ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8143/24
провадження № 2/753/5858/24
09 жовтня 2024 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
у квітні 2024 року КП "Київтеплоенерго" звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що КП "Київтеплоенерго" надає послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 у зазначеному будинку. У зв'язку із несплатою відповідачем коштів за отримані послуги, у нього виникла заборгованість, яка складає 103 672,91 грн, та яку позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року позовну заяву було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 25 квітня 2024 року
08 травня 2024 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою суду від 09 травня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копяї позовної заяв з додатками двічі направлялися відповідачу на адресу його місця реєстрації: АДРЕСА_3 , проте поверталися до суду без вручення адресату, з відмітками "за закінченням терміну зберігання". Окрім того, копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалися відповідачу на адресу місцезнаходження нерухомого майна, власником якого він є: АДРЕСА_4 , та яка була отримана відповідачем особисто 05 липня 2024 року, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення судового відправлення, яке повернулося до суду.
Суд також зазначає, що у травні 2024 року до суду від адвоката Педенка Д.В. надійшла заява про переведення в електронну форму документів, які надійшли до суду у паперовій формі та надання адвокату можливості для ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді. в підсистемі Електронний суд.
Таким чином судом 03 червня 2024 року було здійснено переведення матеріалів справи у електронний вигляд та долучено данні адвоката Педенка Д.В. до статистичної картки справи з наданням адвокату доступу на ознайомлення із матеріалами позову.
Однак, у відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач та його представник не скористалася своїм процесуальним правом та не направили суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» було укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) до Додатки до нього, відповідно до яких ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло права грошової вимоги до боржників, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 1 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 1 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отриманні кредитором за період 1 серпня 2018 до дати укладення цього договору. Перелік договорів, (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору.
Тобто, з 1 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснювало КП ««Київтеплоенерго».
З 01 листопада 2021 року, у зв'язку зі зміною законодавства, КП ««Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Будинок АДРЕСА_1 під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання, тобто мешканці квартир, що розташовані в будинку, є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , про що свідчить витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.8-9).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24 червня 2004 року № 1875-IV (надалі - Закон № 1875-IV).
Вищевказаний Закон містить визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За приписами статті 19 Закону № 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого постачання холодної води та водовідведення.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону № 1875-IV виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 №34 (5085).
Частина 7 статті 26 Закону визначає, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
За приписами статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За приписами статті 20 Закону № 1875-IV, пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно статті 32 Закону № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
З 1 травня 2019 року набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року (далі - Закон № 2189-VIII).
За приписом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року, Постановою КМУ від11 грудня2019 року № 1182 "Про затвердження Правил надання послуг з постачання гарячої води та попових договорів про надання послуг з постачання гарячої води" та Постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 830 "Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії".
Відповідно до статті 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також і плату за абонентське обслуговування.
Відповідно до положення частини четвертої статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.
Згідно із статтею 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідач, будучи власником нерухомого майна та отримуючи послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води, не виконував покладений на нього договором і законом обов'язок по оплаті вказаних рпослуг, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 103 672,91 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідач від мереж теплової енергії та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлялися, не відключався.
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до умов договору новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у додатку № 1 та/або договору № 2 до договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене цим договором. Крім того новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних та інфляційних нарахувань.
Відповідно до договору № 602-18 про відступлення прав вимоги від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» позивач прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 1 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5919,72 грн. та з централізованого опалення 11269,66 грн.
Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, відповідач у період з травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року не сплачував кошти за послуги з централізованого постачання гарячої води та за послуги з централізованого опалення, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 11 141, 92 грн на 30 391,43 грн, відповідно
Разом з тим, відповідач, починаючи з 01 листопада 2021 року, не належним чином сплачував кошти за надані йому послуги: з постачання теплової енергії, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 39 450,71 грн, за спожиті послуги з постачання гарячої води у розмірі 5521,32 грн, а також: заборгованість по платі за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії - 155,35 грн та за абонентське обслуговування за постачання гарячої води - 122,80 грн.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання та централізованого опалення до травня 2018 року, а також у період з травня 2018 року по кінець жовтня 2021 року, та починаючи з 01 листопада 2021 року за послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, абонентське обслуговування за постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування за постачання гарячої води в загальному розмірі 103 672,91 грн є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України.
Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн та 43 грн витрати пов'язанні з розглядом справи (отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), які підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,
позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість:
- за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 11 269,66 грн;
- за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого водопостачання урозмірі 5619, 72 грн;
- за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 30 391,43 грн;
- за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 11 141,92 грн;
- за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 39 450,71 грн;
- за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 5 521, 32 грн;
- за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 155,35 грн;
- за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 122,80 грн, що в загальному розмірі складає 103 672,91 грн, а також судовий збір в сумі 3028,00 грн та 43 грн витрати пов'язанні з розглядом справи.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради "Київтеплоенерго", код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, 5.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя К.В. Шаповалова