Єдиний унікальний номер 725/7985/24
Номер провадження 3/725/2603/24
09.10.2024 року м. Чернівці
Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Федіна А.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 19.08.2024 року о 13 год. 00 хв. в м.Чернівці по вул. Чехова, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz Vito 116 д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з території лікарні, не виконав вимоги дорожнього знаку 4.3 «Рух ліворуч» та дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», виїхав на вул. Буковинську, де ділянка дороги з одностороннім рухом та на нерегульованому перехресті з вул.Чехова був неуважний, при виникненні перешкоди у русі не вжив усіх заходів щодо безпечного її об'їзду, або до повної зупинки свого транспортного засобу, внаслідок чого відбулось зіткнення з рухаючимся по вул. Чехова транспортним засобом марки Tesla Model 3 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, потерпілих немає.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся судом про час та місце розгляду справи за адресою його місця проживання, яка вказана у протоколі, а також СМС-повідомленням за номером телефону, який був вказаний у відповідній заявці про отримання судової повістки в електронній формі.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Крім того, інформація щодо вказаної справи міститься в загальному доступі в мережі Інтернет за наступною веб-адресою сторінки: http://ptr.cv.court.gov.ua/sud2408/ , де в розділі «Громадянам» вказані відомості щодо стадії розгляду та дати призначення судового засідання.
Як відзначив ЄСПЛ у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань. Особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив та не направив відповідного мотивованого клопотання про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи дані щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, дана справа може бути розглянута без його участі.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення та накласти на нього суворіше адміністративне стягнення ніж штраф, оскільки одразу після ДТП ОСОБА_1 почав поводити себе зухвало та агресивно, зазначив, що завдану шкоду відшкодовувати не буде, факту притягнення до адміністративної відповідальності не боїться, оскільки сума штрафу передбачена санкцією ст. 124 КУпАП для нього є незначною. Вказував на те, що ОСОБА_1 грубо порушив ПДР України, зробив це свідомо та умисно, порушивши вимоги кількох дорожніх знаків, поїхав під дію забороняючого рух знаку на вулицю з одностороннім рухом проти напрямку руху, а його поведінка після ДТП вказувала на відсутність у нього критики до своїх дій та каяття.
Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту ст. 124 КУпАП вбачається, що остання передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 19 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується дослідженими та проаналізованими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями потерпілого в судовому засіданні, іншими матеріалами справи.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom») від 02 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Санкцією ст. 124 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 за наслідками розгляду справи не встановлено.
За змістом ч. 4 ст. 30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За наслідками розгляду справи не встановлено наявності обмежень передбачених ч. 4 ст. 30 КУпАП для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Статтю 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Так, конструкція ст. 24 КУпАП вказує на те, що позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання) (п. 5 ч.1 ст. 24 КУпАП) є більш суворим видом адміністративного стягнення, ніж штраф (п.2 ч.1 ст. 24 КУпАП).
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Враховуючи всі обставини справи, пояснення потерпілого в судовому засіданні про відсутність у ОСОБА_1 критики до вчиненого, небажання відшкодовувати шкоду, готовність сплатити штраф, оскільки вважає його розмір незначним, систематичну неявку ОСОБА_1 в судові засіданні у даній справі, які відкладались тричі з підставі відсутності особи, яка притягається до відповідальності, відсутність обставин, які б пом'якшували відповідальність останнього, характер вчиненого правопорушення, кількість допущених порушень пунктів ПДР України, які призвели до даного ДТП, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 більш суворого виду адміністративного стягнення із передбачених санкцією ст. 124 КУпАП, а саме позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців та вважає, що саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Матеріали справи не містять відомостей про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 33,34,35, 283, 284, 285, 294, 124 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці А. В. Федіна