10 жовтня 2024 року
Справа № 707/208/24
Провадження № 22-ц/821/1112/24
Категорія: 331060000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Ярошенка Б. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Мошнівська сільська рада Черкаського району Черкаської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Міністерство оборони України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кучер Юлії Вікторівни на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 30 квітня 2024 року у справі за заявами ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства та проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: Мошнівська сільська рада Черкаського району Черкаської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Міністерство оборони України, у складі головуючого судді Бароніна Д. Б.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявами про встановлення юридичних фактів.
Заявлені вимоги мотивувала тим, що в період з листопада 2008 року заявниця та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. У період спільного проживання вели спільне господарство, купували продукти, побутові речі, техніку, їздили разом відпочивати, піклувалися один про одного. Інших шлюбів за період проживання заявниці та ОСОБА_2 зареєстровано не було. ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку - ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 доньку - ОСОБА_4 . Оскільки на час народження доньок заявниця та ОСОБА_2 не перебували в шлюбі та не подавали до органу державної реєстрації спільної заяви про походження дитини, запис про батька дитини до актового запису про народження було внесено з дотриманням вимог ч. 1 ст. 135 СК України. Прізвище батька дітей до актових записів про їх народження було записано за прізвищем заявниці як « ОСОБА_5 », а ім'я та по батькові зі слів заявниці як « ОСОБА_6 », що співпадає з ім'ям та по батькові ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 загинув під час захисту Батьківщини. Встановлення даних фактів має юридичне значення, оскільки необхідно заявниці для реалізації її права на оформлення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, отримання соціальних виплат та грошової допомоги.
Враховуючи викладене, заявниця з урахуванням заявлених вимог просила суд:
- встановити факт батьківства ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з листопада 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 30 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства - задоволено.
Встановлено факт батьківства ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про народження № 1 від 04.01.2010.
Встановлено факт батьківства ОСОБА_2 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис про народження № 40 від 21.11.2011.
Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Рішення суду мотивоване тим, що вирішуючи питання про необхідність встановлення факту проживання заявниці та померлого ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, суд першої інстанції вважав за необхідне першочергово з'ясувати чи може встановлення цього факту в судовому порядку призвести до досягнення мети, на яку заявниця послалася у заяві, тобто до виникнення у заявниці права на отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника та права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
Суд першої інстанції врахував, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається, як правило, непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника. При цьому непрацездатними членами сім'ї вважаються саме чоловік (дружина), а не жінка чи чоловік, з якими померлий годувальник проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Аналогічні за змістом положення місить ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В даному випадку заявниця не довела, що вона є непрацездатною в розумінні вищевказаної норми Закону. Також заявниця не перебувала у шлюбі з померлим ОСОБА_2 , отже, заявниця не довела, що встановлення факту проживання її та померлого ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу має правове значення для призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Також суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , а отже правовідносини щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з його загибеллю виникли 19.10.2023.
Станом на 19.10.2023 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачала права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, для зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, і лише 29.03.2024 набрала чинності нова редакція вищенаведеної статті, де таким правом наділилась дана категорія осіб.
Отже, суд першої інстанції виснував, що станом на 19.10.2023 та станом на теперішній час заявниця ОСОБА_1 не входить та не може входити до кола осіб, яким виплачується вищевказана одноразова грошова допомога незалежно від встановлення судом факту її проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 .
Стосовно посилання у заяві про встановлення факту проживання заявниці та померлого ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу на «отримання соціальних виплат» суд першої інстанції зазначив, що заявниця не конкретизувала в цій частині мету звернення із заявою, а тому він позбавлений можливості оцінити таку мету звернення із заявою на предмет обґрунтованості.
Щодо заявленої вимоги про встановлення батьківства суд першої інстанції зазначив наступне. Встановлення факту батьківства ОСОБА_2 щодо дітей має юридичне значення, оскільки в такому випадку заявниця в якості законного представника дітей зможе звернутися до компетентних органів з приводу виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачала право на отримання одноразової грошової допомоги, а також з приводу отримання пенсійних чи соціальних виплат в разі наявності для цього достатніх підстав.
Враховуючи висновок експертизи та показання свідків, суд першої інстанції вважав доведеним факт батьківства ОСОБА_2 , щодо дітей: ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , народжених ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі, представник ОСОБА_1 - адвокат Кучер Ю. В., вважаючи, що оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є незаконним, прийнятим всупереч норм процесуального права, ухваленим за неправильного застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 30 квітня 2024 року в цій частині та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав оцінку доказам які були надані на підтвердження факту сумісного проживання заявниці з загиблим ОСОБА_2 , так як в матеріалах справи присутні як письмові докази даного факту, а також не були прийняті до уваги покази свідків.
Зазначає, що проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
Вважає, що заявник надала до суду першої інстанції всі необхідні докази на підтвердження факту свого проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з покійним чоловіком, що підтверджується матеріалами справи.
Відзив на апеляційну скаргу
Представник Міністерства оборони України - Кучма А. Г. у відзиві на апеляційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, мотивуючи тим, що судом першої інстанції було вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанцій
З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 29.05.2007 Кам?янським РВ УМВС України в Черкаській області, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , був зареєстрований з 19.03.2013 за адресою: АДРЕСА_1 а.с. 7-8/.
З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 20.11.1996 Городищенським РВ УМВС України в Черкаській області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована з 28.12.1997 за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Мошнівською сільською радою Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Мошни Черкаського району Черкаської області. Батьком записаний ОСОБА_7 , матір'ю - ОСОБА_1 /Т. 1 а.с. 10/.
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00018869300 від 18.10.2017 відомості про батька ОСОБА_3 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) /Т. 1 а.с.12-13/.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Мошнівською сільською радою Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Мошни Черкаського району Черкаської області. Батьком записаний ОСОБА_7 , матір'ю - ОСОБА_1 /Т. 1 а.с. 11/.
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00018868956 від 18.10.2017 відомості про батька ОСОБА_4 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) /Т. 1 а.с.14-15/.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 26.10.2023 Камянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіогального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Авдіївка Покровського району Донецької області у віці 42 роки /Т. 1 а.с. 23/.
Згідно з копією сповіщення сім'ї №150, виданого 23.10.2023 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_1 було сповіщено, що її чоловік ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 1 а.с. 20/.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 6887, виданого 21.10.2023 КП «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпровської обласної ради», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у зоні військових дій у м. Авдіївка Покровського району Донецької області /Т. 1 а.с. 21/.
Згідно з копією довідки про причину смерті № 6887, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті вибухової травми внаслідок військових дій /Т. 1 а.с. 22/.
Згідно з листом КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 3896 від 17.11.2023, в архіві біологічного матеріалу судово-медичної лабораторії КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» зберігається біологічний матеріал загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , реєстраційний номер 6887 від 21.10.2023, який може бути використаний для проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи по встановленню факту батьківства /Т. 1 а.с. 24/.
Згідно з копією довідки виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 594/02-19 від 27.10.2023 та актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 08.11.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_4 , до дня смерті. На його утриманні перебували малолітні дочки ОСОБА_3 , 2009 р.н., та ОСОБА_4 , 2011 р.н. /Т. 1 а.с. 16-17/.
Відповідно до копії довіреності серії ВРХ № 811168 від 02.10.2012, посвідченої державним нотаріусом Третьої черкаської державної нотаріальної контори Степаненко А. М., ОСОБА_8 уповноважила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , експлуатувати (керувати), а також продати за ціну та на умовах на їх розсуд, належний ОСОБА_9 автомобіль марки ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_6 /Т. 1 а.с. 50/.
Відповідно до копії довіреності серії НМА № 643815 від 28.03.2017, посвідченої приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Циндою Л. М., ОСОБА_10 уповноважив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , користуватися, а також розпоряджатися (продати) належний гр. ОСОБА_11 автомобіль марки ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_7 /Т. 1 а.с.51/.
Відповідно до копії довіреності від 18.01.2023, посвідченої секретарем Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Дужою Т. В., ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 бути його представником в КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», Головному управлінні ДПС у Черкаській області, Пенсійному фонді, відділах ЦНАПУ, Фонді соціального страхування в Черкаській області, управлінні праці соціального захисту населення, Черкаському центрі зайнятості, Центрі надання адміністративних послуг, ДБІ, Держгеокарастрі, Черкасигазі, Черкаси РЕМ, відділеннях зв'язку, відділеннях Нової пошти, вести від його імені справи в усіх установах, підприємствах, організаціях, незалежно від форм власності в т.ч. в органах влади, місцевого самоврядування, в судах будь-якої юрисдикції з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі з правом подання позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання або зміни предмету позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення (ухвали, постанови), з питань, пов'язаних із захистом його прав та інтересів (як майнових, так і особистих немайнових тощо) /Т. 1 а.с. 52/.
Згідно з висновком № 542-МГ від 27.03.2024, складеним експертом КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» на виконання ухвали суду, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з вірогідністю не менше 99,9999%, та може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вірогідністю не менше 99,999% /Т. 1 а.с. 182-187/.
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, а саме в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зазначеним вище вимогам закону відповідає.
Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, тому суд апеляційної інстанції переглядає справу лише в цій частині, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 1, 2 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Таким чином, задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, допускається виключно у разі, якщо цей факт безпосередньо породжує для заявника конкретні юридичні наслідки. Відповідно, заявник у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, визначає з якою саме метою він просить установити такий факт, виникнення яких саме прав та обов'язків ставиться в залежність від встановлення такого факту.
Обгрунтовуючи необхідність для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 вказала, що встановлення такого факту їй необхідне для реалізації права на оформлення пенсії в зв'язку з втратою годувальника, отримання соціальних виплат та грошової допомоги. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в разі задоволення заяви, такий факт сам по собі не може породити для заявника конкретних юридичних наслідків, так як права на грошову допомогу вона не має в силу ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції чинній на день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також вона позбавлена права для призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника, оскільки не відноситься до категорії осіб, які маєть на неї право за ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання у заяві про встановлення факту проживання заявниці та померлого ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу на «отримання соціальних виплат» суд першої інстанції зазначив, що заявниця не конкретизувала в цій частині мету звернення із заявою, а тому він позбавлений можливості оцінити таку мету звернення із заявою на предмет обґрунтованості.
За таких обставин, враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним, постановленою з дотриманням норм процесуального та матеріального права і доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду про відмову в задоволенні заяви.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника щодо не дослідження судом першої інстанції доказів щодо доведеності факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, оскільки судом першої інстанції дані докази були належним чином досліджені та допитані свідки в справі, проте суд першої інстанції, за визначеного заявником кола зацікавлених осіб, відмовляючи в задоволенні вказаної заяви, в приведеній частині, дійшов вірного висновку, що встановлення даного факту безпосередньо не породжує юридичних наслідків для заявника.
За своїм змістом решта доводів апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції, незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, тобто стосуються переоцінки доказів, яким була надана належна оцінка судом, і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.
Колегія суддів вважає, що в силу положень ч. 3 ст. 89 ЦПК України судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.
При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «РуїзТоріха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Щодо судових витрат, то відповідно до п.п. «б» та «в» п. 4) ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кучер Юлії Вікторівни - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 30 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 жовтня 2024 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков