Справа № 541/2283/23 Номер провадження 11-кп/814/1535/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
10 жовтня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023170550000405 за апеляційною скаргою прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 березня 2024 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зубівка Миргородського району Полтавської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого,
засуджено за ст. 126-1 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_9 , будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КУпАП, в період часу з 02.01.2023 по 01.03.2023, безпідставно, умисно, систематично вчиняв психологічне та економічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_7 , з якою проживає, що призвело до психологічних страждань останньої та погіршення якості її життя, зокрема виразилось у втомі, фізичному дискомфорті, негативних переживаннях та емоційній напруженості, а також у втраті позитивних емоцій, відпочинку, енергійності.
Кожного разу, окремо, на ґрунті особистих неприязних відносин, ОСОБА_9 , знаходячись в будинку АДРЕСА_1 , вчиняв словесний конфлікт. Під час конфлікту діючи умисно, систематично та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій та бажаючи діяти саме таким чином, вчиняв відносно матері ОСОБА_7 , з якою спільно проживає, пов'язаний спільним побутом і має взаємні права та обов'язки, психологічне насильство у вигляді словесних образ, криків на неї, погроз, яке супроводжувалось приниженням її гідності, залякування, що призводило до фізичних і психологічних страждань та економічне насильство у вигляді умисного позбавлення користування житлом.
Зокрема, 02.01.2023 приблизно 12.00 годині, перебуваючи по АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_7 , а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, ображав та висловлював погрози, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров'ю останній, у зв'язку чим ОСОБА_7 викликала працівників поліції.
За вказані дії постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18.01.2023 ОСОБА_9 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення психологічного насильства в сім'ї та піддано адміністративному стягненню у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.
Повторно, протягом року, а саме: 04 січня 2023 року приблизно о 14.00 годині, за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , під час раптово виниклого конфлікту з матір'ю, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, почав ображати ОСОБА_7 , та спричинив незначні тілесні ушкодження останній, тим самим протиправними діями ОСОБА_9 потерпілій було спричинено фізичне та психічне страждання, яке виразилося у пониженні самооцінки, та нездатності захистити себе, у зв'язку з чим останньою було викликано працівників поліції.
За вказані дії постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15.02.2023 ОСОБА_9 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення психологічного та фізичного насильства в сім'ї та призначено покарання у виді штрафу у розмірі десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 170 (сто сімдесят) гривень.
Окрім цього, повторно, протягом року, 01 березня 2023 року приблизно о 08.00 годині, за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , під час раптово виниклого конфлікту з матір'ю, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, почав ображати ОСОБА_7 , кричати, висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, та при цьому вигнав з будинку, тим самим позбавив потерпілу ОСОБА_7 можливості користуватися власним житлом, чим вчинив економічне та психологічне насильство, у зв'язку з чим остання викликала працівників поліції.
За вказані дії постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.03.2023 ОСОБА_9 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення психологічного насильства в сім ї та призначено покарання у виді штрафу в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Крім того, ОСОБА_9 , діючи з єдиним злочинним умислом, направленим на вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_7 , 06 квітня 2023 року приблизно о 16 години 30 хвилин знаходячись за місцем свого проживання за адресою, АДРЕСА_1 , під час раптово виниклого конфлікту з матір'ю, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, почав ображати, висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою та вигнав з будинку. Тим самим позбавив потерпілу ОСОБА_7 можливості користуватися власним житлом, чим вчинив економічне та психологічне насильство.
На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та покласти на ОСОБА_9 обов'язок, передбачений п.4 ч.3 ст. 76 КК України, а саме виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства», затвердженої Міністерством юстиції України № 2362/5 від 27.06.2023.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд у своєму рішенні безпідставно визнав обставиною, яка обтяжує покарання вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, оскільки ця обставина є ознакою кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, тому суд не може її враховувати при призначенні покарання як таку, що обтяжує.
Крім цього вважає, що суд безпідставно не поклав на ОСОБА_9 обов'язок передбачений п.4 ч.3 ст. 76 КК України, а саме виконати заходи, передбачені пробаційною програмою, так як ОСОБА_9 систематично вчиняє домашнє насильство щодо своєї матері, відповідно до характеристики конфліктний, зловживає алкоголем.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, прокурора та потерпілу в підтримку апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які поклалися на розсуд суду, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, за обставин, встановлених судом, кваліфікація кримінального правопорушення та призначене покарання за ст. 126-1 КК України у виді 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, є правильними, учасниками провадження не оскаржується та судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Разом з цим доводи прокурора про необхідність виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та покласти на ОСОБА_9 обов'язок, передбачений п.4 ч.3 ст. 76 КК України, а саме виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства», є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 обвинувачується за ст. 126-1 КК України, а саме: у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного та економічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
На підставі ч.4 ст. 67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Оскільки вчинення насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах є кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, тому вказана обставина не може бути визнана обставиною, яка обтяжує покарання та повинна бути виключена з мотивувальної частини вироку суду першої інстанції.
Крім цього, так як ОСОБА_9 обґрунтовано визначний винуватим у вчиненні систематичного насильства в сім'ї щодо своєї матері, відповідно до наявної у справі характеристики ОСОБА_9 ні з ким не підтримує дружніх стосунків, конфліктний, зловживає алкогольними напоями, на його поведінку неодноразово скаржилися сусіди та жителі села, колегія суддів дійшла висновку, що крім визначених судом обов'язків, передбачених ст. 76 КК України ОСОБА_9 необхідно визначити обов'язок виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства».
Пунктом 4 частини 1 статті 420 КПК України, передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
З огляду на вказане апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок скасуванню в частині звільнення від відбування покарання та виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про наявність обставини, яка обтяжує покарання.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 задовольнити.
Вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 березня 2024 року щодо ОСОБА_9 - скасувати в частині звільнення від відбування покарання.
Ухвалити в цій частині новий вирок.
Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
ОСОБА_9 вважати засудженим за ст.126-1 КК України до покарання, призначеного судом першої інстанції у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 та п. 2, п.4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства», затвердженої Міністерством юстиції України № 2362/5 від 27.06.2023.
В іншій частині вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 березня 2024 року щодо ОСОБА_9 залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4