Справа № 343/1393/20
Провадження № 22-ц/4808/951/24
№22-ц/4808/953/24
Головуючий у 1 інстанції Керніцький І. І.
Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.
10 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мальцевої Є.Є.
суддів: Баркова В.М., Девляшевського В.А.,
секретар Гудяк Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Вовк Віталія Васильовича про зупинення провадження у справі,
10 серпня 2020 року ОСОБА_2 звернувся в Долинський районний суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики. Одночасно позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на будівлю підстанції площею 50,4 кв. м (86/1000 від частки майнового комплексу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною вартістю 69 000 (шістдесят дев'ять тисяч) гривень, та майновий комплекс, розміщений в АДРЕСА_2 , орієнтовною вартістю 100 000 (сто тисяч) гривень, які на праві власності належать відповідачу, жителю АДРЕСА_3 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 14.05.1998, шляхом заборони відчуження в будь-який спосіб, будь-якими особами та проведення будь-яких реєстраційних дій стосовно вказаного майна до набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилався на те, що ним подана до Долинського районного суду позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення заборгованих коштів за договором позики. Ціна позову становить 536 250 гривень.
Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 26.03.2015 між продавцем ТЗОВ «Аркан» та ОСОБА_1 , та інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві власності належала будівля підстанції площею 50,4 кв. м. (86/1000 від частки майнового комплексу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною вартістю 69 000 (шістдесят девять тисяч) гривень.
Відповідно до даних Витягу № 6105318 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 30.12.2004, ОСОБА_1 належав на праві власності майновий комплекс, розміщений в АДРЕСА_2 , орієнтовною вартістю 100 000 (сто тисяч) гривень.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги розмір заявлених позовних вимог, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, були підстави припускати, що відповідач до вступу рішення в законну силу відчужить майно, тому невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення прав позивача, за захистом яких він звертався.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2020 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на будівлю підстанції площею 50,4 кв. м (86/1000 від частки майнового комплексу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною вартістю 69 000 (шістдесят дев'ять тисяч) гривень, та майновий комплекс, розміщений в АДРЕСА_2 , орієнтовною вартістю 100 000 (сто тисяч) гривень, які на праві власності належали відповідачу ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_3 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 14.05.1998, шляхом заборони відчуження в будь-який спосіб, будь-якими особами та проведення будь-яких реєстраційних дій стосовно вказаного майна до набрання рішенням суду законної сили.
Надалі в ході розгляду справи, учасники процесу з метою урегулювання спору на основі взаємних поступок у справі, подали до суду мирову угоду, яка була укладена між ними. Сторони, своїми заявами про затвердження мирової угоди, підтвердили, що умови мирової угоди, укладеної між ними, не порушують права та обов'язки сторін, та права чи охоронювані законом інтереси третіх осіб, вказані умови угоди їм цілком зрозумілі та підписані без будь-яких сумнівів та заперечень, без будь-якого тиску. Наслідки закриття провадження по справі їм відомі. Просили угоду затвердити та провадження по справі закрити.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28 січня 2021 року затверджено мирову угоду укладену між позивачем ОСОБА_2 та представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , згідно з якою сторони досягли згоди про добровільне врегулювання спору у справі №343/1393/20 про стягнення коштів за договором позики, яка розглядається Долинським районним судом Івано-Франківської області, на наступних умовах.
Сторони визнали, що на дату підписання цієї мирової угоди борг відповідача ОСОБА_1 , позивачу ОСОБА_2 , по розписці від 12.01.2018 року, становив 19 500 доларів США, що відповідно до обмінного курсу на час подання позову становив 536 250 гривень.
Сторони визнали та підтвердили, що відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 26.03.2015 року між продавцем ТЗОВ «Аркан» та ОСОБА_1 , та інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві власності належала будівля підстанції площею 50,4 кв. м.(86/1000 від частки майнового комплексу), що знаходиться по адресу, АДРЕСА_1 , орієнтовною вартістю 69 000 (шістдесят дев'ять тисяч) гривень, та відповідно до даних з Витягу № 6105318 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 30.12.2004 року, ОСОБА_1 належав на праві власності майновий комплекс розміщений в АДРЕСА_2 , орієнтовною вартістю 100 000 (сто тисяч) гривень. Загальна вартість майна становить 169000 гривень. Вказане майно на умовах мирової угоди перейшло з власності ОСОБА_1 у власність ОСОБА_2 .
Керуючись принципом взаємних уступок, сторони домовилися, що передача у власність позивачу ОСОБА_2 , вказаних у п.2 об'єктів нерухомості від відповідача ОСОБА_1 , буде вважатися повним погашенням боргу за даним договором позики, а тому за взаємною згодою оцінили будівлю підстанції площею 50,4 кв. м. (86/1000 від частки майнового комплексу), що знаходиться по адресу, АДРЕСА_1 , на суму 169 000 грн., майновий комплекс розміщений в АДРЕСА_2 , на суму 367 250 гривень. Сторони погодились, що загальна вартість нерухомого майна становить 536 250 гривень, що дорівнює сумі позики, відображеної в позові.
ОСОБА_1 , в день підписання цієї мирової угоди зобов'язався передати ОСОБА_2 всі наявні у нього документи, які стосуються вказаного майна, а також передати ключі від усіх замків у вказаних приміщеннях.
Підписанням цієї мирової угоди ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ствердили, що вони не мають жодних претензій один до одного з приводу виконання договору позики та підтвердили перехід права власності на нерухоме майно визначене в п.2 вказаної мирової угоди від ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 .. З часу набрання законної сили ухвали Долинського районного суду про визнання цієї мирової угоди, ОСОБА_1 , втратив всі майнові та немайнові права щодо нерухомого майна, визначеного в п.2 вказаної угоди.
Сторони зобов'язалися не перешкоджати одна одній у належному виконанні умов цієї мирової угоди.
Сторони підтвердили своє розуміння того, що ця мирова угода укладена ними у відповідності до ст.207 ЦПК України з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків Сторін, що стосується майна та немайнових активів що можуть належати ОСОБА_1 , і не можуть відноситись до будь-якої іншої (третьої) сторони.
Наслідки закриття провадження в справі № 343/1393/20 передбачені ст.ст. 255,256 ЦПК України сторонам були відомі.
Не погодившись з вказаними вище ухвалами суду першої інстанції, особа, яка не брала участі справі - ОСОБА_4 подав апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Свої доводи мотивує тим, що він раніше пред?явив позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів, про що Долинським районним судом Івано-Франківської області у справі №343/1984/19 постановлено ухвалу від 06.11.2019 року відповідно до якої накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1 , на суму, що не перевищуе ціни позову - 588 049,83 грн. 26.11.2019 року ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 борг за договором позики від 27 жовтня 2016 року в сумі 518 694,48 гривень (п?ятсот вісімнадцять тисяч шістсот дев?яносто чотири гривні та 48 копійок), а також 5 186,94 гривень (п?ять тисяч сто вісімдесят шість гривень і 94 копійки) сплаченого судового збору. Виконавчий лист з виконання вищевказаного рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області пред?явлено до виконання приватному виконавцеві виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицькому В.В., яким 20.01.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. На даний час на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В.В. перебуває виконавче провадження ВП № 61023690 з виконання виконавчого листа виданого Долинським районним судом Івано-Франківської області у справі № 343/1984/19 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 боргу за договором позики. В межах вищевказаного виконавчого провадження 03.12.2021 року винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, а саме 86/10000 часток майнового комплексу, а саме будівлі підстанції Літ.Е загальною площею 50,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
Вирішуючи клопотання про забезпечення позову та затверджуючи мирову угоду у справі у справі №343/1393/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики, суд першої інстанції не з?ясував наявність обтяжень на належне відповідачу майно, вирішив питання про права ОСОБА_4 , наклав арешт на майно відповідача, при цьому унеможливив виконання рішення у справі № 343/1984/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, що призвело до неможливості апелянта зареєструвати за собою право власності на майно, а саме 86/10000 часток майнового комплексу, а саме будівлі підстанції Літ.Е загальною площею 50,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Крім того в мировій угоді є посилання сторін на інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак до матеріалів справи така інформація не долучена, відтак є обґрунтовані підстави вважати про вжиття заходів за рахунок забезпечення даного позову і укладення мирової угоди здійснено для уникнення чи унеможливлення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу у справі №343/1984/19. До того ж з відповіді приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В.В. від 26.04.2024 року залишок нестягнутої заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 становить 270 520, 62 грн.
Таким чином, скаржник стверджує, що відповідач ОСОБА_1 , маючи боргові зобов?язання перед ним, знаючи, що майно обтяжене, не надав суду (приховав) інформацію про існуючий борг, заборону відчуження об?єктів нерухомого майна, діяв недобросовісно з метою унеможливлення сплати боргу апелянту. Просить суд ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2020 року скасувати, ухвалу Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28 січня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник ОСОБА_5 - адвокат Маланюк О.Я., надав відзив на апеляційну скаргу, вважає її безпідставною, оскільки в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 позивачем було заявлено про забезпечення позову за рахунок арешту іншого нерухомого майна боржника - житлових будинків, а не нежитлої нерухомості. Таким чином, інтереси ОСОБА_4 оскарженими ухвалами не зачеплені.
Просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржені ухвали суду - без змін.
Під час розгляду справи представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Вовк В.В. подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду по суті цивільної справи №343/1984/19 Долинським районним судом за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики. Мотивував клопотання тим, що ОСОБА_1 не визнає наявність боргових зобов'язань перед ОСОБА_4 , тому рішення про забезпечення позову і затвердження мирової угоди в справі, що переглядається апеляційним судом - за позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошей за договором позики - не може бути переглянуто без встановлення обставин боргових зобов'язань перед ОСОБА_4 ..
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Вовк В.В. до апеляційного суду не явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник ОСОБА_4 - адвокат Карпова О.В. заперечувала проти задоволення копотання, оскільки справа, що переглядається апеляційним судом, може бути розглянута без урахування обставин спору в справі №343/1984/19, тому що стосується інших правовідносин. Адвокат Маланюк О.Я. не підтримав клопотання про зупинення провадження, залишив його вирішення на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів, з огляду на те, що неявка учасників процесу, належним чином повідомлених, не перешкоджає розгляду заяви про зупинення провадження по даній цивільній справі, прийшла до наступного.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі лише у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В даному випадку апеляційний суд переглядає справу №343/1393/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики. ОСОБА_4 не є учасником правовідносин позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. ОСОБА_4 заявлений самостійний позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики у справі №343/1984/19. ОСОБА_4 оскаржує ухвали суду про забезпечення позову і затвердження мирової угоди у справі №343/1393/20, якими, на думку заявника, вирішена передача у власність нерухомого майна, за рахунок реалізації якого він мав би можливість захистити своє порушене право на повернення його коштів, переданих в позику ОСОБА_1 ..
Разом з тим, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Вовк В.В. належним чином не обґрунтував існування об'єктивної неможливості розгляду питання про забезпечення позову і затвердження мирової угоди в спорі про стягнення боргу між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за борговою розпискою від 12.01.2018 року до вирішення спору за вимогами про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 за борговою розпискою від 27.10.2016 року.
Так, вказані вимоги є різними за матеріально-правовими підставами і наслідками, а тому можуть розглядатися одночасно для дотримання принципу ефективності судового процесу.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що підстави для зупинення провадження в справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 252, 368, 389 ЦПК України, апеляційний суд
відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 11 жовтня 2024 року.
Судді Є.Є. Мальцева
В.М. Барков
В.А.Девляшевський