Справа № 629/4233/24
Номер провадження 1-в/629/96/24
11 жовтня 2024 року м.Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді- ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника органу пробації- ОСОБА_4 , засудженого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Лозівського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Домаха, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, якому встановлено інвалідність 2 групи, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Начальник Лозівського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області звернулась до суду з поданням про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону. В обґрунтування подання зазначено, що вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.08.2024 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Вирок набрав законної сили 09.09.2024 року. 09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року. У зв'язку з вище вказаним, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, ст. 4,5 КК України, ст. 58 Конституції України, орган пробації просить вирішити питання про приведення вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.08.2024 року у відповідність до вимог закону.
В судовому засіданні представник філії ДУ «Центр пробації» подання підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Прокурор та засуджений ОСОБА_5 не заперечували проти задоволенні подання.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали подання та особової справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.08.2024 року у справі № 629/4233/24 ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України за вчинення крадіжки на суму 523 грн. (яку він вчинив 20.05.2024 року) до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до вказаного вироку суду дії ОСОБА_5 суд кваліфікував за ч. 4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі - Законом № 3886-IX), який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно з п.п.169.1.1.п.169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, відповідно до статті 51 КУпАП (в редакції закону станом на 09 серпня 2024 року), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення, тобто станом на 2024 рік, не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3028,00 грн.
Згідно із ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 1 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Частинами 2 і 3 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст. 4 КК України).
Згідно із ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Таким чином, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна, вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи зазначені зміни до законодавства, а також положення наведеної вище ч.2 ст. 4 КК України та ч.1 ст.5 КК України, таємне викрадення чужого майна вартістю до 3028 грн. на час, до якого відносять інкриміноване ОСОБА_5 діяння (20.05.2024 року), кваліфікувалось б за ч. 1 ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а таємне викрадення чужого майна вартістю понад 3028 грн. - за ч.1 ст.185 КК України (крадіжка), а за наявності кваліфікуючих ознак (наприклад вчинення повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, тощо) - за відповідною частиною статті 185 КК України.
Враховуючи наведене вище, оскільки згідно вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.08.2024 року у справі №629/4233/24, яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, яким завдано шкоду у розмірі 523 гривні, що не перевищує поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку на час вчинення відповідного злочину, відтак наявні підстави стверджувати про внесення змін, які б усували караність діяння ОСОБА_5 за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а саме у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Разом з тим, як вбачається із зазначеного вироку, кваліфікуючою ознакою вчиненого злочину є незаконне проникнення до житла.
Згідно із абз.1, 2 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 6 листопада 2009 року № 10 сформульовано таке правило кваліфікації: крадіжка, грабіж або розбій, поєднані з незаконним проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, кваліфікуються відповідно за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК. Додатково за ст. 162 КК такі дії кваліфікувати не потрібно. Якщо незаконне проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища поєднане зі вчиненням крадіжки, кримінальну відповідальність за яку з огляду на вартість викраденого законом не передбачено, вчинене належить кваліфікувати за ст. 162 «Порушення недоторканності житла» КК.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.08.2024 року у справі №629/4233/24 слід привести у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-IX від 18.07.2024.
Зокрема, ОСОБА_5 слід вважати засудженим за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.08.2024 року за ч. 1 ст.162 КК України за незаконне проникнення до житла, із призначенням покарання у вигляді штрафу.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,-
Подання - задовольнити.
Привести у відповідність чинному законодавству вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.08.2024 року у справі №629/4233/24 (провадження №1-кп/629/237/24).
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим за ч.1 ст.162 КК України, із призначенням покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
В іншій частині вирок відповідає вимогам норм чинного Кримінального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1