Справа № 569/19797/21
1-кс/569/7215/24
08 жовтня 2024 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника відділу СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження №12021180000000236 від 20.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255-2, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 205-1 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно, що було вилучене 05.10.2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що 24 лютого 2022 року о 5 годині 30 хвилин Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
Водночас, в умовах дії воєнного стану, ОСОБА_6 діючи з прямим умислом за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, покликаючись на свій кримінальний статус «смотрящого» за містом Рівне, погрожуючи застосуванням фізичного насильства та знищенням майна потерпілого, не пізніше 28 серпня 2023 року, висловили вимогу ОСОБА_9 передати грошові кошти в сумі 9000 доларів США.
ОСОБА_9 , будучи обізнаним з кримінальним статусом ОСОБА_6 , сприйняв погрози, як реальні та у продовж вересня - листопада 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, періодично, не менше трьох разів, в приміщенні або поряд з приміщенням ТЦ «Новус», що знаходиться по АДРЕСА_2 , передав різними сумами ОСОБА_6 , грошові кошти в загальній сумі 4500 США (чотири тисячі п'ятсот), та згідно курсу НБУ становить 163 688,40 гривень (сто шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень сорок копійок).
В цей же період отриманні від ОСОБА_9 в результаті вимагання кошти, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , розділили між собою та використали на власний розсуд.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу на вимагання у ОСОБА_9 грошових коштів в загальній сумі 9000 доларів, 21 грудня 2023 року, в період часу приблизно з 10 год. 37 хв. до 11 год. 44 хв., діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи поряд з приміщенням ТЦ «Новус», що знаходиться по АДРЕСА_2 , погрожуючи застосуванням фізичного насильства висловили ОСОБА_9 вимогу передати їм ще 4500 доларів США. В цей же час, з метою підтвердження реальності погроз ОСОБА_7 наніс один удар долонею руки в область потилиці потерпілого.
Однак, незважаючи на те, що потерпілим погрози сприймались як реальні, протиправні вимоги ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілий виконувати відмовився.
У подальшому, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи з метою реалізації спільного злочинного умислу на заволодіння грошових коштів в загальній сумі 9000 доларів, у період січня-вересня 2024 року неодноразово обговорювали між собою способи незаконного впливу на ОСОБА_9 з метою примусити його до передачі їм другої частини коштів в сумі 4500 доларів США, а також почергово періодично телефонували до нього, висловлюючи під час розмов погрози застосування фізичного насильства у разі не виконання їх вимог.
Однак, незважаючи на те, що потерпілим погрози сприймались як реальні, протиправні вимоги ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілий виконувати відмовився.
Однак, у період з 1 по 3 жовтня 2024 року, ОСОБА_6 , отримавши із невстановленого джерела відомості про те, що потерпілий ОСОБА_9 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів, усвідомлюючи, що його дії викрито та він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, припинив реалізацію злочинного наміру стосовно ОСОБА_9 .
04.10.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 , громадянину України, не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
На виконання доручення у порядку ст. 40 КПК України надійшов рапорт оперуповноваженого 1-го відділу УСР в Рівненській області ДСР НПУ ОСОБА_10 про те, що в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 , використовуючи свій злочинний вплив, на прохання матері ОСОБА_5 , вирішував конфліктні ситуації її сина, увязненого в СІЗО м. Рівне ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зокрема, в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , зі свого мобільного телефону здійснювала дзвінки до ОСОБА_6 з метою вирішення питання її сина, який утримується у приміщенні Рівненського СІ №24, що також підтверджується протоклами проведення негласних слідчих (рохшукових) дій, та іншими матеріалами кримінального провадження.
05.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A24», ІМЕі1: НОМЕР_1 , ІМЕ2: НОМЕР_2 , з сім картою «Київстар» НОМЕР_3 .
Вказане майно постановою слідчого від 05.10.2024 визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки є знаряддям злочину, оскільки можуть містити на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на майно, що було вилучене 05.10.2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою з'ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, забезпечення збереження речових доказів.
З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Дослідивши клопотання та додану до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12021180000000236 від 20.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255-2, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 205-1 КК України.
В ході проведення 05.10.2024 санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено вищевказане майно, яке в подальшому постановою слідчого від 05.10.2024 визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, є предметом кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1-3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучено 05.10.2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що було об'єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на майно вилучене 05.10.2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: «Samsung Galaxy A24», ІМЕі1: НОМЕР_1 , ІМЕ2: НОМЕР_2 , з сім картою «Київстар» НОМЕР_3 , та позбавити всіх осіб, які мають відношення до вказаного майна, можливості відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1