10.10.2024
Справа № 642/6325/24
Провадження № 1-кс/642/3740/24
10.10.2024 м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 ХРУП № 3 в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженню № 12023221220001521 від 12.10.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,-
встановив:
СВ ВП №2 Харківського районного управління № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023221220001521 від 12.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95-ВР (в редакції Закону №530-У від 28.12.2015), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України №481 від 20.08.2008, наказу Міністерства охорони здоров'я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров'я України» від 01.08.2000 №188 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2024 №653 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, бажаючи цього, в невстановлений період часу однак не пізніше 11.11.2023, при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «канабіс», який розфасував в безбарвний полімерний пакет з фіксатором, який почав незаконно зберігати при собі, з метою збуту.
Так, 11.11.2023 о 11 годин 01 хвилин, ОСОБА_5 діючи з умислом, спрямованим на незаконний збут наркотичного засобу - «канабіс», з метою незаконного особистого збагачення, діючи з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту наркотичного засобу та бажаючи цього, перебуваючи поблизу «Комунального закладу охорони здоров'я «Харківський обласний спеціалізований будинок дитини АДРЕСА_1 , в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув громадянину з вигаданими анкетними даними « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», безбарвний полімерний пакет з фіксатором, з наркотичним засобом - «канабіс», за що ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 700 (сімсот) гривень.
11.11.2023 року о 11 годині 07 хвилини, поблизу будинку АДРЕСА_2 , у присутності двох понятих, ОСОБА_7 добровільно видав оперуповноваженому ВКП ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області безбарвний полімерний пакет з фіксатором з речовиною рослинного походження, утворена з верхівками, коричнево-сіро-зеленого кольору, яку він придбав в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_5 .
Згідно висновку експерта ХНДЕКЦ МВС України за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» для проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/121-23/26929-НЗПРАП від 28.11.2023, надана на дослідження речовина масою: 1,2274 г є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить: 0,9817 г.
Відповідно до постанови КМУ від 24 травня 2024 року № 653 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 № 770, було внесено зміни та канабіс був виключений з таблиці №1 списку №1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» та віднесений до таблиці №2 списку №1 «наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено».
Таким чином, ОСОБА_5 всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживаючи ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбав та зберігав з метою збуту та збув наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 0,9817 г, згідно таблиці №2 списку №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Крім того, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95-ВР (в редакції Закону №530-У від 28.12.2015), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України №481 від 20.08.2008, наказу Міністерства охорони здоров'я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров'я України» від 01.08.2000 №188 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2024 №653 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, діючи повторно, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу з метою збуту та його незаконний збут, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій та бажаючи цього, в невстановлений період часу однак не пізніше 08.10.2024, при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «канабіс», який розфасував в 4 (чотири) безбарвних полімерних пакета з фіксатором та почав незаконно зберігати в пачці з-під цигарок ТМ «Прима» при собі в, з метою збуту.
Так, 08.10.2024 приблизно о 16 години 55 хвилин - 17 години 05 хвилини, діючи з умислом, спрямованим на незаконний збут наркотичного засобу - «канабіс», з метою незаконного особистого збагачення, діючи з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту наркотичного засобу, бажаючи цього, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3 , в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув громадянину з вигаданими анкетними даними « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», пачку з-під цигарок ТМ «Прима» з 4 (чотирма) безбарвними полімерними пакетами з фіксатором з наркотичним засобом - «канабіс», за що ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) гривень.
08.10.2024 року о 17 годині 09 хвилини, поблизу будинку АДРЕСА_4 , у присутності двох понятих, ОСОБА_7 добровільно видав оперуповноваженому ВКП ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, пачку з-під цигарок ТМ «Прима» з 4 (чотирма) безбарвними полімерними пакетами з фіксатором з речовиною рослинного походження, яку він придбав в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_5 всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживаючи ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», повторно, незаконно придбав та зберігав з метою збуту та збув наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, згідно таблиці №2 списку №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
08.10.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
09.10.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу та незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно.
Прокурор вказує, що метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризиків: переховування обвинуваченого від слідства, суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити та встановити заставу в розмірі передбаченому чинним законодавством.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність існування відповідних ризиків, можливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного обранням більш мякого запобіжного заходу, який не пов'язаний з позбаленням волі.
Слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом а частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Частина 2 ст. 177 КПК України передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з положеннями п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
-заявою ОСОБА_8 від 12.10.2023 про вчинене кримінальне правопорушення;
-показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 ,
-протоколом огляду грошових коштів від 11.11.2023,
-протоколом огляду покупця від 11.11.2023,
-протоколом добровільної видачі від 11.11.2023,
-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 11.11.2023,
-висновком експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркозасобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № СЕ-19/121-23/26929-НЗПРАП від 28.11.2023,
-протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 31.01.2024,
-протоколом огляду грошових коштів від 08.10.2024,
-протоколом огляду покупця від 08.10.2024,
-протоколом добровільної видачі від 08.10.2024,
-протоколом обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_5 , де мешкає ОСОБА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено речові докази.
Оскільки КПК України не містить визначення обґрунтованої підозри, за роз'ясненням вказаного поняття слід звернутися до практики ЄСПЛ. За загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30.08.1990 року, п. 32, Series A, № 182, термін «обґрунтована підозра» у вчиненні правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У справі «Ердагоз проти Туреччини» висловлено позицію, що факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тим, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
Окрім того, на підтвердження обґрунтованості підозри, наявні фактичні обставини кримінального провадження дають можливість об'єктивно пов'язати обвинуваченого із вчиненням кримінального правопорушення (Рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року).
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_5 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність останнього до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, які є тяжкими, так санкції ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України передбачають покарання від чотирьох до восьми років позбавлення волі та від шести до десяти років позбавлення волі відповідно. Отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховування від суду. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою переховуватися від суду. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), »), ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі №674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012, усвідомлення ймовірності визнання вини особи з висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для тримання особи під вартою.
Вивченням відомостей про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, неодружений, отже міцних соціальних зв'язків не має.
За зазначених вище обставин суд приходить до висновку, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України,, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, наявний.
Слідчий суддя також зазначає про наявність ризику впливу на свідків на початковому етапі доказування провини підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Крім цього, слідчий суддя враховує те , що припинення протиправної діяльності ОСОБА_5 не було добровільним, а є наслідком діяльності правоохоронних органів, а також що під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 в ході якого було виявлено та вилучено речовину рослинного походження у висушеному стані, електроні ваги та пусті полімерні пакети для зважування та розфасування, дані про особу ОСОБА_5 , який раніше судимий за ч. 1 ст. 125 КК України, та за минуванням незначного часу з вчинення попереднього кримінального правопорушення, знов обґрунтовано підозрюється у кримінальному умисному правопорушенні, тому в даному випадку мається існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Отже, потреба у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена наявністю в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З врахуванням викладеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, а саме ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є всі обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого, інші дані про його особу, ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та, водночас, не буде завідомо непомірним для нього.
Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.
В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Але, з урахуванням сімейного та майнового становища підозрюваного, а також з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень (3 028 грн. х 60).
Слідчий суддя вважає, що така застава не є непомірною для підозрюваного. Водночас застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 ХРУП № 3 в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженню № 12023221220001521 від 12.10.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора» строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме до 06 грудня 2024 року (включно).
Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у розмірі 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії запобіжного заходу.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.
З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися такою особою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1. прибувати до слідчого Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківської області із встановленою ним періодичністю чи за викликом;
2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави,з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.
В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складений і проголошений 11.10.2024 .
Слідчий суддя ОСОБА_1