Справа № 357/14328/24
3/357/6387/24
10.10.2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції в Київській області відносно
ОСОБА_1 , який народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонер, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: відомості відсутні, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Білоцерківськийм МВ 1 від 10.04.2001,
за ст. 173 КУпАП,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 03.10.2024 надійшов адміністративний матеріал за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.010.2024 для розгляду адміністративних матеріалів визначено суддю ОСОБА_2 .
Постановою від 09.10.2024 задоволено заяву судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Озадовського Р.Ю. про самовідвід. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024 для розгляду адміністративних матеріалів визначено суддю ОСОБА_3 .
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП розглядається протягом доби.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Громадянка ОСОБА_1 з'явилася до суду. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та роз'яснено права та обов'язки.
Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила наступне.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян, або ж вчиненні інших дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 17.09.2024 близько 13 год 15 хв гр. ОСОБА_1 перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 , вчинила сварку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в ході якої застосувала відносно них газовий балончик з газом дратівливої дії, чим своїми діями порушила громадський порядок та спокій громадян (протокол серії ВАД №638081 від 30.09.2024).
В матеріалах справи містяться пояснення потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зазначив, що 17.09.2024 в дворі будинку АДРЕСА_2 між ним та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт потім вона дістала перцевий балончик і застосувала його проти ОСОБА_6 , в наслідок чого в останнього з'явився біль в очах та піднявся тиск.
Відповідно до пояснень іншої потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 , вступила у словесний конфлікт з ОСОБА_1 , з приводу онуки ОСОБА_7 . Пізніше до них підійшов ОСОБА_6 , який намагався захистити ОСОБА_7 з онукою, однак ОСОБА_1 застосувала перцевий балончик.
У поясненнях ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначено, що вона є сусідкою ОСОБА_1 . Остання постійно слідкує за нею та її сім'єю, заглядає у вікна та фотографує за її відсутності. ОСОБА_1 неодноразово чіплялася до дітей, пенсіонерів, дітей з інваліднісю, в наслідок чого ОСОБА_8 хвилюється за безпеку своїх дітей. В результаті неодноразових конфліктів остання боїться виходити на вулицю з дітьми та відпускати їх без нагляду.
У своїх поясненнях син правопорушниці ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вказав, що останнім часом разом з братами став помічати зміну поведінки матері, вона стала роздратована, змінилася моторика, з фізіологічних змін з'явилася блідість та набряки ніг. Пізніше вони звернулися до лікаря-психіатра, який підтвердив, що жінка має психічні розлади та призначив лікування. ОСОБА_1 відмовляється приймати ліки та звертатися до лікаря-психіатра.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнала, що застосувала газовий балончик з дратівливою речовиною для захисту, оскільки переживала, що ОСОБА_6 застосує до неї фізичну силу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Із доданих до справи матеріалів та показів свідків встановлено, що ОСОБА_6 не вчиняв протиправних дій щодо ОСОБА_1 та не погрожував застосувати силу, як зазначає остання, при цьому доказів протилежного суду надано не було.
Так, відповідно до рапорту чергового Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області 17.09.2024 о 13:15 на лінію «102» від ОСОБА_1 , яка повідомила, що за адресою: АДРЕСА_1 , мешканець квартири АДРЕСА_3 на ім'я ОСОБА_10 , якому близько 70 років провокував на бійку, через що заявниця застосувала сльозогінний газ. За результатами відпрацювання вказаного виклику працівники поліції прибувши на місце виявили заявницю ОСОБА_1 яка повідомила, що в неї щойно стався конфлікт з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Останні в свою чергу повідомили, що ОСОБА_1 прийшла до них у двір, почата провокувати конфліктну ситуацію та постійно викликає поліцію на сусідів.
Отже, жодними дослідженими матеріалами не підтверджується факт будь-якої фізичної загрози ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_1 , що дає змогу дійти висновку про застосування останньою балончику з газом дратівливої дії саме з хуліганських мотивів.
Відтак наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме дрібного хуліганства, яке виразилось в застосуванні газового балончика з газом дратівливої дії відносно інших осіб в ситуації, що не відповідала обстановці. Зокрема ОСОБА_1 зазначала, що використала газовий балончик для самозахисту, однак виходячи з пояснень долучених до матеріалів справи та пояснень самої особи мала місце звичайна сварка, яка за наведених обставин не створила умов для фізичного захисту.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, зважаючи на відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, суддя вважає, що стягнення у вигляді штрафу відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 40-1, ст. 173, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн (вісімдесят п'ять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяОксана ВОЗНЮК