скороченим, а затягування розгляду скарги може призвести до порушення прав особи, що з'явилася до судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Євротрубпласт», м. Калуш Івано-Франківської області, на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 року у справі №916/1295/23 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 року у справі №916/1295/23 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення в повному обсязі, виходячи з наступного.
Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що у березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», м. Калуш Івано-Франківської області, звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Екофреш», с. Роздольне Херсонської області, в якій просило стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 702 094 грн. 55 коп., неустойки у розмірі 340 362 грн. 81 коп., 25% процентів річних у розмірі 229 621 грн. 92 коп., інфляційних втрат у розмірі 203 784 грн. 72 коп., та вирішити питання щодо сплаченого судового збору.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 року, залишеним в без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 року, позов задоволено в повному обсязі.
08.07.2024 року до Господарського суду Одеської області надійшла заява Приватного підприємства «Екофреш», с. Роздольне Херсонської області, про відстрочення виконання даного рішення суду до набрання законної сили рішенням по справі №991/4264/24, що перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді.
В обґрунтуванні необхідності відстрочення виконання рішення заявник зазначив, що за матеріалами Офісу Генерального прокурора Міністерством юстиції України подано позов до Вищого антикорупційного суду про застосування до співвласників російської корпорації Групи «ПОЛІПЛАСТИК» санкцій у вигляді стягнення в дохід держави. До корпорації входять шість українських підприємств, серед яких, зокрема, і позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», м. Калуш Івано-Франківської області.
Відповідач вказує, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.05.2024 року у справі №991/4264/24 було відкрито провадження за позовом Міністерства юстиції України до співвласників російської корпорації Групи «ПОЛІПЛАСТИК» про звернення підсанкційного майна на користь держави.
Заявник вказує, що судом можуть бути зроблені два висновки:
1) у випадку відмови у задоволенні позову Міністерства юстиції України про стягнення на користь держави активів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ЄВРОТРУБПЛАСТ» буде спростовано факт щодо належності позивача до осіб, стосовно яких встановлені обмежувальні заходи, передбачені Законом України "Про санкції" та постановою Кабінету Міністрів України №187. У такому разі відповідач зможе у законний спосіб без обходу спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів виконати рішення по цій справі;
2) у випадку задоволення позову Міністерства юстиції України про стягнення на користь держави активів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ЄВРОТРУБПЛАСТ» власником позивача стане держава Україна, що також виключить встановлені законодавством обмеження щодо виконання рішення у цій справі відповідачем.
Відтак, на думку відповідача, в межах розгляду Вищим антикорупційним судом справи №991/4264/24 на сьогодні можуть бути встановлені додаткові обставини, що мають прямий вплив на можливість та порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 року у справі № 916/1295/23.
До заяви Приватним підприємством «Екофреш», с. Роздольне Херсонської області, надані копії документів, а саме:
публікацію ресурсу «LSGA.NET»;
публікацію «COMMENTS.UA»;
публікацію на офіційному інтернет-ресурсі Офісу Генерального прокурора України;
копію постанови Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/1264/23 від 19.06.2024 року;
копію ухвали Вищого антикорупційного суду України про відкриття провадження у справі №911/4264/24.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротбпласт» суду першої інстанції були надані пояснення від 12.07.2024 року №26756/24, від 16.07.2024 року №27116/24 в якій останній просить відмовити Приватному підприємству «ЕКОФРЕШ» у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду в повному обсязі. В обґрунтуванні необхідності у відмовленні задоволення клопотання відповідача, зазначив, що суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Отже, на думку позивача, своїми необґрунтованими та протиправними діями відповідач намагається обійти обов'язок щодо виконання рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 року у справі №916/1295/23, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання.
Інших належних та допустимих письмових доказів на підтвердження підстав для застосування у даній справі заходів забезпечення позову матеріали оскарження ухвали не містять.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 року у справі 916/1295/23 заяву Приватного підприємства «Екофреш», с. Роздольне Херсонської області, про відстрочення виконання рішення по справі № 916/1295/23 від 12.03.2024 року задоволено повністю; відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 року у справі № 916/1295/23 з урахуванням постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 року до набрання законної сили рішенням по справі № 991/4264/24, що перебуває на розгляді у Вищому Антикорупційному суді.
Зі вказаною ухвалою по даній справі не погодилось Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», Івано-Франківська область, Калуський район, м.Калуш та звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції погодився з доводами скаржника, та не погодився з висновками суду першої інстанції, зазначеними в оскаржуваній ухвалі.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною четвертою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (частини 4, 5 та 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
З правового аналізу наведених норм вбачається, що відстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочення виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Тому, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та 03.09.2020 у справі №905/30/16.
З огляду на наведене вище, судом має бути враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Так, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали про відстрочення виконання рішення суду неправомірно дійшов висновку про те, що вищезазначена заява відповідача відповідає вимогам ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, навпаки, саме цими нормами процесуального права України взагалі не передбачена можливість надання судом відстрочки виконання рішення до набрання законної сили будь-яким іншим рішенням з іншої справи.
Тому заява відповідача про відстрочення виконання рішення, яке останній обґрунтовує тим, що в межах розгляду Вищим антикорупційним судом справи №991/4264/24 на сьогодні можуть бути встановлені додаткові обставини, що мають прямий вплив на можливість та порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 року у справі № 916/1295/23, не є такою, що підлягає задоволенню за нормами чинного процесуального законодавства України.
До того ж, перелічені заявником обставини не свідчать про неможливість такого виконання саме з підстав ймовірності завдання шкоди інтересам держави, бо в даному випадку саме державі будуть належати за існування судового рішення Вищого антикорупційного суду у справі №991/4264/24 всі отримані позивачем активи, в тому числі і грошові.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту ст.79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 16.02.2021 у справі №927/645/19.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою ВС у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
В даному випадку заявником не доведено ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належними, вірогідними та достовірними доказами по справі підтвердження наявності обґрунтованих обставин, що істотно ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення, або наявність виняткових обставин за нормами ст.331 Господарського процесуального кодексу України для можливості відстрочення виконання рішення у справі на невизначений термін.
Отже, висновки місцевого господарського суду щодо наявності визначених ст.331 Господарського процесуального кодексу України виключних обставин для запровадження запропонованого відстрочення виконання рішення є необґрунтованими та передчасними, з огляду на що надання такого відстрочення не узгоджується із встановленими п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», м.Калуш Івано-Франківської області знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим така апеляційна скарга потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 року про відстрочення виконання рішення у справі № 916/1295/23 не відповідає вимогам процесуального законодавства і є достатні правові підстави для її скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.
Судові витрати по справі відповідно до норм ст.129 Господарського процесуального кодексу покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», м. Калуш Івано-Франківської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 року про відстрочення виконання рішення у справі № 916/1295/23 задовольнити.
Скасувати Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 року про відстрочення виконання рішення у справі № 916/1295/23.
Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Екофреш», с. Роздольне Херсонської області від 16.07.2024 (вх.27116/24) про відстрочення виконання рішення суду від 12.03.2024 року у справі № 916/1295/23.
Стягнути з Приватного підприємства «Екофреш» (74840, Херсонська область, Каховський район, с. Роздольне, Комплекс будівель, буд.6, ЄДРПОУ 33536652 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (77300, Івано-Франківська область, Калуський район, м.Калуш, вул.Промислова, 7) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3028 грн.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.
Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 07.10.2024 року.
Повний текст постанови складено 10.10.2024
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
А.І. Ярош