Справа № 761/36559/24
Провадження № 1-кс/761/24358/2024
08 жовтня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 , яке погоджене з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Гадяч Полтавської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді заступника директора комунального підприємства «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» Дніпровської міської ради, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в рамках кримінального провадження № 12023040000000900 від 18.08.2023, -
Детектив за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023040000000900 від 18.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням в якому здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
30.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, детектив просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначивши в якості альтернативного виду запобіжного заходу заставу у розмірі 1 751 931,92 грн.
На думку органу досудового розслідування відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не призведуть до нормальної процесуальної поведінки та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.
Захисники у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, подали відповідні письмові заперечення.
Захисник ОСОБА_8 у своїх письмових пояснення просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Вказав, що пред'явлена підозра необґрунтована, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні.
Зокрема вказав, що ОСОБА_4 виїхав за межі України у відпустку, однак, дізнавшись про наявність відкритого проти нього кримінального провадження - повернувся в Україну для участі в судовому засідання, що свідчить про відсутність ризику переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Крім цього вказав, що ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів відсутній, оскільки під час проведених 30.09.2024 обшуків вилучена значна кількість документації, яка має значення для кримінального провадження.
Щодо ризику впливу на учасників кримінального провадження захисник ОСОБА_8 вказав, що він жодним чином недоведений.
Захисник ОСОБА_7 у своїх письмових пояснення вказав, що пред'явлена підозра необґрунтована, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, недоведені, ОСОБА_4 має тісні соціальні зв'язки, сім'ю, постійне місце проживання, стабільний дохід у вигляді заробітної плати та пенсії, трудовий стаж понад 40 років, за місцем роботи характеризується позитивно.
Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання з доданими до нього документами, надані стороною захисту заперечення, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023040000000900 від 18.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням в якому здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
30.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться в повідомленні про підозру від 30.09.2024, вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, а саме: повідомленням УПК в Дніпропетровській області Департаменту НПУ про вчинення кримінального правопорушення; рапортами УПК в Дніпропетровській області Департаменту НПУ щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення; статутом КП «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» ДМР; посадовою інструкцією, затвердженою 01.09.2023 директором КП «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» ДМР; наказами директора КП «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» ДМР від 11.01.2022 № 11/01-4 та № 11/01-4; договорами постачання товару № 04/04-2 від 04.04.2023; видатковими накладними № 04/1 від 10.04.2023 р. та № 04/2 від 10.04.2023 р.; платіжними інструкціями щодо перерахування з рахунку КП «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» ДМР ( НОМЕР_1 ) на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_10 № НОМЕР_2 бюджетні кошти Дніпровської територіальної громади; висновком експерта № 23/08/2024 від 17.09.2024; щодо проведення судово-економічної експертизи, висновком експерта № 4836 від 09.12.2023, щодо проведення судової товарознавчої експертизи, матеріалами НСРД, іншими матеріалами кримінального провадження, як самостійно так і у сукупності.
Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження обставини, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 30.09.2024, вчинив зазначені кримінальні правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваній органом досудового розслідування.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінальних правопорушень.
Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.
Так, наявність ризику переховуватися від органів досудового слідства та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що підозрюється у вчиненні корупційних особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати пені посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, з метою ухилення від кримінальної відповідальності має можливість втекти та переховуватись від органів досудового слідства та вчиняти спроби покинути територію України.
Однак, суд не може погодитися з твердженнями органу досудового розслідування про наявність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони жодним чином необґрунтовані ні детективом у клопотанні, ні прокурором у судовому засіданні.
Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.
Суд зазначає, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід, такий як наприклад особисте зобов'язання, не забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та запобігти існуючим ризикам.
Так, у клопотанні та під час судового засідання необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту органом досудового розслідування обґрунтовується лише суспільним інтересом до розгляду даного кримінального провадження.
З такими твердженням суд не може погодитися, оскільки тримання під вартою у відповідності до ст. ч. 1 ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Нормою ст. 9 ч. 5 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень детектива про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Оцінюючи зібрані у справі докази, надавши оцінку встановленим фактам щодо особи підозрюваного, який має постійне місце проживання та роботи, наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд приходить висновку, що запобіжний захід, на застосуванні якого наполягає сторона обвинувачення, не відповідає фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри та може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком 60 днів, а саме по 06 грудня 2024 року включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадження № 12023040000000900 від 18.08.2023;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених судом обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання підозрюваним ОСОБА_4 покласти на детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 .
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених на підозрюваного обов'язків по 06 грудня 2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1