Справа № 639/3825/23
Провадження № 2/639/722/24
10 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/3825/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-ті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Полякова Маргарита Валентинівна про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності у порядку спадкування за законом,
В липні 2023 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_2 з позовною заявою до ОСОБА_3 , 3-ті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Ю.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Полякова М.В. про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності у порядку спадкування за законом, в якому просила суд встановити факт належності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту, складеного ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Бочарніковою Г.Є.; встановити факт належності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту, складеного 14.09.1998 ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Бочарніковою Г.Є.; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після смерті бабусі ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину прийняв її син ОСОБА_4 , який є батьком позивача.
На момент смерті ОСОБА_5 , їй та її чоловіку ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . За життя вона склала заповіт на користь ОСОБА_4 .
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . За життя він також склав заповіт на користь ОСОБА_4 .
Але, у вищевказаних заповітах не вірно зазначено прізвище спадкодавця ОСОБА_4 , а саме зазначено як « ОСОБА_7 ».
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла його донька, ОСОБА_2 .
Дружина померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 відмовилась від спадщини на користь доньки ОСОБА_2 .
Позивачу нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_4 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ.
Отже, всі вищевикладені обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 20.07.2023 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-ті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Полякова Маргарита Валентинівна про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності у порядку спадкування за законом прийнято до розгляду т відкрито загальне позовне провадження.
Витребувано у Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Поддубної Юлії Вікторівни належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Витребувано у Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Полякової Маргарити Валентинівни належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
15.07.2023 на адресу суду надійшли матеріали спадкових справ до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 та інформаційні довідки із спадкового реєстру.
15.07.2023 від 3-тьої особи приватного нотаріуса ХМНО Полякової М.В. надійшли письмові пояснення, відповідно до яких вона зазначила, що нею 01 липня 2020 року було відкрито спадкову справу за заявою ОСОБА_4 про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 14 вересня 1998 року ОСОБА_8 , приватним нотаріусом ХМНО за реєстровим №1845, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 та 16 жовтня 2020 року було відкрито спадкову справу за заявою ОСОБА_4 про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 14 вересня 1998 року ОСОБА_8 , приватним нотаріусом ХМНО за реєстровим №1846, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 .
Заповіти були складені на користь ОСОБА_9 . При підготовці документів для видачі свідоцтва про право на спадщину, було виявлено, що у наданих заповітах та у паспорті ОСОБА_4 вбачалось різне написання прізвища ( у заповітах - ОСОБА_7 , у паспорті - ОСОБА_10 ). У зв'язку з чим ОСОБА_4 було отримано Експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/2227-а/2 від 20 жовтня 2020 року, яким встановлено, що попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах ОСОБА_4 та його родичів, прізвища Белявцев та Бєлявцев є ідентичними.
У зв'язку з відсутністю відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за спадкодавцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 , було рекомендовано ОСОБА_4 звернутися до Департаменту реєстрації Харківської міської ради з листом про склад спадкоємців для реєстрації права власності за спадкодавцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Але у зв'язку зі смертю, ОСОБА_4 не отримав Витяг про реєстрацію права власності на вищевказану квартиру та правові документи (Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане Харківським приладобудівним заводом ім. Т.Г. Шевченка 25.11.1994, зареєстровано в КП ХМБТІ), які були подані для реєстрації права власності, про що в усній бесіді спадкоємиця ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , була проінформована. Право власності на квартиру АДРЕСА_1 , було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.04.2021 за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Справу просила розглянути у її відсутність. ( т.1 а.с. 90)
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.11.2023 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-ті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Полякова Маргарита Валентинівна про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності у порядку спадкування за закономзалишено без розгляду.
Постановою Харківського апеляційного суду від 07.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.11.2023 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.03.2024 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-ті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Полякова Маргарита Валентинівна про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності у порядку спадкування за законом прийнято в провадження судді Труханович В.В., призначено до розгляду в підготовче судове засідання.
13.05.2024 на адресу суду від приватного нотаріуса ХМНО Поддубної Ю.В. надійшли матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 .
УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 03.06.2024 закрито підготовче провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-ті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Полякова Маргарита Валентинівна про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності у порядку спадкування за законом. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.
В судовому засідання представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Кучінська І.С., яка діє на підставі ордеру, заявлені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у рішенні вище. В подальшому сторона позивача в судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи повідомлялася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги ОСОБА_2 визнала у повному обсязі.
3-ті особи приватний нотаріус ХМНО Поддубна Ю.В. та приватний нотаріус ХМНО Полякова М.В. в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися, остання надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
За таких обставин та на підставі вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що квартира АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності зареєстрована за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 25.11.1994 Харківським приладобудівним заводом ім. Т.Г. Шевченка, р.№888. ( т.1 а.с. 30-31, 105)
14 вересня 1998 року ОСОБА_6 склав заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Бочарніковою Г.Є., зареєстрований в реєстрі за №1846, відповідно до якого на випадок смерті робить таке розпорядження, належну йому на праві власності частину двокімнатної приватизованої квартири АДРЕСА_1 він заповідає ОСОБА_9 , 1959 року народження. ( т.1 а.с. 22)
Крім того, 14 вересня 1998 року ОСОБА_5 було складено заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Бочарніковою Г.Є., зареєстрований в реєстрі за №1845, відповідно до якого на випадок смерті робить таке розпорядження, належну їй на праві власності частину двокімнатної приватизованої квартири АДРЕСА_1 вона заповідає ОСОБА_9 , 1959 року народження. ( т.1 а.с. 103)
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 . ( т.1 а.с. 96)
Стаття 1220 ЦК України передбачає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з
якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її ( частина 1 ст. 12 68 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_5 була заведена спадкова справа №8/2020, в матеріалах якої є заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про прийняття спадщини на підставі заповіту, який померла залишила на ім'я заявника. ( ( т.1 а.с. 93-126)
Крім того, судом було встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , крім спадкоємця за заповітом, залишився спадкоємець за законом, її чоловік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який у відповідності до вимог ч.1 ст. 1241 ЦК України має право на обов'язкову частку.
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 помер. ( т.1 а.с. 63)
Після смерті ОСОБА_6 була заведена спадкова справа №13/2020, в матеріалах якої є заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про прийняття спадщини на підставі заповіту, який померлий залишив на ім'я заявника. ( т.1 а.с. 58- 89)
ОСОБА_4 є єдиним спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 , що підтверджується матеріалами спадкової справи. ( т.1 а.с. 86)
Позивач ОСОБА_2 просить суд встановити факт належності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіту, складеного ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Бочарніковою Г.Є. та заповіту, складеного 14.09.1998 ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Бочарніковою Г.Є., посилаючись на те, що в заповіті зазначено прізвище спадкоємця ОСОБА_7 , тоді як вірно ОСОБА_10 .
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям , по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.1 ст.315 ЦПК України).
В п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, роз'яснено судам, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до листа приватного нотаріуса ХМНО Полякової М.В. від 15.07.2023, якою були заведені спадкові справи за заявою ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вона повідомила про те, що в матеріалах спадкових справ є заповіти, які були складені на користь ОСОБА_9 . При підготовці документів для видачі свідоцтва про право на спадщину, було виявлено, що у наданих заповітах та у паспорті ОСОБА_4 вбачалось різне написання прізвища ( у заповітах - ОСОБА_7 , у паспорті - ОСОБА_10 ). У зв'язку з чим ОСОБА_4 було отримано Експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/2227-а/2 від 20 жовтня 2020 року, яким встановлено, що попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах ОСОБА_4 та його родичів, прізвища Белявцев та Бєлявцев є ідентичними.
У зв'язку з відсутністю відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за спадкодавцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 , було рекомендовано ОСОБА_4 звернутися до Департаменту реєстрації Харківської міської ради з листом про склад спадкоємців для реєстрації права власності за спадкодавцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Але у зв'язку зі смертю, ОСОБА_4 не отримав Витяг про реєстрацію права власності на вищевказану квартиру та правові документи (Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане Харківським приладобудівним заводом ім. Т.Г. Шевченка 25.11.1994, зареєстровано в КП ХМБТІ), які були подані для реєстрації права власності, про що в усній бесіді спадкоємиця ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , була проінформована. Право власності на квартиру АДРЕСА_1 , було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.04.2021 за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ( т.1 а.с. 90)
Таким чином, матеріали спадкових справ мають документ, яким встановлено, що попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах ОСОБА_4 та його родичів, прізвища Белявцев та Бєлявцев є ідентичними, отже підстави для встановлення даного факту відсутні.
ІНФОРМАЦІЯ_10 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . ( т.1 а.с. 14)
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.
Стаття 1220 ЦК України передбачає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з
якого вона оголошується померлою.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. (ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України)
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Даних про те, що померлий ОСОБА_4 за життя склав заповіт матеріали справи не містять.
У статті 1223 ЦК України зазначено, що у випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у випадку не охвату заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 Кодексу.
Частиною 1 ст. 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за його життя і народжені після його смерті, той з подружжя, що його пережив, і батьки.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 залишилися спадкоємці першої черги: дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_11 . ( т.1 а.с. 15-16)
Згідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкодавець ОСОБА_4 на час відкриття спадщини був зареєстрований разом зі спадкоємцями за адресою: АДРЕСА_3 . ( т.1 а.с. 17-18)
Як вбачається з матеріалів справи, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 була заведена спадкова справа №13/2021. В матеріалах даної спадкової справи міститься заява ОСОБА_2 від 13.05.2021 про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4 та заява ОСОБА_3 від 13.05.2021 про відмову від прийняття спадщини після померлого чоловіка - ОСОБА_4 на користь своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 . ( т.2 а.с. 13-40)
Частиною 1 статті 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Оскільки ОСОБА_3 відмовилася від прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 на користь доньки ОСОБА_2 , отже остання є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 .
Положеннями глави 89 ЦК України визначено порядок оформлення права на спадщину, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на таке майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації.
Постановою про відмову у вчинені нотаріальних дій від 12.07.2023 №67/02-14 ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_10 батьку ОСОБА_4 , оскільки спадкоємцем не надано правовстановлюючий документ на дану квартиру. ( т.1 а.с. 19)
Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Оскільки у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що у неї виникло право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4 .
Належним відповідачем у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) вказано, що: "у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просила суд визнати за нею право власності на квартиру в порядку спадкування за законом, зазначивши відповідачем у справі ОСОБА_3 , яка є спадкоємицею першої черги після померлого спадкодавця ОСОБА_4 , та яка у встановленому законом порядку відмовилася від прийняття спадщини.
Оскільки спадкоємець за законом ОСОБА_3 у встановлений законом строк відмовилася від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , вона вважається такою, що не прийняла спадщину після смерті останнього.
Отже належним відповідачем у даній справі є саме орган місцевого самоврядування - Харківська міська рада.
Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадком.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
За теоретичним визначенням "відповідач" - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
З огляду на зазначене визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язок суду, який виконується під час розгляду справи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язок суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Тобто пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Позивач ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не заявила клопотання про залучення належного співвідповідача, або про заміну не належного відповідача належним.
З огляду на не заявлення позовних вимог до територіальної громади в особі відповідного органу місцевого самоврядування, який є належним відповідачем в указаній справі, суд позбавлений можливості вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішення питання про їх задоволення, оскільки без залучення належного відповідача позовні вимоги не можуть бути вирішені.
Таким чином, установивши, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову.
При цьому суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права на судовий захист шляхом подання позову до належних відповідачів за своїми позовними вимогами.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 223, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, суд
У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-ті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Полякова Маргарита Валентинівна про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності у порядку спадкування за законом - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньої до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 .
3-тя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна, знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 142, кім. 211.
3-тя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Полякова Маргарита Валентинівна, знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, 13.
Повний текст виготовлено 10 жовтня 2024 року.
Суддя В. В. Труханович