Справа № 222/529/20
Провадження № 2/752/4970/24
Іменем України
08 жовтня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Крушельницької Д.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань в м. Києві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна,-
У квітні 2020 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 в період з 05 грудня 2007 року по 27 листопада 2019 року, а також розділити спільне сумісне майно подружжя шляхом:
- визнання спільною власністю подружжя квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , автомобіль TOYOTA YARIS, 2012 р.в., дата державної реєстрації 19 жовтня 2012 року, червоного кольору, державні номери НОМЕР_1 , автомобіль Nissan X-Trail, 2017 дата державної реєстрації 13 квітня 2017 року, сірого кольору, державні номери НОМЕР_2 , автомобіль Chevrolet Aveo, 2006 р., сірого кольору;
- визнання за ОСОБА_1 право власності на автомобіль TOYOTA YARIS, 2012 р.в., дата державної реєстрації 19 жовтня 2012 року, червоного кольору, державні номери НОМЕР_1 у власності відповідача залишити автомобіль Nissan X-Trail, 2017 дата державної реєстрації 13 квітня 2017 року, сірого кольору, державні номери НОМЕР_2 , автомобіль Chevrolet Aveo, 2006 р., сірого кольору;
- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за її 1/2 частку в майні у вигляді кв. АДРЕСА_1 та кв. АДРЕСА_2 у розмірі - 2 040 000,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року позов було залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Справа надійшла до суду 06 травня 2024 року та в результаті проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи від 06 травня 2024 року, справу передано судді Слободянюк А.В.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 травня 2024 року справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовчий розгляд справи, оскільки питання про відкриття провадження по справі було вирішено ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2020 року, сторонам було надано строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
В підготовче засідання сторони не з'явились, від представника позивача адвоката Головань Т.Г. надійшла заява, в якій вона просила проводити засідання 08 жовтня 2024 року за її відсутності та відсутності її довірителя ОСОБА_1 . Клопотання, які заявлені по справі і не були розглянуті, просила розглянути за їх відсутності.
Відповідач в підготовче засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України яке було опубліковано 01 серпня 2024 року.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в підготовче судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суддею встановлено, що позивачем 08 лютого 2021 року було подано уточнену позовну заяву, питання про прийняття її до розгляду не було вирішено попереднім складом суду.
В подальшому, позивач остаточно визначилася із позовними вимогами та 31 січня 2022 року подала суду уточнену позовну заяву в новій редакції, в якій просить суд:
- встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 05 грудня 2007 року по 17 листопада 2019 року;
- визнати спільною власністю подружжя квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , автомобіль TOYOTA YARIS, 2012 р.в., дата державної реєстрації 19 жовтня 2012 року, червоного кольору, державні номери НОМЕР_1 , автомобіль Nissan X-Trail, 2017 дата державної реєстрації 13 квітня 2017 року, сірого кольору, державні номери НОМЕР_2 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль TOYOTA YARIS, 2012 р.в., дата державної реєстрації 19 жовтня 2012 року, червоного кольору, державні номери НОМЕР_1 у власності відповідача залишити автомобіль Nissan X-Trail, 2017 дата державної реєстрації 13 квітня 2017 року, сірого кольору, державні номери НОМЕР_2 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за її 1/2 частку в майні у вигляді кв. АДРЕСА_1 та кв. АДРЕСА_2 у розмірі - 1 949 080,00 грн.
Усі витрати, пов'язані з розглядом справи у суді покласти на відповідача.
Суд, вивчивши уточнену позовну заяву від 31 січня 2022 року та додатки до неї, дослідивши матеріали справи доходить висновку про те, що відповідна заява має бути прийнята судом до розгляду, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ч.4 статті 4 ЦПК України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Права та обов'язки учасників справи визначені статтею 43 ЦПК України, процесуальні права та обов'язки сторін встановлені статтею 49 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
На даний час, як і станом на час надходження уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до суду, розгляд справи перебуває на стадії підготовчого провадження, отже уточнена позовна заява позивача подана у межах процесуального строку, передбаченого ст. 49 ЦПК України.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 49 ЦПК України до уточненої позовної заяви додано докази направлення копії такої заяви іншим учасникам справи (відповідачу ОСОБА_2 ).
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому судовому засідання суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
Верховний суд у постанові № 910/18389/20 від 22 травня 2021 року зробив висновок про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, суд розцінює уточнену позовну заяву позивача, у якій вона фактично просить стягнути з відповідача грошову компенсацію за її частку в спільному майні подружжя у зменшеному розмірі, як заяву про зменшення позовних вимог.
В аспекті можливості чи неможливості прийняття до розгляду такого процесуального документу як «уточнена позовну заява», суд виходить з того, що відповідно до практики ЄСПЛ надмірний формалізм вважається порушенням права на справедливий суд, а відтак вважає за можливе прийняти до розгляду уточнену позовну заяву позивача та розглядати справу з урахуванням викладення позовних вимог позивача у редакції від 31 січня 2022 року.
Звідси, приймаючи до уваги зміст поданого процесуального документа, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття до розгляду уточненої позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 49, 260 ЦПК України, суд, -
Прийняти уточнену позовну заяву від 31 січня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна.
В подальшому розглядати справу з урахуванням зменшених позовних вимог.
Відкласти підготовче засідання на 27 листопада 2024 року об 11 год 00 хв.
Роз'яснити відповідачу, що він має право надати відзив на зменшені позовні вимоги у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про уточнення позовних вимог. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачам п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Слободянюк