Справа № 645/3774/24
Провадження № 3/645/1269/24
11 жовтня 2024 року м. Харків
Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шевченко Г.С.,
за участю секретаря судових засідань - Пастушенко К.Р.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсіонера, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, 122-4 КУпАП,
встановив:
26.06.2024 року в провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова з УПП в Харківській області ДПП надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№071678 від 19.06.2024 вбачається, що 04.06.2024 р. о 15-50 год. водій ОСОБА_1 по пр-ту Льва Ландау, біля б. 66 Б, в м.Харкові, керуючи автомобілем Mercedes Benz 190, д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не дотримався безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на автомобіль «Jaguar F-Pace», д.н.з. НОМЕР_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3 Б, 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№071679 від 19.06.2024 р., 04.06.2024 р. о 15-50 год. водій ОСОБА_1 по пр-ту Льва Ландау, біля б. 66 Б, в м. Харкові, керуючи автомобілем Mercedes Benz 190, д.н.з. НОМЕР_2 , став учасником ДТП, після чого з невідомих причин залишив місце події.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.10А Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
Постановою суду від 22.07.2024 року даний матеріал був направлений до ННЦ «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_2 » для проведення експертизи, після чого 26.09.2024 року матеріал був повернутий до суду.
Згідно висновку експерта №6105 від 18.09.2024 р.:
1.2.3 В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Mercedes Benz 190 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути ДТП для водія автомобіля Mercedes Benz 190 ОСОБА_1 визначалась виконанням ним вимог п.10.1 ПДР України, для чого в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія автомобіля Mercedes Benz 190 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.1 ПДР України і знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з ДТП. В даній ДТП водій автомобіля Jaguar F-Pace ОСОБА_3 повинен був діяти згідно з вимогами п.15.2 ПДР України. Дії водія автомобіля Jaguar F-Pace ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 15.2 ПДР України, однак не знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з ДТП. Технічна можливість уникнути ДТП водія автомобіля Jaguar F-Pace ОСОБА_3 не визначалась і повністю залежала від дій водія автомобіля Mercedes Benz 190 ОСОБА_1 по забезпеченню безпеки руху при виконанні маневру лівого повороту.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши письмові матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня здійснення правопорушення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
За п. 7 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КпАП України.
КУпАП передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Аналогічне положення міститься в рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, за яким у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не має вирішуватися.
Також, відповідно до висновку Вищого адміністративного суду України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності», у разі закриття провадження по справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не встановлюється.
Отже, після закінчення вказаних строків унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
Враховуючи, що наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, після виключення провадження унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
Оскільки правопорушення мало місце 04.06.2024 р., тобто більше 3 місяців тому, суд позбавлений можливості розглянути матеріал у строки, передбачені ст. 38 КпАП України.
За таких обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є перешкодою для встановлення в інших процедурах винуватості особи або її невинуватості з метою притягнення до цивільної відповідальності. Такі спори про відшкодування майнової шкоди та компенсації моральної шкоди на користь потерпілих внаслідок адміністративного правопорушення підлягають вирішенню судом у порядку цивільного судочинства.
Особи, які були учасниками в адміністративному провадженні, приймають участь у таких спорах як суб'єкти приватно-правового права і можуть доводити свою невинуватість та заподіяну шкоду у процедурі цивільного судочинства.
У зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 38, 124, 283, 284, 247 КУпАП України, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Фрунзенського районного суду м. Харкова.
Суддя Г. С. Шевченко