Справа № 953/7019/24
Провадження № 2/643/4461/24
11.10.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Броницької М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в місті Харкові за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
01.08.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшов позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 62 666,57 грн та 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.08.2024 матеріали цивільної справи за підсудністю направлено до Московського районного суду м. Харкова.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа надійшла в провадження судді Броницької М.В.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив наступне. Між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 26.11.2017 було укладено кредитний договір № 200922416401, на підставі якого відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 1 000,00 грн, який в подальшому було збільшено до 38 000,00 грн.
Позивач акцентує, що своїм підписом у Заяві відповідач підтвердив, що підписана ним Заява складає Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Умовами Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено право банку змінювати клієнту кредитний ліміт. Згідно пункту 4.3.6.4 частина 4 Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого Кредитного ліміту або закрити Кредитний ліміт взагалі за умови інформування Клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення на Номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру Кредитного ліміту Банк повідомляє Клієнту новий розмір Кредитного ліміту. У разі незгоди Клієнта із зміненим розміром Кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19. Розділу ІІ цього Договору Клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися до Банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо Клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду зі зміною розміру Кредитного ліміту та/або здійснив першу Платіжну операцію після отримання вказаного SMS-повідомлення Банку, згода Клієнта зі зміною умов Договору вважається підтвердженою.
Позивач зазначає, що направляв письмову вимогу (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. З метою відновлення своїх порушених прав та законних інтересів позивач звернувся в суд з зазначеними вище позовними вимогами.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу надавався строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву, проте своїм право на подачу відзиву відповідач не скористався.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, відповідно до частини другої ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінивши кожен наявний у матеріалах справи доказ на предмет його належності, допустимості, достовірності, а усі докази в сукупності та взаємозв'язку - на предмет їх достатності, суд встановив відповідні обставини, які вказують на характер кредитних правовідносин між сторонами, врегламентованих відповідними цивільно-правовими нормами, які підлягають застосуванню.
Судом встановлено, що 26.11.2017 між сторонами було укладено кредитний договір № 200922416401, на підставі якого відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 1 000,00 грн, який в подальшому було збільшено до 38 000,00 грн. Договір було укладено в спосіб підписання 26.11.2017 відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом Заяви № 200922416401 (а.с. 12). Даною Заявою відповідач попросив позивача відкрити на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, надати Кредитну картку та встановити кредитний ліміт у сумі 1000,00 грн. Розрахунковим днем та платіжною датою визначено 20 число місяця. Строк дії Кредитного ліміту, процентна ставка за користування Кредитним лімітом, розмір Мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування Кредитної картки встановлювалися відповідно до умов Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (а.с. 14-24). Підписанням заяви відповідач підтвердив факт отримання ним непошкодженої платіжної картки та ПІН-коду, своє ознайомлення з правилами користування платіжною карткою, які зобов'язався дотримуватися, а також вибрав для себе спосіб щомісячного отримання виписки по рахунку у відділенні банку. Також відповідач власноруч підписав Паспорт споживчого кредиту, тобто був ознайомлений з процентною ставкою, загальними витратами за кредитом, орієнтовною загальною вартістю кредиту (а.с. 12).
Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 200922416401 від 26.11.2017 зі всіма змінами і доповненнями до нього станом на 04.06.2024 (включно) заборгованість ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період 20.02.2018 по 20.11.2023 становить: 62 666,57 грн, з яких: 37 946,65 грн - заборгованість за сумою кредиту, 24 719,92 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 28-31).
За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України). За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Нормою частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до положень частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1-3 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина 1 статті 229 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».
За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит: вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, зокрема за ведення рахунків, які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов'язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем. Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов'язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов'язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі (частина 2 статті 8Закону України «Про споживче кредитування»).
У частині 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено перелік обов'язкових істотних умов у договорі про споживчий кредит. Статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», передбачена така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, яка визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Постановою Національного банку України від 08.06.2017 за № 49, затвердженні Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі: Правила), які розроблено відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність» «Про національний банк України», «Про споживче кредитування», встановлюють порядок та методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача.
Згідно з пунктом 8 Правил банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки. Банк зазначає реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту за рядком «Усього» у колонках 9 і 10 (відповідно)форми, наведеної в додатку 2 до цих Правил.
Відповідно до частин 1, 2, 5, 7 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які с несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.
Обравши спосіб захисту своїх прав шляхом визнання кредитного договору недійсним з підстав передбачених статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», особа зобов'язана довести правову та фактичну підстави своїх вимог або заперечень.
Як вбачається із наявних у справі доказів, 29.11.2017 ОСОБА_1 підписав заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за № 200922416401, відповідно до якої погодився з усіма його умовами, зокрема й умови про те, що підписана ним заява складає Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, про що свідчить надана позивачем завірена копія такої заяви; паспорт споживчого кредиту та Публічна пропозиція на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Разом із цим, відповідач ОСОБА_1 із істотними умовами такого договору, про що власноруч поставив власний підпис.
У свою чергу позивач надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому у договорі, у повному обсязі, що підтверджується випискою за банківським рахунком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (а.с. 31-45). Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за відповідний день операцій.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а відтак є належними доказами на підтвердження факту наявності заборгованості позичальника перед кредитодавцем. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, зазначивши, що виписка з позичкового рахунку є підтвердженням видачі кредиту.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів щодо виконання взятих на себе за договором зобов'язань щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, оскільки відповідач зі свого боку не виконав умови договору, в результаті чого утворилася заборгованість, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, шо позовні вимоги, спрямовані на відновлення позивачем своїх порушених прав та законних інтересів, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»заборгованість в сумі 62 666,57 грн.
За частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 78, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 274, 277, 280, 282, 354-355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за Кредитним договором № 200922416401 від 26.11.2017 у розмірі 62 666 (шістдесят дві тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 57 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, індекс 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя М.В. Броницька